DOI: https://doi.org/10.25284/2519-2078.4(85).2018.151504

Порівняння ефективності рідинної ресусцитації хворих із септичним шоком розчинами рінгер-малат та ізотонічним розчином натрію хлориду

Цзо Тінлань, Ф. С. Глумчер, Є. В. Дьомін

Анотація


Одним з ключових елементів терапії сепсису та септичного шоку є відновлення ОЦК. Існуючі рекомендації пропонують переливання щонайменше 30 мл/кг кристалоїдів протягом перших трьох годин, а за потреби й більше. Рекомендується надавати перевагу збалансованим розчинам кристалоїдів, проте питання вибору конкретного розчину залишається відкритим. Було проведене рандомізоване контрольоване дослідження препарату «Рінгер-малат» порівняно із 0,9% розчином натрію хлориду для первинної ресусцитації пацієнтів з септичним шоком. В дослідження було залучено 48 пацієнтів, рандомізованих до групи рінгер-малату (дослідної) та 0,9% хлориду натрію (контрольної). 30-денна смертність достовірно не відрізнялась між групами (20,0% і 21,4% відповідно, р=0,521), проте відмічений тренд до меншого часу на симпатоміметиках (58,2 проти 74,3 годин відповідно, р=0,072), більшу доставку кисню (1064,26 проти 612,38 мл\хв, р<0,001), більший кліренс лактату (22,14% проти 16,28% р<0,001). У групі Рінгер-малату не відмічалось випадків гіперхлоремічного ацидозу, а у контрольній групі було 3 випадки (13,04%). Таким чином, використання збалансованих кристалоїдів (зокрема, Рінгер-малату) дозволяє досягти кращих результатів при лікуванні септичного шоку порівняно з ізотонічним розчином натрію хлориду, хоча для виявлення впливу на летальність потрібні додаткові дослідження більшого масштабу.


Ключові слова


сепсис; септичний шок; збалансовані кристалоїди; Рінгер-малат

Повний текст:

PDF

Посилання


Rhodes A. Surviving Sepsis Campaign:( International Guidelines for Management of Sepsis and Septic Shock: 2016 / Rhodes A, Evans LE., Alhazzani W, et al. //Intensive Care Med DOI 10.1007/s00134-017-4683-6

Rivers E, Nguyen B, Havstad S, et al (2001) Early goal directed therapy in the treatment of severe sepsis and septic shock. N Engl J Med 345(19):1368–1377 (Rochwerg B, Alhazzani W, Sindi A et al (2014) Fluid resuscitation in sepsis: a systematic review and network meta analysis. Ann Intern Med 161(5):347–355

de Jonge E, Levi M. Effects of different plasma substitutes on blood coagulation: a comparative review. Crit Care Med 2001;29:1261-1267.

Mythen MG, Hamilton MA. Hyperchloremic acidosis: Is itclinically relevant? Transfusion Alternatives in TransfusionMedicine 2001;3:15-9.

Guidet B, Martinet O, Boulain T, Philippart F, PousselJF, Maizel J et al. Balanced Crystalloids versus Saline in Critically Ill Adults. N Engl J Med 2018;378:829-39. DOI: 10.1056/NEJMoa1711584

Wiedermann CJ. Systematic review of randomized clinicaltrials on the use of hydroxyethyl starch for fluid managementin se psis. BMC Emerg Med 2008;8:1.

Dart AB, Mutter TC, Ruth CA, Taback SP. Hydroxyethylstarch (HES) versus other fluid therapies: effects on kidneyfunction. Cochrane Database Syst Rev 2010:CD007594.

Zarychanski R, Turgeon AF, Fergusson DA, Cook DJ, Hebert P, Bagshaw S M et al. Renal out comes and mortality folloiwnghy droxy ethyl starch resuscitation of critically ill patients: Systematic review and meta-analysis of randomizedtrials. Open Medicine 2009; 3:E196-E209.

Mythen MG, Hamilton MA. Hyperchloremic acidosis: Is itclinically relevant? Transfusion Alternatives in Transfusion Medicine 2001; 3: 15-9.

Kellum JA, Shaw AD. Assessing Toxicity of Intravenous Crystalloids in Critically Ill Patients. JAMA. 2015; 314(16):1695 C1697. [PubMed: 26444442]


Пристатейна бібліографія ГОСТ








Creative Commons License
Ця робота ліцензована Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.

© Асоціація анестезіологів України, 1997-2017. ISSN 2520-226X (Online), ISSN 2519-2078 (Print).

Flag Counter