Оцінка безпеки використання 6% збалансованого розчину гідроксиетилкрохмалю 130/0,42 у доношених новонароджених з важкою гіпоксично-ішемічною енцефалопатією
DOI:
https://doi.org/10.25284/2519-2078.1(74).2016.83938Ключові слова:
новонароджені, гіпоксія, енцефалопатія, колоїди, кристалоїди, летальність, ниркиАнотація
Актуальність. Останнім часом опубліковані дані декількох великих мультицентрових досліджень застосування 6% ГЕК 130/0,4-0,42 у дорослих пацієнтів, які дійшли до висновку щодо обережного використання у хворих із скомпрометованою функцією нирок та/або системою коагуляції. Систематичні огляди застосування крохмалів у дітей показали, що існує мало тверджень щодо зниження ризику смерті при застосуванні кристалоїдів чи колоїдів в педіатричній інтенсивній терапії.
Мета. З’ясувати безпечність використання 6% розчину гідроксиетильованого крохмалю третього покоління 130/0,42 у збалансованому розчині електролітів у доношених новонароджених з важкою гіпоксично-ішемічною енцефалопатією.
Матеріали та методи. Викладені результати власних досліджень безпеки застосування 6% розчину гідроксиетил крохмалю 130/0,42 при лікуванні доношених новонароджених з важкою гіпоксично-ішемічною енцефалопатією. Проаналізовано показники 28 і 90-денної летальності, а також можливих ускладнень з боку нирок відповіднодо класифікації pRIFLE (Akcan-Arikan A., 2007) у 65 дітей з проявами гіпоксично-ішемічної енцефалопатії ІІ-ІІІ ступеня за шкалою Sarnat, яким застосовувався 6% розчин гідроксиетилкрохмалю 130/0,42 в дозі 10 мл/кг маси в порівнянні з новонародженими, у яких використовувалося волемічне навантаження 0,9% розчином NaCl в об’ємі 20 мл/кг маси тіла, а також з групою контролю, де проводилася рутинна терапія без введення додаткових об’ємів кристалоїдних та/або колоїдних розчинів.
Результати. На 28-й та 90-й дні спостереження не було зафіксовано летальних випадків ні в досліджуваних, ні в контрольній групі. Всі діти вижили, та були виписані на амбулаторне спостереження. Не було виявлено статистично значущих відмінностей між досліджуваними та контрольною групою щодо можливих ускладнень з боку нирок за класифікацією pRIFLE (Akcan-Arikan A., 2007).
Висновки. Застосування 6% розчину ГЕК 130/0,42 у дозі 10 мл/кг маси тіла у доношених новонароджених з важкою гіпоксично-ішемічною енцефалопатією є безпечним порівняно з 0,9% розчином NaCl. Помірні дози 6% ГЕК 130/0,42 можуть використовуватися у доношених новонароджених після перенесеної гіпоксії-ішемії з метою рідинного об’ємного навантаження, якщо болюсне введення кристалоїдних розчинів не було ефективним.
Посилання
Akcan-Arikan A., Zappitelli M., Loftis L.L.,Washburn K.K., Jefferson L.S., Goldstein S.L. (2007) Modified RIFLE criteria in critically ill children with acute kidney injury. Kidney Int, 71(10):1028-1035. https://doi.org/10.1038/sj.ki.5002231
Annane D., Siami S., Jaber S., Martin C., Elatrous S., Declère A.D., Preiser J.C., Outin H., Troché G., Charpentier C., Trouillet J.L., Kimmoun A., Forceville X., Darmon M., Lesur O., Reignier J., Abroug F., Berger P., Clec’h C., Cousson J., Thibault L., Chevret S. (2013) Effects of fluid resuscitation with colloids vs crystalloids on mortality in critically ill patients presenting with hypovolemic shock: the CRISTAL randomized trial. JAMA, 310(17): 1809-1817. https://doi.org/10.1001/jama.2013.280502
De Menezes M.S. (2013) Hypoxic-ischemic brain injury in the newborn. http://emedicine.medscape.com/article/1183351
Estrada C.A., Murugan R. (2013) Hydroxyethyl starch in severe sepsis: end of starch era? Crit Care, 17(2):310. https://doi.org/10.1186/cc12531
Gray J.E., Richardson D.K., McCormick M.C. (1992) Neonatal therapeutic intervention scoring system: a therapy-based severity-of-illness index. Pediatrics, 90(4): 561-567.
