http://jpaic.aaukr.org/issue/feed PAIN, ANAESTHESIA & INTENSIVE CARE 2021-05-05T20:35:31+00:00 Юрій Леонідович Кучин (Yu.L. Kuchyn), д.мед.н., професор aaukr@aaukr.org Open Journal Systems Журнал «Pain, anaesthesia and intensive care»/ «Біль, знеболення та інтенсивна терапія» - професійний науково-практичний спеціалізований рецензирований (за участю міжнародних експертів) журнал, спрямований на просування передових медичних знань в області анестезіології, інтенсивної терапії та надання допомоги пацієнтам при невідкладних станах. Особливу увагу звертає на безпеку анестезії, мультимодальні підходи до контролю болю, сучасні підходи до клінічного харчування, поєднанню мультидисциплінарних підходів щодо лікування пацієнтів із поліорганною недостатністю та її профілактики; журнал висвітлює останні досягнення в області науки для поліпшення медичної допомоги для пацієнтів при критичних станах. http://jpaic.aaukr.org/article/view/230601 СТРАТЕГІЇ ПЕРІОПЕРАЦІЙНОЇ ІНФУЗІЙНОЇ ТЕРАПІЇ: ЦІЛЬ-ОРІЄНТОВАНА VS ЛІБЕРАЛЬНА ТА РЕСТРИКТИВНА (огляд літератури) 2021-05-05T14:06:15+00:00 В. Й. Лисенко lysenko@adres.net Є. О. Карпенко karpenko@adres.net Я. В. Морозова morozova@adres.net <p>В огляді висвітлено аналіз сучасних літературних даних проведених у світі рандомізованих контрольованих клінічних досліджень з метою визначення оптимальної стратегії періопераційної інфузійної терапії як при планових, так і при ургентних оперативних втручаннях. До теперішнього часу, не дивлячись на велику кількість досліджень про вплив об’ємів інфузійної терапії на результати лікування при абдомінальних операціях, отримані суперечливі дані. Відсутні переконливі дані про переваги рестриктивної, ліберальної чи ціль-орієнтованої об’ємної терапії, однак як з теоретичної, так і з практичної точки погляду ні у кого з дослідників не викликає сумніву той факт, що підтримка оптимального балансу потребує індивідуального підходу, що знизить кількість післяопераційних ускладнень. Останнім часом дослідники вказують на переваги ціль-орієнтованої об’ємної терапії, як одного з компонентів ERAS протоколу, тактика якого базується на регуляції серцевого викиду (СВ) та ударного об’єму (УО) в досягненні інтраопераційно нульового рідинного балансу, особливо у пацієнтів високого ризику з супутніми серцево-судинними захворюваннями. Останні мультицентрові дослідження RELIEF провели порівняння рестриктивного та ліберального режимів інфузійної терапії і зробили висновок, що періопераційний рідинний менеджмент при розширених опе-раціях повинен досягатися з допомогою «умовно ліберального режиму» з позитивним балансом до кінця операції від одного до двох літрів. Дослідники переглядають концепцію про втрату рідини в «третій простір» і необхідність її заміщення. Висвіт-люється роль ендотеліального глікокаліксу в підтримці цілісності ендотелію, а також реакція передсердного натрійуретично-го пептиду (АNР) на об`ємне перевантаження рідиною, що провокує агрегацію тромбоцитів, підвищує проникність судин і в результаті маніфестує набряком тканин. Продовжуються в цьому напрямку масштабні дослідження RELIEF та OPTIMISE щоб запропонувати оптимальний режим періопераційної інфузійної терапії при різних оперативних втручаннях.