Мультимодальний пiдхiд до вибору препаратiв для знеболювання в комплексi iнтенсивної терапiї травматичної хвороби у геронтологiчних хворих
DOI:
https://doi.org/10.25284/2519-2078.2(67).2014.85216Ключові слова:
бiль, полiтравма, геронтологiчнi хворiАнотація
Обстежено 94 геронтологiчних потерпiлих з полiтравмою. Дослiджували показники дихальної i серцево-судинної систем, розгорнутої коагулограми, маркери системної запальної вiдповiдi, iнтенсивнiсть больового синдрому, якiсть аналгезiї. Встановлено, що застосування у комплексi iнтенсивної терапiї травматичної хвороби у геронтологiчних хворих комбiнацiї нестероїдних протизапальних засобiв та агонiстiв-антагонiстiв у мiнiмальнiй добовiй дозi вiрогiдно знижує ступiнь вираженостi больового синдрому i зменшує тривалiсть потреби в знеболюваннi.Посилання
Травматическая болезнь и ее осложнения / Под ред. Селезнева С.А., Багненко С.Ф., Шапота Ю.Б., Курыгина А.А. (2004). СПб.: Политехника, 414 с.
Чеснокова И.Г. (2000) Изменения в иммунной системе при травматической болезни (клинико-патогенетическое, прогностическое значение и коррекция). Иммунология, No 6, с. 39-42.
Калинкин О.Г., Калинкин А.О. (2002) К патогенезу травматической болезни. Проблеми вiйськової охорони здоров'я, с. 34-43.
Еременко А.А. (2004) Оценка кислородного статуса у больных в критических состояниях. Неотложная медицина в мегаполисе: Научные материалы международного форума. М., с.76-77.
Чепкий Л.П., Усенко Л.В. (1994) Герiатрична анестезiологiя та реанiматологiя. К.: Здоров'я, 256 с.
Котельников А.В., Теплый Д.Л. (2006) Проницаемость гистогематического барьера органов и тканей при старении. Клиническая геронтология, No 3, с.21-25.
Асанов Е.О. (2008) Вiковi особливост i реакцiї органiзму на гiпоксичний стрес: механiзми та шляхи пiдвищення стiйкостi до гiпоксiї. Автореферат дисертацiї... доктора медичних наук. Київ, 36 с.
Fioramonti J., Bueno L. (2002) Centrally acting agents and visceral sensitivity. Gut;5: i91-i95. https://doi.org/10.1136/gut.51.suppl_1.i91
Меерсон Ф.З. (1981) Адаптация, стресс и профилактика. М.: Наука, 278 с.
Овечкин A.M., Гнездилов А.В. (1998) Боль в Европе. Обзор материалов 2-го конгресса Европейской ассоциации по изучению боли. Анестезиология и реаниматология, No 5, c. 64-71.
Ferrante F.M., VadeBoncouer T.R. (1998) Postoperative pain management. М.: Медицина, 640 с.
Wind J., Polle S.W., Fung Kon Jin P.H. et al. (2006) Systematic review of enhanced recovery programmes in colonic surgery. Br. J. Surg; 93: 800-809. https://doi.org/10.1002/bjs.5384
Gutstein H.B., Akil H. (2001) Opioid analgesics. In: Hardman JG, Limbird L E, editors. Goodman & Gilman's The pharmacological basis of therapeutics. 10th ed. New York: McGraw-Hill: 569-619.
Яковлева Л.В., Шаповал О.Н., Зупанец И.А. (2000) Современные аспекты рационального обезболивания в медицинской практике. Киев: Морион", c. 6-12.
Malinovsky J.M., Lepage J.Y., Karam G., Pinaud M. (2002) Nalbuphine reverses urinary effects of epidural morphine: a case report. J. Clin. Anesth; 14: 535-538. https://doi.org/10.1016/s0952-8180(02)00425-7
Баринов А.Н. (2007) Лечение нейропатических болевых синдромов. Укр. мед. часопис, No 2(58), c. 91-96.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2014 М. О. Долженко
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