Hill A., Volpe J.J., Avery G.B., Fletcher M.A., MacDonald M.G. (1994) Neonatology: Pathophysiology and management of the newborn. Philadelphia, New York, Lippincott Raven, 1117–1138.
Myburgh J.A., Finfer S., Bellomo R., Billot L., Cass A., Gattas D., Glass P., Lipman J., Liu B., McArthur C., McGuinness S., Rajbhandari D., Taylor C.B., Webb S.A.(2012) Hydroxyethyl starch or saline for fluid resuscitation in intensive care. N Engl J Med, 367:1901-1911. https://doi.org/10.1056/nejmoa1209759
Namasivayam Ambalavanan. (2014) Fluid, electrolyte, and nutrition management of the newborn. http://emedicine.medscape.com/article/976386-overview
Raju Tonse N.K., Rosenkrantz T., Konop R. (2003) Hypoxic-ischemic brain injury in the newborn. http://www.emedicine.com/ped/byname/hypoxic-ischemic-encephalopathy.htm
Sarnat H.B., Sarnat M.S. (1976) Neonatal encephalopathy following fetal distress: A clinical and electroencephalographic study. Arch of Neurol, 33:696–705. https://doi.org/10.1001/archneur.1976.00500100030012
Schwartz G.J., Gauthier B. (1985) A simple estimate of glomerular filtration rate in adolescent boys. J Pediatr, 106(3): 522-526. https://doi.org/10.1016/s0022-3476(85)80697-1
Sümpelmann R., Kretz F.J., Luntzer R., de Leeuw T.G., Mixa V., Gäbler R., Eich C., Hollmann M.W., Osthaus W.A. (2011) Hydroxyethyl starch 130/0.42/6:1 for perioperative plasma volume replacement in 1130 children: results of an European prospective multicenter observational postauthorization safety study (PASS). Paediatr Anesth. https://doi.org/10.1111/j.1460-9592.2011.03776.x
Sümpelmann R., Witt L., Brütt M., Osterkorn D., Koppert W., Osthaus W.A. (2009) Changes in acid-base, electrolyte and hemoglobin concentrations during infusion of hydroxyethyl starch 130/0.42D6:1 in normal saline or in balanced electrolyte solution in children. PediatrAnesth. https://doi.org/10.1111/j.1460-9592.2009.03197.x
Surkov D. (2013) Passive targeted temperature management in the intensive care of severe neonatal hypoxic-ischemic encephalopathy. Pediatric Anesthesia and Critical Care Journal, 1: 1-5.
Victor S., Appleton R.E., Beirne M., Marson A.G., Weindling A.M. (2006) The relationship between cardiac output, cerebral electrical activity, cerebral fractional oxygen extraction and peripheral blood flow in premature newborn infants. Pediatr Res, 60(4): 456-460. https://doi.org/10.1203/01.pdr.0000238379.67720.19
Zanelli S.A., Kaufman D. A., Stanley D.A. (2015). Hypoxic-ischemic encephalopathy. http://emedicine.medscape.com/article/973501-overview#a5
Иванов Д.О. (2011) Нарушения обмена глюкозы у новорожденных: монография. Санкт-Петербург, Издательство Н-Л, 100 с.
Иова А.С., Щугарева Л.М., Гармашов Ю.А. (2003) Пути повышения чувствительности шкалы комы Глазго у детей (педиатрическая шкала комы Глазго Санкт-Петербург). Первая Всероссийская конференция по детской нейрохирургии, 134–135.
Капустина О.Г., Сурков Д.Н., Иванов Д.О. (2013) Гипоксически-ишемическая энцефалопатия у новорожденных: современное состояние проблемы. Бюллетень Федерального центра сердца, крови и эндокринологии им. В.А. Алмазова, 4(21):84-105.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2016 Д. М. Сурков, О. Г. Капустіна
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
