DOI: https://doi.org/10.25284/2519-2078.2(56).2011.108958

Вибір цільового показника центральної гемодинаміки при корекції функції крово кровообігу у хворих з абдомінальним сепсисом

С. В. Курсов

Анотація


У 244 пацієнтів з ознаками абдомінального сепсису до операції та протягом тижня після операції проводили дослідження центральної гемодинаміки методом інтегральної реографії. Залежно від початкової тяжкості стану сформовано три групи дослідження, названі групами низького, середнього і високого ризику, що згодом підтверджено даними щодо рівня смертності хворих. При проведенні рідинної ресусцітації у хворих з низькою оцінкою тяжкості стану достатньо високі значення продуктивності серця мали місце вже при досягненні центральним венозним тиском (ЦВТ) його середніх нормальних значень. У хворих із середніми і високими оцінками тяжкості стану висока продуктивність серця спостерігалася при рівні ЦВТ у межах 80-100 мм вод. ст. Зростання ЦВТ вище за нормальні значення у більшості випадків було асоційовано з недостатністю інотропної функції міокарда. Жодний окремо взятий показник центральної гемодинаміки при абдомінальному сепсисі не може слугувати орієнтиром для її адекватної корекції. У пацієнтів із середніми та високими оцінками тяжкості стану рутинних досліджень (визначення частоти серцевих скорочень, частоти пульсу, величини систолічного і діастолічного тиску, ЦВТ) для адекватної оцінки та корекції функцій серцево- судинної системи недостатньо.


Ключові слова


абдомінальний сепсис; рідинна ресусцітація; центральна гемодинаміка

Посилання


Мальцева Л.А., Усенко Л.В., Мосенцев И.Ф. (2005) Сепсис: этиология, эпидемиология, патогенез, диагностика, интенсивная терапия. М.: МЕДпресс-информ, 176 с.

Surviving Sepsis Campaign: International guidelines for management of severe sepsis and septic shock: 2008 / R.P.Dellinger, M.M.Levy, J.M.Carlet,et al. Intens Care Med, 34, 1: 17-60.

Рашмер P. (1981) Динамика сердечно-сосудистой системы; пер. с англ. М.А. Безсонова, Т.Е. Кузнецова. М.: Медицина, 599 с.

Физиология человека: в 3-х т.; под ред. Р. Шмидта и Г. Тевса; пер. с англ. Н.Н. Алипова (1996). М.: Мир, т. 2, 313 с.

Rivers Е., Nguyen В., Havstad S. et al. (2001) Early GoalDirected Therapy Collaborative Group: Early goal-directed therapy in the treatment of severe sepsis and septic shock. New England Journal of Medicine;345:1368-1377.

Otero R.M., Nguyen H.B., Huang D.T. (2007) Early goaldirected therapy in severe sepsis and septic shock revisited. Chest; 130, 5:1579-1595.

Гайтон A. (1969) Физиология кровообращения. Минутный объем сердца и его регуляция; пер. с англ. Н.П. Косицкой. М.: Медицина, 472 с.

Но В.С.Н., Bellomo R., McGain F. et al. (2006) The incidence and outcome of septic shock patients in the absence of early goal-directed therapy. Critical Care; 10: R.80.

Marik P.E., Baram M., Vahid B. (2008) Does central venous pressure predict fluid responsiveness? Chest; 134, 1:172-178.

Knaus W.A., Draper E.A., Wagner D.P., Zimmerman J.E. (1985) APACHE-II: a severity of disease classification system Critical Care Medicine;13, 10:818-829.

Sevransky J.E., Nour S., Susla G.M. et al. (2007) Hemodynamic goals in randomized medical trials in patients with sepsis: a systematic review of the literature. Critical Care; 11: R.67.

Мальцева Л.А., Мосенцев Н.Ф., Мосенцев Н.Н. (2004) Оценка эффективности ранней целенаправленной терапии по заранее заданным параметрам у больных с сепсисом и септическим шоком. Український журнал екстремальної медицини, №3, с. 28-31.


Пристатейна бібліографія ГОСТ








Creative Commons License
Ця робота ліцензована Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.

© Асоціація анестезіологів України, 1997-2017. ISSN 2520-226X (Online), ISSN 2519-2078 (Print).

Flag Counter