</p> 2021-03-31T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2021 http://jpaic.aaukr.org/article/view/230620 ВИКОРИСТАННЯ ВНУТРІШНЬОВЕННОГО ІМУНОГЛОБУЛІНУ G В КОМПЛЕКСНОМУ ЛІКУВАННІ ПАЦІЄНТІВ З ТЯЖКИМ ПЕРЕБІГОМ COVID-19. Серія клінічних випадків 2021-05-05T20:35:31+00:00 С. О. Дубров dubrov@adres.net М. В. Денисюк denysiuk@adres.net С. О. Середа sereda@adres.net В. І. Борисова borisova@adres.net Г. Б. Славута slavuta@adres.net Ю. М. Заікін zaikin@adres.net С. В. Черняєв cherniaiev@adres.net <p><strong>Вступ.</strong> Кількість випадків захворювання на COVID-19 продовжує стрімко зростати у всьому світі, що призводить до значних соціально-економічних збитків в сферах охорони здоров’я та економіки. <br><strong>Мета роботи.</strong> Визначити ефективність застосування внутрішньовенного імуноглобуліну G разом із базовою терапією при тяжкому перебігу COVID-19.<br><strong>Матеріали та методи.</strong> Було проведено ретроспективне когортне дослідження 8 історій хвороб пацієнтів з тяжким перебігом COVID-19 за період з 27.08.2020 р. по 20.03.2021р. у блоці інтенсивної терапії (БІТ) інфекційного відділення Комунального некомерційного підприємство “Київська міська клінічна лікарня №17” (КНП КМКЛ №17).<br><strong>Результати та обговорення.</strong> За період з 27.08.20 по 20.03.21 у блоці інтенсивної терапії (БІТ) інфекційного відділення КНП «Київська міська клінічна лікарня №17» (КНП КМКЛ №17) перебувало 163 пацієнта, з них померло - 79, летальність склала 48.4%. Середній вік пацієнтів становив 63,5±12,9 років (від 19 до 95 років). Середній вік летальних випадків становив 66,9±9,9 років (від 40 до 87 років).<br>За період дослідження 8 пацієнтів разом із базовою терапією отримували ВВІГ (5%). Середній вік пацієнтів стано-вив 51,4±14,7 років (від 29 до 69 років). Летальність серед пацієнтів, які отримували ВВІГ, склала 37,5%.<br><strong>Висновки.</strong> Летальність пацієнтів, які отримували ВВІГ додатково до базової, була суттєво нижчою в порівнянні з пацієнтами, які отримували лише базову терапію, 37,5% та 48,4% відповідно.</p> 2021-03-31T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2021 http://jpaic.aaukr.org/article/view/230608 МІКРОБНИЙ ПЕЙЗАЖ ВІДДІЛЕННЯ ІНТЕНСИВНОЇ ТЕРАПІЇ ДЛЯ НОВОНАРОДЖЕНИХ: РЕТРОСПЕКТИВНИЙ АНАЛІЗ 2021-05-05T16:44:01+00:00 Д. М. Сурков surkov@adres.net О. Г. Капустіна kapustina@adres.net <p><strong>Мета роботи.</strong> Дослідити структуру, антенатальні та інтранатальні фактори ризику та результати лікування неона-тального сепсису.<br /><strong>Матеріали і методи.</strong> У цьому дослідженні був використаний аналіз 137 історій хвороби новонароджених з 2015 по 2019 рік. Ми оцінили фактори ризику для матері, інтранатальну асфіксію, тривалість лікування, кількість днів на ШВЛ, наявність сепсису, некротичний ентероколіт, смертність. <br /><strong>Результати і обговорення.</strong> Більшість дітей мали вагу понад 2500 г (69,3%). Немовлят з масою тіла при народженні менше 1500 г становило 10,9%. 70,8% новонароджених надійшли протягом перших 24 годин після народження. З моменту надходження у відділення серед усіх досліджуваних дітей з контамінацією флорою було 71%. Загальна летальність серед досліджуваних становила 14%.<br />У дітей до 29 тижнів вагітності ризик розвитку сепсису в 17,2 рази був вищий. (р˂0,001) У дітей до 1 кг ваги ризик прояву сепсису в 42,2 рази вищий. (р˂0,001)<br />Колонізація мікрофлорою матерів мала ризик розвитку інфекції у дітей в 4,36 рази вище. (р˂0,001)<br />З діагнозом сепсис більшість немовлят перевищували 2,5 кг, а смертність залишалася значно високою - 31,6-36,8% у всіх вагових групах (р=0,00001) незалежно від ваги при народженні.<br />Більшість досліджуваних були дітьми старше 37 тижнів, але смертність була значно вищою в групі з 29-37 тижнів (р=0,00001), залежно від терміну вагітності.<br />Материнська мікробна контамінація нараховувала до 38,7%, а наявність висхідного інфікування плаценти та хоріо-амніоніту до 18,2% та достовірно пропорційно підвищували летальність у немовлят при материнських інфекціях до 23% (р=0,020), а при інфекціях плаценти до 32% (р=0,008).<br /><strong>Висновки.</strong> Ризик розвитку неонатального сепсису підвищувався при висхідній інфекції (хоріоамніоніт) у 6,65 рази (р˂0,01), при контамінації коагулазонегативною флорою в 5,83 (р˂0,011) та інвазивній респіраторній підтримці у 18,52 рази. (р˂0,002)<br />На рівень смертності впливають гестаційний вік менше 37 тижнів OR=13,81 (р˂0,001), маса тіла при народженні 1-1,5 кг OR=13,15 (р˂0,001), 1,5-2,5 кг OR=2,86 (р=0,043), материнські фактори (вагінальна колонізація, висхідна інфекція) OR=3,22 (р˂0,023), висхідне інфікування плаценти OR = 4,32 (р˂0,008), наявність сепсису OR=15,56 (р˂0,001), некротичний ентероколіт OR=8,06 (р˂0,001) та CoNS OR=4,98 (р˂0,033).</p> 2021-03-31T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2021 http://jpaic.aaukr.org/article/view/230609 ВАРІАБЕЛЬНІСТЬ СЕРЦЕВОГО РИТМУ В АНЕСТЕЗІОЛОГІЧНІЙ ПРАКТИЦІ 2021-05-05T17:01:33+00:00 Є. І. Углев ei_uglev@adres.net О. О. Муравський muravsky@adres.net Ю. Б. Лісун lisun@adres.net <p><strong>Вступ.</strong> Безпека пацієнта в оптимальних умовах роботи хірурга – основне завдання анестезіологічної служби. Нейровегетативний гомеостаз – мета лікаря анестезіолога. Повноцінне обстеження, виявлення чітких протипоказань, розширений моніторинг забезпечують спільну та ефективну роботу команди. Глибина анестезії, залежить від значної кількості екзогенних та ендогенних факторів. Використовується багато методик оцінки функції серцево-судинної системи, що сприяє виконанню безпечної анестезії. Багато що залежить від ефекту лікарського препарату, але вплив афферентної ноци- та антиноцицептивної систем, які ведуть себе вкрай нестабільно можуть потребувати суттєвої корекції стандартної розрахункової дози. Адекватність впливу лікарських препаратів і технологічних засобів на вітальні функції при проведенні анестезії іноді важко оцінити спираючись на стандартні методи моніторингу, що змушує розглядати вплив операційного стресу на ВНС. Підтримка збалансованого фармакологічного захисту всіх вітальних систем зокрема, вегетативної нервової системи (ВНС) до, під час та після анестезії має великий практичний інтерес.<br /><strong>Мета роботи.</strong> На базі аналізу даних літератури показати доцільність використання методу аналізу варіабельності ритму серця в практиці лікаря анестезіолога.</p> 2021-03-31T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2021 http://jpaic.aaukr.org/article/view/230610 ВИКОРИСТАННЯ УЗД ПРИ КАТЕТЕРИЗАЦІЇ ЦЕНТРАЛЬНИХ ВЕН (досвід роботи анестезіологічного підрозділу відділення інтенсивної терапії загального профілю КМКЛШМД м. Київ, Україна) 2021-05-05T17:22:23+00:00 О. В. Бобровник bobrovnik@adres.net К. І. Цимбаленко tsimbalenko@adres.net <p>Стаття присвячена використанню УЗД при катетерихації центральних вен, перевагам цієї методики, досвіду лікарів КМКЛШМД та перспективі розвитку цієї методики</p> 2021-03-31T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2021 http://jpaic.aaukr.org/article/view/230611 ВПЛИВ МЕТОДІВ ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНОГО ЗНЕБОЛЮВАННЯ НА СПЛАНХНІЧНИЙ КРОВОПЛИН У ДІТЕЙ З ІНТРААБДОМІНАЛЬНОЮ ГІПЕРТЕНЗІЄЮ 2021-05-05T17:43:40+00:00 В. М. Перова-Шаронова perova_sharonova@adres.net <p><strong>Вступ.</strong> Інтраабдомінальна гіпертензія (ІАГ) та абдомінальний компартмент синдром (АКС) часто розвиваються у тяжкохворих пацієнтів та можуть призводити до порушень спланхнічного кровоплину, ішемії слизової кишечника, бактеріальної транслокації, сепсису та поліорганної дисфункції. Вплив методів знеболювання на спланхнічний кровоплин при ІАГ/АКС вивчений недостатньо. <br /><strong>Мета роботи.</strong> Вивчити вплив різних методів післяопераційного знеболення на спланхнічний кровоплин у дітей з апендикулярним перитонітом, ускладненим ІАГ. <br /><strong>Матеріали і методи.</strong> У дослідження було включено 115 дітей, оперовані з приводу апендикулярного перитоніту. Діти рандомізовані на три групи в залежності від методу післяопераційного знеболювання: «Опіоїди» (n=36; внутрішньо-венна інфузія морфіну 10 мкг/кг/год); «Лідокаїн» (n=40; внутрішньовенна інфузія лідокаїну 1.5 мг/кг/год); «ЕДА» (n=39; епідуральна інфузія 0.25% розчин бупівакаїну 0.4 мг/кг/год). У післяопераційному періоді дітям 4 рази на добу проводилось вимірювання інтраабдомінального тиску (ІАТ) стандартним непрямим методом через катетер Фолея у сечовому міхурі. В залежності від рівня ІАТ та наявності органної дисфункції дітей кожної групи знеболювання було поділено на підгрупи: «Без ІАГ», «ІАГ» та «АКС». Вимірювання діаметрів та лінійних швидкостей кровоплину у верхній брижовій ар-терії (SMA) та ворітній вені (PV) проводили за допомогою УЗД. Розраховували індекси кровоплину SMA та PV (BFISMA, BFIPV, мл/хв/м2). <br /><strong>Результати.</strong> У дітей без ІАГ показники BFISMA та BFIPV були значно вищими ніж у дітей з ІАГ(p&lt;0.0001) та АКС (p&lt;0.0001). У дітей усіх підгруп показник BFISMA був значно вищим в групах «Лідокаїн» (p&lt;0.05) та «ЕДА» (p&lt;0.0001), ніж в групі «Опіоїди». Показник BFIPV був вищим в групі «ЕДА» (p&lt;0.05) у дітей з ІАГ та в групах «Лідокаїн» (p&lt;0.0001) та «ЕДА» (p&lt;0.0001) у дітей з АКС ніж у дітей усіх підгруп в групі «Опіоїди». Статистично значущий негативний кореляційний зв’язок між показниками ІАТ та BFISMA у дітей без ІАГ спостерігався лише в групі «Опіоїди» (rs=-0.5; p&lt;0.001). У дітей з ІАГ та АКС статистично значущий негативний кореляційний зв’язок між показниками ІАТ та BFISMA спостерігався в усіх групах знеболення, проте найслабший був в групі «ЕДА» (rs=-0.24; p&lt;0.04 та rs=-0.39; p&lt;0.05 відповідно). Статистично значущий негативний кореляційний зв’язок між показниками ІАТ та BFIPV спостерігався лише в групі «Опіоїди» у дітей з ІАГ (rs=-0.31; p&lt;0.01) та АКС (rs=-0.4; p&lt;0.0001). <br /><strong>Висновки.</strong> Епідуральна аналгезія є найбільш оптимальним методом знеболювання щодо впливу на порушений сплан-хнічний кровоплин на тлі інтраабдомінальної гіпертензії у дітей з перитонітом. Внутрішньовенна аналгезія лідокаїном може бути альтернативою епідуральній анестезії.</p> 2021-03-31T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2021 http://jpaic.aaukr.org/article/view/230612 ВИБІР ОПТИМАЛЬНОГО МЕТОДУ ПЕРІОПЕРАЦІЙНОГО ЗНЕБОЛЕННЯ ПРИ ТОРАКОТОМІЯХ 2021-05-05T17:54:19+00:00 Г. Б. Славута slavuta@adres.net С. О. Дубров dubrov@adres.net П. Л. Понятовський poniatovskkyi@adres.net О. О. Гавриленко havrylenko@adres.net <p><strong>Вступ.</strong> Злоякісні новоутворення легень займають передове місце серед злоякісних новоутворень та частіше зустрічається у чоловіків віком від 30 до 74 років. Практично всі пацієнти з онкологічним захворюванням легень потребують хірургічного лікування. Дисфункція легень зумовлена погіршенням евакуації бронхіального секрету та порушенням функції діафрагми внаслідок больового синдрому. Однією з головних причин розвитку ускладнень – є післяопераційний біль. На даний час запропоновано багато методів контролю післяопераційного болю, але пошук кращого методу все ще продовжується. <br /><strong>Мета роботи.</strong> Покращити результати періопераційного анестезіологічного забезпечення у пацієнтів при торако-томії шляхом вибору оптимального методу знеболення. <br /><strong>Матеріали та методи.</strong> 45 пацієнтів з онкологічним захворюванням легень, яким виконано оперативне втручання у вигляді торакотомії. Пацієнтів було рандомізовано на 4 групи. Група А: згідно концепції pre-emptive analgesia отримувала по 1000 мг парацетамолу в/в за 1 годину до розрізу, а також в/в введення декскетопрофену 50мг та епідуральне знеболення: шляхом введення 40 мг 2% розчину лідокаїну при встановленні катетера, а в післяопераційно-му періоді – ропівакаїн 2мг/мл (3-7 мл/год). Група В: епідуральне знеболення: введення 40 мг 2% розчину лідокаїну при встановленні катетера, в післяопераційному періоді – ропівакаїн 2мг/мл (3-7 мл/год). Група С: згідно концепції pre-emptive analgesia – 1000 мг парацетамолу в/в за 1 годину до розрізу, а також в/в введення декскетопрофену 50мг. Група D: без pre-emptive analgesia та без епідурального знеболення. Ступінь вираженості больового синдрому був оцінений за допомогою нумерологічної рейтингової шкали (НРШ) через 3, 6, 12, 24 і 32 години.<br /><strong>Результати та обговорення.</strong> Статистично значущих відмінностей не відмічено в підгрупах за віком, масою тіла, тривалістю оперативного втручання та крововтратою (p&gt;0,05). Пацієнти групи А не потребували додаткового знеболення морфіном, та відмічали найменший рівень болю за шкалою НРШ, хоча лише через 32 години достовірно відрізнялись від груп B, C, та D (p&lt;0,05). Між групами В та С не доведено достовірної різниці за оцінкою НРШ (p&lt;0,05), проте в групі С лише один пацієнт потребував додаткового знеболення опіоїдними анальгетиками. <br /><strong>Висновки.</strong> Ефективність поєднання pre-emptive аналгезії та епідурального знеболення свідчать про достатній рівень знеболення у пацієнтів після оперативного втручання на легенях. Мультимодальний підхід до періопераційного знеболення пацієнтів в торакальній хірургії без застосування епідуральної анестезії дозволяє зменшити застосування опіоїдів порівняно лише з епідуральним знеболенням.</p> 2021-05-13T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2021 http://jpaic.aaukr.org/article/view/230615 ПОРІВНЯННЯ ЕФЕКТІВ КОМБІНОВАНОЇ НЕЙРОАКСІАЛЬНОЇ АНЕСТЕЗІЇ ТА БАГАТОКОМПОНЕНТНОЇ НИЗЬКОПОТОКОВОЇ ІНГАЛЯЦІЙНОЇ АНЕСТЕЗІЇ В СТРУКТУРІ ПЕРІОПЕРАЦІЙНОГО АНЕСТЕЗІОЛОГІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРИ АРТРОСКОПІЧНИХ ВТРУЧАННЯХ НА КОЛІННОМУ СУГЛОБІ 2021-05-05T19:28:40+00:00 В. В. Євсєєва yevsieieva@adres.net Є. О. Скобенко skobenko@adres.net Л. М. Зенкіна zenkina@adres.net М. О. Малімоненко malimonenko@adres.net С. О. Савченко savchenko@adres.net <p><strong>Резюме.</strong> Артроскопічні втручання на колінному суглобі (АСК) - найпоширеніший вид хірургічного втручання в світі. Але питання щодо найкращого анестезіологічного забезпечення при цьому ще не вирішене. <br /><strong>Метою дослідження</strong> було покращення якості анестезіологічного забезпечення артроскопічних втручань на колінному суглобі шляхом удосконалення персоніфікованого періопераційного анестезіологічного менеджменту. <br /><strong>Матеріали та методи:</strong> в дослідженні взяли участь 142 пацієнти, віком від 18 до 78 років, яким була виконана АКС, рандомізовані на 2 групи за видом обраного пацієнтом анестезіологічного забезпечення. У першій групі (n1=82) па-цієнтам виконували нейроаксіальну ананестезію у поєднанні з в/в введенням дексмедетомідину, у другій групі (n2=60) – багатокомпонентну низькопоткову інгаляційну анестезію севофлюраном у поєднанні з мультимодальною аналгезією. Доопераційно оцінювали рівень передопераційного стресу. Протягом перших 24 годин після оперативного втручання оцінювали рівень післяопераційного болю за ВАШ, частоту випадків ПОНБ, загальну задоволеність пацієнта оперативним втручанням.<br /><strong>Результати:</strong> рівень болю за ВАШ, частота випадків ПОНБ, рівень задоволеності в піддослідних групах суттєво не відрізнялися. На вибір пацієнта щодо виду анестезіологічного забезпечення суттєвий вплив мав рівень доопераційного стресу. <br /><strong>Висновки:</strong> Нейроаксіальна та загальна анестезія при артроскопічній хірургії колінного суглобу мають свої переваги та недоліки. Прийняття рішення про метод анестезіологічного забезпечення, повинно базуватися на бажанні пацієнта та його можливого попереднього оперативного досвіду.</p> 2021-03-31T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2021 http://jpaic.aaukr.org/article/view/230617 СИСТЕМНО ПРОЛОНГОВАНА СПИННОМОЗКОВА АНЕСТЕЗІЯ В ОРТОПЕДІЇ-ТРАВМАТОЛОГІЇ (клінічне дослідження) 2021-05-05T19:40:57+00:00 О. М. Строгуш strogush@ukr.net <p><strong>Вступ.</strong> Завдання забезпечення анестезії для тривалих операцій на нижніх кінцівках в травматології-ортопедії вирі-шується різними шляхами. Системно пролонгована спинномозкова анестезія (СМА) з використанням перорально-го клонідину (клофеліну) заслуговує окремої уваги. <br /><strong>Мета дослiдження</strong> – вивчення тривалості СМА з використання перорального клонідину (клофеліну) у ортопедо-травматологічних пацієнтів, яким проводилися тривалі операції на колінному суглобі та проксимальному епіметафізі великої гомілкової кістки. <br /><strong>Матерiали та методи дослiдження:</strong> У дослідженні взяли участь 43 пацієнти, які були розподілені на дві групи - Група без клофеліну (22 пацієнти) та Група з клофеліном (21 пацієнт). Операції в обох групах виконували в умовах СМА 0,5% розчином ізобаричного бупівакаїну в дозі 13 мг у поєднанні з 40 мг 2 % розчину лідокаїну. В Групі з клофеліном премедикація додатково включала призначення перорального клофеліну в дозі 4 мкг/кг (близько 300 мкг) за 60 хв до початку операції. Визначали тривалість СМА, загальну тривалість інтраопераційної анестезії, загальну тривалість дії пневматичного джгута, стан гемодинамiки протягом операції та післяопераційного періоду. <br /><strong>Результати та їх обговорення.</strong> Тривалість операцій в Групі без клофеліну та Групі з клофеліном статистично значуще не відрізнялася і складала 228±51 хв та 241±48 хв відповідно (р=0,24). Тривалість СМА в Групі з клофеліном статистично значуще перевищувала тривалість в Групі без клофеліну і складала 236±39 хв та 204±38 хв відповідно (р=0,011). Частота пульсу в Групі з клофеліном порівняно з Групою без клофеліну була достовірно меншою під час операції, 6 год. після операції та не досягала рівня критичної брадикардії. Середній АТ в Групі з клофеліном порівняно з Групою без клофеліну був достовірно меншим під час операції, 24 год. після операції та не досягав рівня критичної гіпотензії. <br /><strong>Висновки.</strong> Тривалість СМА бупівакаїном в поєднані з лідокаїном з використанням перорального клонідину (клофеліну) в премедикації у ортопедо-травматологічних пацієнтів, яким проводилися операції на колінному суглобі, збільшується в середньому на 32 хв. На тлі системно пролонгованої СМА з використання перорального клонідину можна виконувати дані операції тривалістю до 4 год. Виявлені зміни гемодинаміки на тлі методики з використанням клонідину не є критичними і не розглядаються як ускладнення.</p> 2021-03-31T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2021 http://jpaic.aaukr.org/article/view/230618 АНТИКОАГУЛЯНТНА ТА АНТИТРОМБОЦИТАРНА ТЕРАПІЯ В ПЕРІОПЕРАЦІЙНОМУ ПЕРІОДІ 2021-05-05T20:08:42+00:00 С. О. Тарасенко tarasenko_sa@adres.net С. О. Дубров dubrov@adres.net Г. Г. Суслов suslov@adres.net В. А. Мазніченко maznichenko@adres.nt <p>Менеджмент антитромботичних препаратів в періопераційному періоді вимагає мультидисциплінарного підходу за участі хірурга, анестезіолога, лікуючого лікаря. У рекомендаціях провідних профільних асоціацій Франції, Італії, Іспанії, Великобританії, США, Польщі, рекомендаціях Європейського товариства анестезіологів, Американського коледжу торакальних лікарів та інших світових професійних організацій систематизуються підходи до менеджменту антикоагулянтів (антагоністів вітаміну К і прямих, включаючи нові пероральні антикоагулянти), безпеки застосування антитромбоцитарних препаратів в періопераційному періоді для запобігання підвищеної кровоточивості і мінімізації ВТЕ після інвазивних процедур у пацієнтів з високим ризиком кардіоваскулярних катастроф. Нами приведені алгоритми для зручного сприйняття інформації і запам’ятовування і подальшого імплементування в клінічній практиці.</p> 2021-03-31T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2021