ВСТАНОВЛЕННЯ ОПТИМАЛЬНОЇ ГЛИБИНИ АНАЛГОСЕДАЦІЇ ПІД ЧАС СТЕНТУВАННЯ КОРОНАРНИХ АРТЕРІЙ

Автор(и)

  • Д. О. Дзюба Кафедра анестезіології та інтенсивної терапії НМАПО імені П. Л. Шупика, Ukraine
  • С. М. Бишовець Кафедра анестезіології та інтенсивної терапії НМАПО імені П. Л. Шупика, Ukraine
  • О. А. Лоскутов Кафедра анестезіології та інтенсивної терапії НМАПО імені П. Л. Шупика, Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.25284/2519-2078.3(92).2020.211432

Ключові слова:

аналгоседація, глибина седації, діазепам, фентаніл, пропофол

Анотація

Більшість інвазивних діагностичних та терапевтичних процедур в інтервенційній радіології супроводжуються страхом чи больовими відчуттями. Ця ситуація трапляється, незважаючи на використання седації та аналгезії. На сьогодні не існує єдиного консенсусу щодо вибору анестезіологічного супроводу в інтервенційній кардіології, що варіює в широких межах: від седації до тотальної анестезії.

Мета роботи. Встановити оптимальну глибину аналгоседації під час стентування коронарних артерій.

Матеріали та методи дослідження. До дослідження було включено 90 пацієнтів з ІХС, яким в плановому порядку було проведено стентування коронарних артерій с діагнозом стенокардія напруги ФК ІІ-ІІІ, в умовах інтраопераційної аналгоседації. Групу порівняння склали пацієнти, яким вона проводилась р-ном діазепаму та фентанілу. Групу 2 та 3 склали хворі, яким для забезпечення оптимального рівня седації було обрано поєднання р-нів фентанілу та пропофолу на рівні анксіолізісу та помірної седації.

Висновки. Результати дослідження свідчать про адекватне забезпечення функції зовнішнього дихання в усіх досліджуваних групах. Найчастіше в періопераційному періоді стентування коронарних артерії пацієнти скаржилися на загрудинний біль, біль у спині, сонливість та нудоту. При порівнянні груп з різною глибиною седації, в групі анксіолізісу спостерігалися вищі рівні стрес-маркерів (глюкоза, кортизол), тенденція до гіпертензії та більша кількість скарг, ніж у пацієнтів 3-ї групи. Враховуючи це, ми вважаємо, що забезпечення стану помірної седації має переваги при стентуванні коронарних артерій.

Біографії авторів

Д. О. Дзюба, Кафедра анестезіології та інтенсивної терапії НМАПО імені П. Л. Шупика

Дзюба Дмитро Олександрович,

к.мед.н., доцент

С. М. Бишовець, Кафедра анестезіології та інтенсивної терапії НМАПО імені П. Л. Шупика

BISHIVETS S.M.

О. А. Лоскутов, Кафедра анестезіології та інтенсивної терапії НМАПО імені П. Л. Шупика

LOSKUTOV O.A.

Посилання

Зозуля І. С. Епідеміологія цереброваскулярних захворювань в Україні / Зозуля І. С., Зозуля А. І.. // Укр. мед. часопис. – 2011. – №5. – С. 38 – 41.

Д.О. Дзюба Питання анестезіологічного забезпечення в інтервенційної кардіології / Д. О. Дзюба, Ю.М. Журовська, О.А. Лоскутов // Медицина неотложных состояний. – 2017 –№ 1(80). – С.125-128

Movsisyan, N. K., Vinciguerra, M., Medina-Inojosa, J. R., & Lopez-Jimenez, F. (2020). Cardiovascular Diseases in Central and Eastern Europe: A Call for More Surveillance and Evidence-Based Health Promotion. Annals of global health, 86(1).

Benjamin EJ, Virani SS, Callaway CW, Chamberlain AM, Chang AR, Cheng S, et al. Heart Disease and Stroke Statistics–2018 Update: A Report From the American Heart Association. Circulation. 2018; 137(12): 67–492.

Virani, S. S., Alonso, A., Benjamin, E. J., Bittencourt, M. S., Callaway, C. W., Carson, A. P., ... & Djousse, L. (2020). Heart disease and stroke statistics—2020 update: a report from the American Heart Association. Circulation, E139-E596.

Mueller, Peter R., et al. «Patterns of anesthesia and nursing care for interventional radiology procedures: a national survey of physician practices and preferences.» Radiology 202.2 (1997): 339-343.

Д.О. Дзюба Питання анестезіологічного забезпечення в інтервенційної кардіології / Д. О. Дзюба, Ю.М. Журовська, О.А. Лоскутов // Медицина неотложных состояний. – 2017 –№ 1(80). – С.125-128

Martin, Michael L., and Pamela H. Lennox. «Sedation and analgesia in the interventional radiology department.» Journal of vascular and interventional radiology 14.9 (2003): 1119-1128.

Arepally, Aravind, et al. «Safety of conscious sedation in interventional radiology.» Cardiovascular and interventional radiology 24.3 (2001): 185-190

Hamid, A. «Anesthesia for cardiac catheterization procedures.» Heart, lung and vessels 6.4 (2014): 225

Bell, J. K., et al. «Bispectral index monitoring for conscious sedation in intervention: better, safer, faster.» Clinical radiology 59.12 (2004): 1106-1113

Chulay, Marianne. «Sedation assessment: easier said than done!.» Critical Care Nursing Clinics 16.3 (2004): 359-364.

