Економічна оцінка застосування левосимендану при лікуванні новонароджених з вродженими вадами серця після радикальної корекції
DOI:
https://doi.org/10.25284/2519-2078.4(57).2011.108620Ключові слова:
вроджені вади серця, економічна оцінка, інотропна підтримка, левосименданАнотація
Мета роботи - економічна оцінка лікування левосименданом новонароджених з вродженими вадами серця після радикальної корекції.
Матеріали та методи. Проаналізовано результати лікування 170 новонароджених з тотальним аномальним дренажем легеневих вен у праве передсердя (TAPVC) та транспозицією магістральних судин ((TGA, IVS) після радикальної корекції вади за період з січня 2003 по березень 2011 р. Пацієнтів розподілили на дві групи залежно від виду інотропної підтримки. Пацієнти контрольної групи отримували традиційну інотропну підтримку: допамін у дозі 3-10 мкг/(кг хв), добутамін - 5-10 мкг/(кг-хв), адреналін -0,05-1,0 мкг/(кг хв). Пацієнти дослідної групи отримували допамін у дозі 3-5 мкг/(кг-хв) та левосимендан у дозі 0,1-0,2 мкг/(кг хв) протягом 24 год.
Результати. Виявлено, що в контрольній групі смертність становила 18%, тоді як у дослідній групі летальних випадків не було. Тривалість штучної вентиляції легень становила (127,4+131,5) год у контрольній групі та (50±32,6) год - у дослідній (р<0,0001); тривалість перебування у відділенні інтенсивної терапії- відповідно (229,8±213 ,8 )та (165,8±96,1) год (р=0,01); тривалість застосування інотропної підтримки - (161,6+130,2) та (94,5 +47,1) год (р<0,05).
Висновки. Застосування левосимендану суттєво знижує смертність, тривалість перебування на штучній вентиляції легень та у відділенні інтенсивної терапії новонароджених після радикальної корекції вродженої вади серця. За результатами економічного аналізу «витрати-ефективність», такий метод лікування є більш оптимальним як за вартістю, так і за ефективністю порівняно зі стандартним підходом. Лікування левосименданом серцевої недостатності у немовлят після радикальної корекції вродженої вади є економічно доцільним та обгрунтованим
Посилання
Atik F.A., Irun Р.Е., Вarbero-Martial М., Atik Е. (2004) Total anomalous pulmonary venous drainage. Surgical therapy for the infradiaphragmatic and mixed anatomical types. Arq. Bras. Cardiol; 82, 3: 264-224.
Choudhary S.K., Bhan A., Sharma R., et al. (1999) Repair of total anomalous pulmonary venous connection in infancy: experience from a developing country. Ann. Thorac. Surg.; 68: 155-159.
Namachivayam P., Crossland D.S., Butt W.W., Shekerdemian L.S. (2006) Early experience with levosimendan in children with ventricular dysfunction. Pediatr. Crit. Care Med.;7: 241-249.
Toller W.G., Stranz C. (2006) Levosimendan, a new inotropic and vasodilator agent. Anesthesiology; 104: 556-569.
Воробьев П.А., Авксентьева M.В., Юрьев А.С., Сура М.В. (2004) Клинико-экономический анализ (оценка, выбор медицинских технологий и управление качеством медицинской помощи). М., 404 с.
Авксеньтъева М.В., Воробьев П.А., Герасимов В.Б. и др. (2000) Экономическая оценка эффективности лекарственной терапии (фармакоэкономический анализ). М.: Нъюдиамед, 80 с.
Прикладная фармакоэкономика / Под ред. В.И. Петрова, 2005, М., 272 с.
Thackray S, Easthaugh J, Freemantle N, et al. (2002) The effectiveness and relative effectiveness of intravenous inotropic drugs acting through the adrenergic pathway in patients with heart failure-a meta-regression analysis. Eur J Heart Fail; 4:515-529.
Landoni G, Mizzi A, Biondi-Zoccai G, et al (2010) Levosim endan reduces mortality in critically ill patients. A meta-analysis of randomized controlled studies. Minerva A nestesiol; 76:276-286.
Landoni G, Mizzi A, Biondi-Zoccai G, et al (2010) Reducing mortality in cardiac surgery with levosimendan: A metaanalysis of randomized controlled trials. J Cardiothorac Vase Anesth; 24:51-57.
Landoni G. et al. (2012) Effects of levosimendan on mortality and hospitalization. A meta-analysis of randomized controlled studies. Crit Care Med;40, 2 (in press).
Tkachuk V, Chernyshuk S., Chasovskyi K., Zhovnir V. Levosimendan in complex treating of low cardiac output syndrome in neonates after open heart surgery. ESICM LIVES 2011 - Electronic poster 0236.
Jonathan R.R. et al. (2006) Levosimendan for low cardiac output: A pediatric experience. Journal of Intensive Care Medicine; 21(3): 183-187.
Evelyn L., Moosbauer W., Pinter M., et al. (2007) Use of levosimendan, a new inodilator, for postoperative myocardial stunning in a premature neonate. Pediatr Crit Care Med; 8: 58.
Wilhelm A.O., Boethig D., Winterhalter V, et al. (2009) First experiences with intraoperative Levosimendan in pediatric cardiac surgery. Eur J Pediatr; 168: 735-740.
Shahzad G.R., Benson S.R. (2006) Levosimendan in cardiac surgery: Current Best Available evidence. Ann Thorac Surg; 81: 1536-1546.
Shekerdemian L. (2009) Perioperative manipulation of the circulation in children with congenital heart disease. Heart; 95: 1286-1296.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2011 В. А. Жовнір
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
