Стан гемодинамiчних показникiв та оцiнка рiвня болю у пацiєнтiв молодого вiку при операцiях металоостеосинтезу в умовах рiзних видiв анестезiї
DOI:
https://doi.org/10.25284/2519-2078.4(69).2014.84400Ключові слова:
гемодинамiка, провiдникова анестезiя, внутрiшньовенна анестезiя, травматологiчна патологiяАнотація
Мета дослiдження – вивчити стан гемодинамiки та оцiнити рiвень болю у травматологiчних хворих в умовах рiзних видiв анестезiї.
Матерiали та методи. У дослiдження було залучено 62 пацiєнтiв вiком вiд 20 до 45 рокiв, яким було проведено операцiї металоостеосинтезу з приводу травматичного ушкодження кiнцiвок. Пацiєнти були розподiленi на три групи: 1-ша група (n=12) – прооперованi в умовах провiдникової анестезiї без седацiї, 2-га група (n=30) – прооперованi в умовах провiдникової анестезiї iз седацiєю, 3-тя група (n=20) – прооперованi в умовах внутрiшньовенної анестезiї.
Результати. Встановлено, що в 1-й та 2-й групах середнiй артерiальний тиск (САТ) був стабiльним, а частота серцевих скорочень (ЧСС) мала тенденцiю до тахiкардiї, проте коливання сатурацiї (SpO2) були в межах норми. Рiвень болю за вiзуальною аналоговою шкалою (ВАШ) у першу пiсляоперацiйну добу в цих групах був дещо нижчим, нiж у 3-й групi. На п’яту пiсляоперацiйну добу рiвень болю був мiнiмальним у 2-й групi. В 3-й групi вiдзначено достовiрне зниження САТ упродовж операцiї. ЧСС на травматичному етапi не перевищувала дооперацiйний показник, проте в кiнцi операцiї достовiрно знизилась i була в межах норми. В першу пiсляоперацiйну добу в 3-й групi ЧСС та рiвень болю за ВАШ були найвищими, а величина SpO2 – найбiльш стабiльною.
Висновок. Вiдзначено бiльш вираженi антистресовi властивостi внутрiшньовенної анестезiї (пропофол, фентанiл) на травматичному етапi операцiї, проте в раннiй пiсляоперацiйний перiод найбiльший антиноцицептивний захист забезпечувала провiдникова анестезiя.
Посилання
Голуб И.Е., Сорокина Л.В. (2005) Хирургический стресс и обезболивание. Иркутск.: ИГМУ, 201с.
Балыкова Е.В., Хачатурова Э.А., Селова Г.Н. (2012) Состояние центральной гемодинамики при различных видах анестезии при лапароскопических операциях по поводу рака толстой кишки у пожилых больных Анестезиология и реаниматология, No 2, с. 19-22.
Бишовець С.М., Орел В.М., Гаєвський К.В. (2013) Стан гемодинамiки та глiкемiї при тотальнiй iнтравенознiй анестезiї в абдомiнальнiй хiрургiї Бiль, знеболювання i iнтенсивна терапiя, No 2, с. 58-63.
Лебединский К.М. (2000) Анестезия и системная гемодинамика. СПб.: Человек, с.151-154.
Рябов Г.А., Кулабухов В .В. (2006) Особенности периоперационного периода у пожилых больных. М.: Бином, с. 84-114.
Смирнова Л.М. (2012) Органопротективность регионарной анестезии и антиноцицептивного внутривенного наркоза. Бiль, знеболювання i iнтенсивна терапiя, No 1,с. 58-63.
Морган Дж.Э., Мэгид С. М. (2001) Клиническая анестезиология: кн. 1-я; пер.с англ. М.; СПб.: Бином–Невский Диалект, 396 с.
Рафмелл Д.П., Нил Д.М. , Вискоуми К.М. (2007) Регионарная анестезия: самое необходимое в анестезиологии; пер. с англ.; Под общ. ред. А.П. Зильбера, В.В. Мальцева. М.: МЕДпресс-информ, с. 82-99, 113-132.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2017 М. А. Георгiянц, Н. М. Богуславська
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