Mueller, Peter R., et al. «Patterns of anesthesia and nursing care for interventional radiology procedures: a national survey of physician practices and preferences.» Radiology 202.2 (1997): 339-343.

Vari, Alessandra, and Afshin Gangi. «Anesthesia practices for interventional radiology in Europe.» Cardiovascular and interventional radiology 40.6 (2017): 803-813.

Haslam, Philip J., et al. «Anesthesia practice and clinical trends in interventional radiology: a European survey.» Cardiovascular and interventional radiology 23.4 (2000): 256-261.

Avci, Sinem, et al. «Evaluation of the compliance between EEG monitoring (Bispectral IndexTM) and Ramsey Sedation Scale to measure the depth of sedation in the patients who underwent procedural sedation and analgesia in the emergency department.» Ulus Travma Acil Cerrahi Derg 25.5 (2019): 447-452.

Elmer, Jonathan, and Jon C. Rittenberger. «Beyond induced sedation: BIS for post-arrest monitoring.» Resuscitation 126 (2018): A5-A6

Morse, Zac, et al. «BIS monitoring during midazolam and midazolam-ketamine conscious intravenous sedation for oral surgery.» Oral Surgery, Oral Medicine, Oral Pathology, Oral Radiology, and Endodontology 94.4 (2002): 420-424.

Barbato, Michael, et al. «Correlation between observational scales of sedation and comfort and bispectral index scores.» Journal of pain and symptom management 54.2 (2017): 186-193.

Dahaba, Ashraf A., et al. «Bispectral-index-guided versus clinically guided remifentanil/propofol analgesia/sedation for interventional radiological procedures: an observer-blinded randomized study.» Anesthesia & Analgesia 103.2 (2006): 378-384.

Montandon, Gaspard, and Richard L. Horner. «Electrocortical changes associating sedation and respiratory depression by the opioid analgesic fentanyl.» Scientifi c reports 9.1 (2019): 1-11.

Ren, Jun, Xiuqing Ding, and John J. Greer. «Activating α4β2 Nicotinic Acetylcholine Receptors Alleviates Fentanyl-induced Respiratory Depression in Rats.» Anesthesiology: The Journal of the American Society of Anesthesiologists 130.6 (2019): 1017-1031

Hill, R., Santhakumar, R., Dewey, W., Kelly, E., & Henderson, G. (2019). Fentanyl depression of respiration: comparison with heroin and morphine. British Journal of Pharmacology. doi:10.1111/ bph.14860

Schick, Alexandra, et al. «Randomized clinical trial comparing procedural amnesia and respiratory depression between moderate and deep sedation with propofol in the emergency department.» Academic Emergency Medicine 26.4 (2019): 364-374.

Miller, Kelsey A., et al. «Clinical practice guideline for emergency department procedural sedation with propofol: 2018 update.» Annals of emergency medicine 73.5 (2019): 470-480.

Abe, Keiichiro, et al. «Safety and Effi cacy of NonanesthesiologistAdministrated Propofol during Endoscopic Submucosal Dissection of Gastric Epithelial Tumors.» Gastroenterology research and practice 2019 (2019).

Armario, Antonio, et al. «Acute stress markers in humans: response of plasma glucose, cortisol and prolactin to two examinations differing in the anxiety they provoke.» Psychoneuroendocrinology 21.1 (1996): 17-24.

Козлов, А. И., М. А. Козлова. «Кортизол как маркер стресса.» Физиология человека 40.2 (2014): 123-123.

Versaci, F., Gaspardone, A., Tomai, F., Proietti, I., Crea, F., Chiariello, L., & Gioffrè, P. A. (2002). Chest pain after coronary artery stent implantation. The American Journal of Cardiology, 89(5), 500–504.

Smith, Howard S., and Andras Laufer. «Opioid induced nausea and vomiting.» European journal of pharmacology 722 (2014): 67-78.

Roberts, Gregory W., et al. «Postoperative nausea and vomiting are strongly infl uenced by postoperative opioid use in a doserelated manner.» Anesthesia & Analgesia 101.5 (2005): 1343-1348.

Gupta, Ravi Kumar, Ruchika Makkar, and P. S. Lamba. «Comparison of effectiveness of intravenous palonosetron versus ondansetron in prevention of post-operative nausea and vomiting in laparoscopic surgeries under general anaesthesia: a randomised double blind interventional study.» International Journal of Scientifi c Research 9.1 (2020).

Yazbeck-Karam, Vanda G., et al. «Haloperidol versus ondansetron for treatment of established nausea and vomiting following general anesthesia: a randomized clinical trial.» Anesthesia & Analgesia 124.2 (2017): 438-444.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-09-01

Як цитувати

Дзюба, Д. О., Бишовець, С. М., & Лоскутов, О. А. (2020). ВСТАНОВЛЕННЯ ОПТИМАЛЬНОЇ ГЛИБИНИ АНАЛГОСЕДАЦІЇ ПІД ЧАС СТЕНТУВАННЯ КОРОНАРНИХ АРТЕРІЙ. PAIN, ANAESTHESIA & INTENSIVE CARE, (3(92), 17–24. https://doi.org/10.25284/2519-2078.3(92).2020.211432

Номер

Розділ

Оригінальне дослідження

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають