Пiсляпункцiйна цефалгiя: етiологiя, патогенез, вияви

Автор(и)

  • В. С. Фесенко Львiвський нацiональний медичний унiверситет iменi Данила Галицького, Львiв, Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.25284/2519-2078.4(73).2015.84240

Ключові слова:

спінальна анестезія, ускладнення, симптоми, ознаки

Анотація

Пiсляпун кцiйний головний бiль є ускладненням проколу твердої оболонки спинного мозку. Це частий побiчний ефект спiнальної анестезiї та поперекової пункцiї, iнколи трапляється при епiдуральнiй анестезiї. Витiкання цереброспiнального лiквору крiзь отвiр у твердiй оболонцi спричиняє зниження лiкворного тиску i за години чи днi може призвести до розвитку головного болю, який може ускладнитися порушеннями слуху чи зору, внутрiшньочерепними субдуральними гематомами, ущемленням головного мозку i смертю.

Біографія автора

В. С. Фесенко, Львiвський нацiональний медичний унiверситет iменi Данила Галицького, Львiв

Fesenko V. S.

Посилання

Запорожан В.Н., Тарабрин О.А., Басенко И.Л. (2013) Спинальная анестезия при оперативном родоразрешении. К.: Старт, 320 с.

Суслов В.В., Фесенко У.А., Фесенко В.С. (2013) Спинальная анестезия и аналгезия: Рук-во для врачей. Харьков: СИМ, 544 с.

Шифман Е.М. (1999) Сто лет головной боли. Клиническая физиология постпункционнной головной боли. Петрозаводск: Изд-во ПетрГу, 72 с.

Шифман Е.М. (2004) Сто лет головной боли. Клиническая физиология постпункционнной головной боли: Пособие для врачей. 2-е изд., испр. М.: МежЭкспертПресс; Петрозаводск: ИнтелТек, 64 с.

Шифман Е.М., Филиппович Г.В. (2005) Спинномозговая анестезия в акушерстве. Петрозаводск: ИнтелТек, 560 с.

Шифман Е.М., Филиппович Г.В. (2006) Осложнения нейроаксиальных методов обезболивания в акушерстве: тридцать вопросов и ответов. Регионарная анестезия и лечение острой боли, т.1, с. 35–53.

Шурыгин И.А. (2004) Спинальная анестезия при кесаревом сечении. СПб.: Диалект, 192 с.

Юдин С.С. (1925) Спинномозговая анэстезия: История, основания, техника и клиническая оценка метода и его применения. Серпухов, 348 c.

Юдин С.С. (1960) Избранные произведения. Вопросы обезболивания в хирургии. М.: Медгиз, 576 с.

Hatfalvi B.I. (1995) Postulated mechanisms for postdural puncture headache and review of laboratory models. Clinical experience. Reg. Anesth; 20, 4:329–336.

Kim Y.A., Yoon D.M., Yoon K.B. (2012) Epidural blood patch for the treatment of abducens nerve palsy due to spontaneous intracranial hypotension – a case report. Korean J. Pain;25, 2:112–115. https://doi.org/10.3344/kjp.2012.25.2.112

Turnbull D.K., Shepherd D.B. (2003) Post-dural puncture headache: pathogenesis, prevention and treatment. Br. J. Anaesth;91, 5:718-729. https://doi.org/10.1093/bja/aeg231

Flood P., Li G. (2012) A terrible headache in obstetric anesthesia. Anesthesiology;116, 2:242–243. https://doi.org/10.1097/aln.0b013e3182410cf5

##submission.downloads##

Опубліковано

2015-12-11

Як цитувати

Фесенко, В. С. (2015). Пiсляпункцiйна цефалгiя: етiологiя, патогенез, вияви. PAIN, ANAESTHESIA & INTENSIVE CARE, (4(73), 34–37. https://doi.org/10.25284/2519-2078.4(73).2015.84240

Номер

Розділ

Огляд літератури