TY - JOUR AU - ПЛЕЧИСТА, Є.Е. AU - ДУБРОВ, С.О. PY - 2022/12/28 Y2 - 2024/03/28 TI - ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК МІЖ СЕДАЦІЄЮ, ВИХІДНОЮ ФРАКЦІЮ ВИКИДУ ЛІВОГО ШЛУНОЧКА ТА ЧАСТОТОЮ ВИНИКНЕННЯ НЕОБХІДНОСТІ СИМПАТОМІМЕТИЧНОЇ ТА ІНОТРОПНОЇ ПІДТРИМКИ У ПАЦІЄНТІВ ПІСЛЯ КАРДІОХІРУРГІЧНИХ ВТРУЧАНЬ В РАННЬОМУ ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНОМУ ПЕРІОДІ JF - PAIN, ANAESTHESIA & INTENSIVE CARE JA - Pain, anaesth. & int. care VL - IS - 4(101) SE - Оригінальне дослідження DO - 10.25284/2519-2078.4(101).2022.275115 UR - https://jpaic.aaukr.org/article/view/275115 SP - 31-39 AB - <p><strong>Вступ</strong>: Більшість пацієнтів, яким показано кардіохірургічне лікування, це пацієнти зі зниженою фракцією викиду лівого шлуночку (ФВ ЛШ). Також більшість пацієнтів після кардіохірургічного втручання отримують седацію, що у поєднанні зі зниженою ФВ ЛШ може призводити до виражених гемодинамічних порушень. Чи є наявний зв’язок між препаратом для седації в ранньому післяопераційному періоді у пацієнтів після кардіохірургічного втручання та вихідною фракцією викиду лівого шлуночку до кінця до сих пір немає єдиного консенсусу.</p><p><strong>Мета</strong>: Відстежити зв’язок між препаратом для седації, вихідною фракцію викиду лівого шлуночка пацієнтів та частоту виникнення необхідності симпатоміметичної підтримки та інотропної підтримки в ранньому післяопераційному періоді.</p><p><strong>Матеріали та методи</strong>: Було проведено рандомізоване контрольоване паралельне дослідження. В дослідження було включено 194 пацієнта старше 18 років, яким проводилось кардіохірургічне оперативне лікування з використанням штучного кровообігу. Контрольною точкою оцінки впливу седації на гемодинаміку стало застосування інотропної та симпатоміметичної терапії та аналіз частоти застосування в групах з різною фракцією викиду лівого шлуночка. Також була проведена оцінка частоти застосування вазопресорної/інотропної терапії без урахування стратегії седації. Статистична обробка даних проводилась на базі програмного забезпечення GraphPad Prism 9.0.</p><p><strong>Результати</strong>: У групі, яка отримувала седацію пропофолом (n=95) 83.16 % (n=79) пацієнтів отримували інотропну/вазопресорну терапію, що складає 40.72 % від загальної кількості пацієнтів у всіх 3-х групах (n=194). У групі, яка отрмувала седацію дексмедетомідином (n=16) 81.25 % (n=13) отримали підтримуючу інотропну/вазопресорну терапію, що складає 6.7 % від загальної кількості пацієнтів у всіх 3-х групах (n=194). Пацієнти, яким проводили седацію комбінацією цих препаратів (n=83) отримали підтримуючу інотропну/вазопресорну терапію у 91.57 % (n=76) випадках, що складає 39.18 % від загальної кількості пацієнтів у всіх 3-х групах (n=194) (p= 0.2093). При аналізі частоти використання інотропної терапії у кожній групі ФВ без урахуванням типу седації було виявлено, що частота використання залежала від фракції викиду ФВ нижче 55 % (p=0.0484). При порівнянні груп пацієнтів з ФВ ≥ 55% та ФВ 40 – 30 % інотропну підтримку отримували більше пацієнти з ФВ 40 – 30% (p=0.0299 RR 0.7878 95%CI 0.6542-0.9528). Не було виявлено різниці у частоті використання інотропної підтримки при порівнянні ФВ ≥ 55 % та ФВ ≤ 30 % (p=0.7474 RR 0.9103 95 % CI 0.7255-1.275), ФВ 55 – 40 % та ФВ 40 – 30 % (p=0.4527 RR 0.9243 95 %CI ), ФВ 55 – 40 % та ФВ ≤ 30 % (p=0.4474 RR 1.068 95 %CI 0.9120-1.473), ФВ 40 – 30 % та ФВ ≤ 30 % (p=0.1344 RR 1.156 95% CI 0.9471- 1.592)</p><p><strong>Висновки</strong>: Згідно до проведеного дослідження у пацієнтів в ранньому післяопераційному періоді після кардіохірургічних втручань не виявлено впливу між стратегією седації, вихідною фракцією лівого шлуночка та частотою застосування норадреналіну, добутаміну, допаміну або їх комбінації. (p=0.2093). Але виявлено, що інотропна/вазопресорна терапія частіше була необхідна пацієнтам із ФВ менше 55 % в незалежності від стратегії седації. Дози добутаміну та допаміну були однаковими в усіх 3-х групах седації, що може говорити на користь відсутністі різниці частоти виникнення синдрому зниження серцевого викиду. Під час аналізу також виявлено, що дози та частота використання норадреналіну були вищими в групі, де седація проводилась пропофолом (p=0.0011), що може свідчити про те, що седація пропофолом призводить до більшої частоти виникнення гіпотензії, корекція якої потребує більш високих доз норадреналіну</p> ER -