Вибір тактики інфузійної терапії у пацієнтів з тяжкою політравмою на основі визначення показників центральної гемодинаміки. чи можна орієнтуватися лише на величину центрального венозного тиску? (огляд літератури та клінічний приклад)
DOI:
https://doi.org/10.25284/2519-2078.3(64).2013.105860Ключові слова:
центральний венозний тиск, допплерівський моніторинг, серцевий викид, гемодинаміка, поєднана травмаАнотація
Провідну роль при проведенні інтенсивної терапії пацієнтів з тяжкою політравмою відіграє адекватна корекція гемодинамічних порушень, визначення кількісного та якісного складу інфузійних розчинів, яке має ґрунтуватись на моніторингу центральної гемодинаміки. Наведено огляд літератури щодо найпоширеніших методик оцінки стану центральної гемодинаміки, а також клінічний випадок пацієнта з тяжкою поєднаною травмою. Порівняння клінічної ефективності вимірювання центрального венозного тиску та допплерівського моніторингу центральної гемодинаміки виявило, що застосування трансезофагеального допплерівського датчика дає більше інформації, що дозволяє визначити правильну тактику лікування та сприяє швидкому поліпшенню стану хворого.Посилання
Шифман E.XL, Тиканадзе А.Д. (2001) Инфузионная терапия периоперациониого периода. Петрозаводск: ИнтелТек.
Кузьков В.В., Киров М.Ю. (2008) Инвазивный мониторинг гемодинамики в интенсивной терапии и анестезиологии. Архангельск: Северный гос. мед. ун-т, с. 244.
Морган-мл. Дж., Мегид С., Марри М. (2011) Клиническая анестезиология: книга 1-я. Пер. с англ. Изд. 4-е, ucпp. М.: БИНОМ, 400 с.
Морман Д., Челлер Л. (2000) Физиология сердечно-сосудистой системы. Пер. англ. СПб., 256 с.
Трекова Н.А., Толстова И.А., Аксельрод Б.А. (2009) Изменения гемодинамики и волемического статуса при интраоперационной эксфузии крови у больных хронической сердечной недостаточностью. Анестезиол. и реаниматол., N 5, с. 12-15.
Janssens U., Graf J. (2009) Volume status and central venous pressure. Anaesthesist.;58(5):513-9. https://doi.org/10.1007/s00101-009-1531-2
Magder S., Bafaqeeh F. (2007) The Clinical Role of Central Venous Pressure Measurements. J. Intensive Care Med; 22(1):44–51. https://doi.org/10.1177/0885066606295303
Ковалев C.B. (2011) Центральное венозное давление как показатель преднагрузки в клинической практике: трудности интерпретации. Регионарное кровообращение и микроциркуляция, т. 10, № 2, с. 35-39.
Gelman S. (2008) Venous function and central venous pressure. Anesthesiology; 108: 735-748. https://doi.org/10.1097/aln.0b013e3181672607
Киров М.Ю. (2005) Современные аспекты мониторинга гемодинамики в отделении анестезиологии и интенсивной терапии. Интенсивная терапия, N° 3, с. 54-59.
Hollenberg S.M., Ahrens T.S., Annane D. et al. (2004) Practice parameters for hemodynamic support of sepsis in adult patients: 2004 update. Crit Care Med; 32: 1928-1948. https://doi.org/10.1097/01.ccm.0000139761.05492.d6
Michard F., Teboul J.-L. (2002) Predicting Fluid Responsiveness in ICU Patients: A critical analysis of the evidence. Chest: 12: 2000-2008. https://doi.org/10.1378/chest.121.6.2000
Хаттон Э. (2007) Мониторинг сердечного выброса. Update In Anaesthesia; 13: 4-8.
Harvey S., Harrison D., Singer M. et al. (2005) Assessment of the clinical effectiveness of pulmonary artery catheters in management of patients in intensive care (PAC-Man): a randomised controlled trial. Lancet; 366: 472-476. https://doi.org/10.1016/s0140-6736(05)67061-4
Wheeler A.P., Wiedemann H.P., Bernard G.R. (2006) The National Heart, Lung, and Blood Institute Acute Respiratory Distress Syndrome (ARDS) Clinical Trials Network. Pulmonary-Artery versus Central Venous Catheter to Guide Treatment of Acute Lung Injury. N Engl J Med; 354:2213-2224. https://doi.org/10.1056/nejmoa061895
Грачев C.C., Евтушенко C.B. (2013) Возможность неинвазивного мониторинга показателей центральной гемодинамики в отделении интенсивной терапии и реанимации. Мед. журн., N°2, с. 76-79.
Mathews L., Singh K.R. (2008) Cardiac output monitoring. Ann Card Anaesth; 11:56-58. https://doi.org/10.4103/0971-9784.38455
Sakka S.G., Reinhart K., Wegscheider K., Meier-Hellmann A. (2000) Is the placement of a pulmonary artery catheter still justified solely for the measurement of cardiac output? J Cardiothorac Vase Anesth; 14:119-124. https://doi.org/10.1016/s1053-0770(00)90002-8
Singer M., Clarke J., Bennett E.D. (1989) Continuous hemodynamk monitoring by esophageal Doppler. Crit Care Med; 17 :447-452. https://doi.org/10.1097/00003246-198905000-00014
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2013 С. О. Дубров, А М. Сем’янків, В. В. Модинець
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
