@article{Фесенко_2014, title={Брадикардiя пiд час спiнальної анестезiї}, url={https://jpaic.aaukr.org/article/view/84973}, DOI={10.25284/2519-2078.2(67).2014.84973}, abstractNote={<p style="margin-bottom: 0cm; line-height: 100%; orphans: 2; widows: 2;" lang="uk-UA" align="left"><span style="font-family: Times New Roman,serif;">Поширенiсть брадикардiї пiд час спiнальної анестезiї – доволi висока (вiд 5 до 13%), тяжка брадикардiя (частота серцевих скорочень менш нiж 40 на хвилину) трапляється рiдше (0,7%). Головний механiзм – «зворотний» рефлекс Бейнбриджа внаслiдок зниженого венозного припливу до правого передсердя. Iншi причиннi фактори: чоловiча стать, частота серцевих скорочень менш нiж 60 на хвилину, вiк молодше за 37 рокiв, тривала операцiя, подовжений iнтервал PQ. Лiкування: атропiн (0,4–1,0 мг), ефедрин (25–50 мг), адреналiн (0,2–0,3 мг). Профiлактика – пiдтримання венозного припливу пiд час i пiсля операцiї. Глибока брадикардiя може призвести до зупинки серця, що потребує торакального масажу.</span></p>}, number={2(67)}, journal={PAIN, ANAESTHESIA & INTENSIVE CARE}, author={Фесенко, В. С.}, year={2014}, month={Лип}, pages={30–36} }