Вибір тактики інфузійної терапії у пацієнтів з тяжкою політравмою на основі визначення показників центральної гемодинаміки. чи можна орієнтуватися лише на величину центрального венозного тиску? (огляд літератури та клінічний приклад)

Автор(и)

  • С. О. Дубров Національний медичний університет імені О.О.Богомольця, Київ, Ukraine http://orcid.org/0000-0002-2471-3377
  • А. М. Сем'янкiв Нацiональний медичний унiверситет iменi О.О. Богомольця, Київ, Ukraine
  • В. В. Модинець Національний медичний університет імені О.О.Богомольця, Київ, Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.25284/2519-2078.3(64).2013.105860

Ключові слова:

центральний венозний тиск, допплерівський моніторинг, серцевий викид, гемодинаміка, поєднана травма

Анотація

Провідну роль при проведенні інтенсивної терапії пацієнтів з тяжкою політравмою відіграє адекватна корекція гемодинамічних порушень, визначення кількісного та якісного складу інфузійних розчинів, яке має ґрунтуватись на моніторингу центральної гемодинаміки. Наведено огляд літератури щодо найпоширеніших методик оцінки стану центральної гемодинаміки, а також клінічний випадок пацієнта з тяжкою поєднаною травмою. Порівняння клінічної ефективності вимірювання центрального венозного тиску та допплерівського моніторингу центральної гемодинаміки виявило, що застосування трансезофагеального допплерівського датчика дає більше інформації, що дозволяє визначити правильну тактику лікування та сприяє швидкому поліпшенню стану хворого.

Посилання

Шифман E.XL, Тиканадзе А.Д. (2001) Инфузионная терапия периоперациониого периода. Петрозаводск: ИнтелТек.

Кузьков В.В., Киров М.Ю. (2008) Инвазивный мониторинг гемодинамики в интенсивной терапии и анестезиологии. Архангельск: Северный гос. мед. ун-т, с. 244.

Морган-мл. Дж., Мегид С., Марри М. (2011) Клиническая анестезиология: книга 1-я. Пер. с англ. Изд. 4-е, ucпp. М.: БИНОМ, 400 с.

Морман Д., Челлер Л. (2000) Физиология сердечно-сосудистой системы. Пер. англ. СПб., 256 с.

Трекова Н.А., Толстова И.А., Аксельрод Б.А. (2009) Изменения гемодинамики и волемического статуса при интраоперационной эксфузии крови у больных хронической сердечной недостаточностью. Анестезиол. и реаниматол., N 5, с. 12-15.

Janssens U., Graf J. (2009) Volume status and central venous pressure. Anaesthesist.;58(5):513-9. https://doi.org/10.1007/s00101-009-1531-2

Magder S., Bafaqeeh F. (2007) The Clinical Role of Central Venous Pressure Measurements. J. Intensive Care Med; 22(1):44–51. https://doi.org/10.1177/0885066606295303

Ковалев C.B. (2011) Центральное венозное давление как показатель преднагрузки в клинической практике: трудности интерпретации. Регионарное кровообращение и микроциркуляция, т. 10, № 2, с. 35-39.

Gelman S. (2008) Venous function and central venous pressure. Anesthesiology; 108: 735-748. https://doi.org/10.1097/aln.0b013e3181672607

Киров М.Ю. (2005) Современные аспекты мониторинга гемодинамики в отделении анестезиологии и интенсивной терапии. Интенсивная терапия, N° 3, с. 54-59.

Hollenberg S.M., Ahrens T.S., Annane D. et al. (2004) Practice parameters for hemodynamic support of sepsis in adult patients: 2004 update. Crit Care Med; 32: 1928-1948. https://doi.org/10.1097/01.ccm.0000139761.05492.d6

Michard F., Teboul J.-L. (2002) Predicting Fluid Responsiveness in ICU Patients: A critical analysis of the evidence. Chest: 12: 2000-2008. https://doi.org/10.1378/chest.121.6.2000

Хаттон Э. (2007) Мониторинг сердечного выброса. Update In Anaesthesia; 13: 4-8.

Harvey S., Harrison D., Singer M. et al. (2005) Assessment of the clinical effectiveness of pulmonary artery catheters in management of patients in intensive care (PAC-Man): a randomised controlled trial. Lancet; 366: 472-476. https://doi.org/10.1016/s0140-6736(05)67061-4

Wheeler A.P., Wiedemann H.P., Bernard G.R. (2006) The National Heart, Lung, and Blood Institute Acute Respiratory Distress Syndrome (ARDS) Clinical Trials Network. Pulmonary-Artery versus Central Venous Catheter to Guide Treatment of Acute Lung Injury. N Engl J Med; 354:2213-2224. https://doi.org/10.1056/nejmoa061895

Грачев C.C., Евтушенко C.B. (2013) Возможность неинвазивного мониторинга показателей центральной гемодинамики в отделении интенсивной терапии и реанимации. Мед. журн., N°2, с. 76-79.

Mathews L., Singh K.R. (2008) Cardiac output monitoring. Ann Card Anaesth; 11:56-58. https://doi.org/10.4103/0971-9784.38455

Sakka S.G., Reinhart K., Wegscheider K., Meier-Hellmann A. (2000) Is the placement of a pulmonary artery catheter still justified solely for the measurement of cardiac output? J Cardiothorac Vase Anesth; 14:119-124. https://doi.org/10.1016/s1053-0770(00)90002-8

Singer M., Clarke J., Bennett E.D. (1989) Continuous hemodynamk monitoring by esophageal Doppler. Crit Care Med; 17 :447-452. https://doi.org/10.1097/00003246-198905000-00014

##submission.downloads##

Опубліковано

2013-09-19

Як цитувати

Дубров, С. О., Сем’янкiв А. М., & Модинець, В. В. (2013). Вибір тактики інфузійної терапії у пацієнтів з тяжкою політравмою на основі визначення показників центральної гемодинаміки. чи можна орієнтуватися лише на величину центрального венозного тиску? (огляд літератури та клінічний приклад). PAIN, ANAESTHESIA & INTENSIVE CARE, (3(64), 57–60. https://doi.org/10.25284/2519-2078.3(64).2013.105860

Номер

Розділ

Статті

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають

1 2 3 4 5 > >>