ЗМІНИ ПОКАЗНИКІВ ГЕМОДИНАМІКИ У ДІТЕЙ З ГОСТРОЮ ДИХАЛЬНОЮ НЕДОСТАТНІСТЮ ПРИ ВІДЛУЧЕННІ ВІД ШВЛ

Автор(и)

  • О. В. Філик Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.25284/2519-2078.3(92).2020.211471

Ключові слова:

hemodynamics, oxygen delivery, acute respiratory failure, mechanical ventilation, children

Анотація

Вступ. Гостра дихальна недостатність супроводжується зростанням навантаження на серцево-судинну систему.

Метою роботи було вивчити функціональні показники серцево-судинної системи та доставки кисню у дітей з гострою дихальною недостатністю під час проведення різних стратегій ШВЛ.

Матеріали та методи дослідження. Проведене проспективне рандомізоване неінтервенційне контрольоване одноцентрове дослідження серед пацієнтів віком від 1 міс до 18 років. Всіх пацієнтів було розділено на контрольну, І і ІІ досліджувану групи. У пацієнтів контрольної групи (n=75) проводилася короткочасна ШВЛ (до 6 год) під час планових операцій; вони були відлучені від ШВЛ одразу після закінчення операції та відновлення фізіологічних функцій організму після анестезії. Пацієнти І досліджуваної групи (n=83) отримували традиційний для даного відділення інтенсивної терапії моніторинг та лікування (легенево-протективну стратегію ШВЛ). У пацієнтів ІІ досліджуваної групи (n=79) у доповнення до традиційного моніторингу та лікування використовувалися діафрагм-протективна стратегія ШВЛ та корекція показників гемодинаміки відповідно до результатів розширеного неінвазивного моніторингу. Для оцінювання показників, що залежали від віку, пацієнтів було розділено на вікові підгрупи: 1 підгрупа – діти віком 1 міс – 1 рік; 2 підгрупа – діти 1–3 роки; 3 підгрупа – діти 3–6 років; 4 підгрупа – діти 6 – 13 років; 5 підгрупа – діти 13–18 років.

Етапи дослідження: 1-ша доба (d1), 3-тя доба (d3), 5-та доба (d5), 7-ма доба (d7), 9-та доба (d9), 14-та доба (d14), 28-ма доба (d28). Як проміжні критерії оцінки визначено нижче перераховані групи показників: ЧСС, неінвазивний АТ (систолічний, діастолічний та середній), неінвазивний моніторинг показників центральної гемодинаміки з визначенням ударного обєму, серцевого викиду, серцевого індексу, ударного індексу, pH, paO2 , pvO2 , paCO2 , pvCO2 , SaO2 , SvO2 , ВЕ, розрахунком доставки кисню.

Результати і обговорення. Характерними особливостями гемодинаміки в пацієнтів ІІ досліджуваної групи при відлученні від ШВЛ, залежно від віку, були: в 2-й та 3-й вікових підгрупах при гіпоксемічній та гіперкапнічно-гіпоксемічній формах ГДН – зниження ЧСС на етапі d3 на 33% та 40%, порівняно з пацієнтами І групи (p=0,05 та p=0,04); зниження СВ на 25% (p=0,001) в 2-й віковій підгрупі на етапі d3 та на 31% (p=0,02) в 3-й віковій підгрупі на етапі d5. У 1-й та 4-й вікових підгрупах ІІ досліджуваної групи при гіпоксемічній та гіперкапнічно-гіпоксемічній ГДН характерним було зниження УІ, починаючи з етапу d3, що становило 21% (p=0,04) та 37% (p=0,05) для 1-ї та 4-ї підгруп, відповідно, та супроводжувалося достовірним зниженням СВ на етапі дослідження d5, порівняно з І досліджуваною групою. Для пацієнтів 5-ї вікової підгрупи при гіпоксемічній та гіперкапнічно-гіпоксемічній ГДН характерним було достовірне зниження систолічного та середнього АТ на етапі дослідження d1 на 17% (p=0,04) та 24%, відповідно (p=0,001), порівняно з І досліджуваною групою; зростання УО та СВ на етапі d3 на 13% та 14% (p=0,05 та p=0,04). Показники доставки кисню у пацієнтів 1-ї та 3-ї вікових підгруп достовірно знижувалися з етапу d5 на 22% (p=0,05) та 31% (p=0,02), в 2-й та 4-й вікових підгрупах – з етапу дослідження d3 на 25% (p=0,05) та 29% (p=0,01), в пацієнтів 5-ї вікової групи достовірних відмінностей не виявлено.

Висновки. На основі грунтовного дослідження та глибокого аналізу показників гемодинаміки встановлено, що для пацієнтів з ГДН всіх вікових підгруп, незалежно від її форми, на момент початку відлучення від ШВЛ характерним був гіпердинамічний тип кровообігу зі зростанням СІ (5,8±1,1 л/хв/м2 , порівняно з 2,9±0,4 л/хв/м2 (p=0,001) в контрольній групі) та достовірно високими (p<0,05) показниками доставки кисню. Серед пацієнтів ІІ досліджуваної групи достовірно швидше, порівняно з І досліджуваною групою, відбувалася нормалізація показників гемодинаміки: починаючи з етапу дослідження d3 для 1-ї, 2-ї, 3-ї та 4-ї вікових підгруп та з етапу d1 для 5-ї вікової підгрупи (p<0,05).

Біографія автора

О. В. Філик, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

Філик Ольга Володимирівна,

к. мед. н., доцент кафедри анестезіології та інтенсивної терапії

Посилання

Saugel B, Vincent J.-L, Julia Y, Wagner JY. Personalized hemodynamic management. Curr Opin Crit Care. 2017; 23: 334 – 341. Available from: DOI:10.1097/MCC.0000000000000422.

Perel A. The value of dynamic preload variables during spontaneous ventilation. Curr Opin Crit Care. 2017; 23: 310 – 317. Available from: DOI:10.1097/MCC.0000000000000430.

Schepens T. Diaphragm protection: what should we target? / T. Schepens, J. Dianti // Curr Opin Crit Care. – 2019. – Vol. 25. – P. 000 – 000. DOI:10.1097/MCC.0000000000000683

Heunks LMA, Doorduin J, van der Hoeven JG. Monitoring and preventing diaphragm injury. Curr Opin Crit Care. 2015; 21:34 – 41. Available from: DOI:10.1097/MCC.0000000000000168

Dres M, Teboul J-L, Monnet X. Weaning the cardiac patient from mechanical ventilation. Curr Opin Crit Care. 2014; 20:493–498. Available from: DOI:10.1097/MCC.0000000000000131

Mahmood SS, Pinsky MR. Heart-lung interactions during mechanical ventilation: the basics. Ann Transl Med. 2018;6(18):349. doi:10.21037/ atm.2018.04.29

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-09-01

Як цитувати

Філик, О. В. (2020). ЗМІНИ ПОКАЗНИКІВ ГЕМОДИНАМІКИ У ДІТЕЙ З ГОСТРОЮ ДИХАЛЬНОЮ НЕДОСТАТНІСТЮ ПРИ ВІДЛУЧЕННІ ВІД ШВЛ. PAIN, ANAESTHESIA & INTENSIVE CARE, (3(92), 30–38. https://doi.org/10.25284/2519-2078.3(92).2020.211471

Номер

Розділ

Оригінальне дослідження