КЛІНІЧНИЙ ВИПАДОК ПЕЧІНКОВО-НИРКОВОЇ НЕДОСТАТНОСТІ У ПАЦІЄНТА ПІСЛЯ ОРТОТОПІЧНОЇ ТРАНСПЛАНТАЦІЇ СЕРЦЯ

Автор(и)

  • А.П. Мазур Національний інститут хірургії та трансплантології імені О.О. Шалімова НАМН України, Ukraine
  • П.В. Гурін Національний інститут хірургії та трансплантології імені О.О. Шалімова НАМН України, Ukraine
  • Р.А. Зацаринний Національний інститут хірургії та трансплантології імені О.О. Шалімова НАМН України, Ukraine
  • О.Ю. Хоменко Національний інститут хірургії та трансплантології імені О.О. Шалімова НАМН України, Ukraine
  • В.В. Белейович Національний інститут хірургії та трансплантології імені О.О. Шалімова НАМН України, Ukraine
  • Т.М. Доманський Національний інститут хірургії та трансплантології імені О.О. Шалімова НАМН України, Ukraine
  • Н.Ю. Іванченко Національний інститут хірургії та трансплантології імені О.О. Шалімова НАМН України, Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.25284/2519-2078.3(96).2021.242151

Ключові слова:

пересадка серця, печінкова та ниркова недостатність, токсична дія такролімусу

Анотація

Вступ. Трансплантація серця залишається єдиним радикальним методом лікування кінцевої стадії серцевої недостатності (СН). У пацієнтів з СН часто зустрічається дисфункція печінки та/або нирок, що також погіршується при використанні штучного кровообігу, прийомі імуносупресивних препаратів і призводить до післяопераційних ускладнень та смертності.

Опис випадку. Хворий П., 49 років, після операції ортотопічної трансплантації серця поступив у відділення інтенсивної терапії (ВІТ) з ознаками поліорганної недостатності. У пацієнта запідозрили синдром відторгнення трансплантата, який виключили після детального клініко-лабораторного обстеження та за даними біопсії міокарду. Враховуючи виражену ниркову та печінкову недостатність, пацієнту у ВІТ розпочато процедуру гемодіаультрафільтрації з потоком 190 мл/хв; ультрафільтрація – 100 мл/год. Стан, що розвинувся, міг бути спричинений безпосередньою дією такролімусу, оскільки пацієнт мав критично високу його концентрацію в плазмі крові (>30 нг/мл), після стандартної рекомендованої післяопераційної дози (0,2 мг/кг на добу). За даними літератури, елімінація препарату забезпечується печінкою, а саме мікросомальним цитохромом Р450 3А4. Таким чином, у хворого, найбільш імовірно, мала місце недостатність печінкового метаболізму.

Висновок: Враховуючи дані системної токсичності такролімусу, важливо контролювати його концентрацію вже після першого прийому препарату. Діагностика метаболічних порушень на ранньому етапі дозволить попередити системну токсичність такролімусу. Еферентні методи у ВІТ є важливими інструментами для корекції печінкової та ниркової недостатності на фоні токсичної дії такролімусу.

Біографія автора

О.Ю. Хоменко, Національний інститут хірургії та трансплантології імені О.О. Шалімова НАМН України

Старший науковий співробітник відділу анестезіології та інтенсивної терапії

Посилання

Aalap Chokshi, MD, Faisal H. Cheema, MD, Kenneth J. et al. – Hepatic Dysfunction and Survival After Orthotopic Heart Transplantation: Application of the MELD Scoring System for Outcome Prediction. J Heart Lung Transplant. 2012 June ; 31(6): 591–600. doi:10.1016/j.healun.2012.02.008.

LiverTox: Clinical and Research Information on Drug-Induced Liver Injury. Bethesda (MD): National Institute of Diabetes and Digestive and Kidney Diseases; 2012-. Tacrolimus. [Updated 2020 Feb 17].

Maaike A. Sikma, Claudine C. Hunault, Johannes H. Kirkels et al. Association of Whole Blood Tacrolimus Concentrations with Kidney Injury in Heart Transplantation Patients. Eur J Drug MetabPharmacokinet (2018) 43:311–320.

Maria Rosa Costanzo, MD; Anne Dipchand, MD; Randall Starling, MD et al. – The International Society of Heart and Lung Transplantation Guidelines for the care of heart transplant recipients. J Heart Lung Transplant 2010; 29:914–956; International Society for Heart and Lung Transplantation

M. A. Sikma, E. M. van Maarseveen,E. A. van de Graaf, J. et al. – Pharmacokinetics and Toxicity of Tacrolimus Early After Heart and Lung Transplantation. American Journal of Transplantation 2015; 15: 2301–2313.

Rebecca A Pulk, David SSchladt, William S Oetting,et al. – Multigene predictors of tacrolimus exposure in kidney transplant recipients. J Pharmacogenomics (2015) 16(8), 841–854.

Shripad D. Chitnis, Ken Ogasawara, Björn Schniedewind, et al. – Concentration of Tacrolimus and Major Metabolites in Kidney Transplant Recipients as a Function of Diabetes Mellitus and Cytochrome P450 3A Gene Polymorphism. J Xenobiotica. 2013 July ; 43(7): 641–649.

Christine E. Staatz & Susan E. Tett. – Clinical Pharmacokinetics and Pharmacodynamics of Tacrolimus in Solid Organ Transplantation. J Clinical Pharmacokinetics volume 43, pages 623–653 (2004).

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-09-30

Як цитувати

Мазур, А., Гурін, П., Зацаринний, Р., Хоменко, О., Белейович, В., Доманський, Т., & Іванченко, Н. (2021). КЛІНІЧНИЙ ВИПАДОК ПЕЧІНКОВО-НИРКОВОЇ НЕДОСТАТНОСТІ У ПАЦІЄНТА ПІСЛЯ ОРТОТОПІЧНОЇ ТРАНСПЛАНТАЦІЇ СЕРЦЯ. PAIN, ANAESTHESIA & INTENSIVE CARE, (3(96), 64–66. https://doi.org/10.25284/2519-2078.3(96).2021.242151

Номер

Розділ

Клінічний випадок

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають