Порушення печінкової гемодинаміки як механізм розвитку гострого пошкодження печінки при сепсисі у дітей

Автор(и)

  • В. А. Корсунов Харківська медична академія післядипломної освіти, Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.25284/2519-2078.1(70).2015.84986

Ключові слова:

сепсис, діти, портальний кровообіг, печінкова недостатність

Анотація

Мета – вивчити центральну та портальну гемодинаміку при септичних станах у дітей з ураженням печінки і без нього, а також вплив гострого порушення печінки на тяжкість синдрому поліорганної недостатності та летальність при сепсисі у дітей.

Матеріали та методи. До дослідження залучено 42 пацієнта із сепсисом, тяжким сепсисом та септичним шок м. Діагноз встановлювали за критеріями SCCM/ESІCM/ACCP/ATS/SІS (2001). Середній вік пацієнтів становив (37,4 ±8,4) міс. Проводили моніторинг частоти серцевих скорочень, середнього артеріального тиску, центрального венозного тиску, SaO2, ехокардіоскопію, імпульсно-хвильове допплерівське сканування кровоплину у магістральних артеріях та венах спланхнічної зони. Визначали рівень аланінамінотрансферази (АЛТ), білірубіну та його фракцій, показників кислотно-основного стану, газів в артеріальній та центральній венозній крові, рівень глікемії, лактату, С-реактивного протеїну. Залежно від стану функції печінки хворих було розподілено на дві групи: групу 1 (n=18) із збільшенням рівня АЛТ понад 0,7 ммоль/г/л та/або білірубіну за рахунок прямої фракції понад 40 ммоль/л та групу 2 (n=24) із нормальними показниками АЛТ та білірубіну.

Результати. Встановлено відсутність взаємозв'язку між розвитком гострого порушення печінки та системними гемодинамічними порушеннями і наявність розладів портального кровотоку при сепсисі у дітей. Виявлено зв'язок між артеріальною гіпоперфузією та розвитком гострого порушення печінки.

Висновок. Розвиток гострого порушення печінки у дітей у септичному стані не пов'язаний із системними гемодинамічними порушеннями, а зумовлений гемодинамічними розладами у портальній системі.

Біографія автора

В. А. Корсунов, Харківська медична академія післядипломної освіти

Korsunov V.A.

Посилання

Goldsteіn B., Gіroіr B., Randolph A. (2005) International pediatric sepsis consensus conference: Definitions for sepsis and organ dysfunction in pediatrics. Pedіatrіc Crіt Care Med;6(1): 2-8. https://doi.org/10.1097/01.pcc.0000149131.72248.e6

Марино П. (2010) Интенсивная терапия: Пер с англ. М.: Гэотар медицина, 639 с.

Dahn M.S., Mіtchell R.A., Lange M.P. et al. (1995) Hepatic metabolic response to injury and sepsis. Surgery; 117: 520-530. https://doi.org/10.1016/s0039-6060(05)80251-x

Raurіch J.M., Perez O., Llompart-Pou J.A. et al. (2009) Incidence and outcome of ischemic hepatitis complicating septic shock. Hepatology Reserach; 39: 700-705. https://doi.org/10.1111/j.1872-034x.2009.00501.x

Spapen H. (2008) Liver perfusion in sepsis, septic shock, and multiorgan failure. The Anatomіcal Record; 291: 714-720. https://doi.org/10.1002/ar.20646

Hіltebrand L.B., Krejcі V., Banі A. et al. (2000) Dynamic study of the distribution of microcirculatory blood flow in multiple splanchnic organs in septic shock. Crіt. Care; 28:3233-3241. https://doi.org/10.1097/00003246-200009000-00019

Pastor C.M., Suter P.M. (1 999) Hepatic hemodynamics and cell functions in human and experimental sepsis. Anesth Analg; 89: 344-352. https://doi.org/10.1097/00000539-199908000-00019

Теоретические предпосылки и практические основы нутриционной поддержки в клинике критических сотояний / Под ред. Л.В. Усенко, Л.А. Мальцевой (2008). Днепропетровск:. Арт-пресс, 352 с.

Щетинин В.В., Берестень Н.Ф. (2002) Кардиосовместимая допплерография. М.: Медицина, 240 с.

Биссет Р.А.Л., Хан А.Н. (2007) Дифференциальный диагноз при абдоминальном ультразвуковом исследовании. М.: Мед. лит-ра, 456 с.

Куликов В.П. (2007) Ультразвуковая диагностика сосудистых заболеваний. М.: Стром, 512 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2015-03-12

Як цитувати

Корсунов, В. А. (2015). Порушення печінкової гемодинаміки як механізм розвитку гострого пошкодження печінки при сепсисі у дітей. PAIN, ANAESTHESIA & INTENSIVE CARE, (1(70), 5–11. https://doi.org/10.25284/2519-2078.1(70).2015.84986

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження