Електрофізіологічний метод діагностики печінкової енцефалопатії у хворих із панкреатитом
DOI:
https://doi.org/10.25284/2519-2078.4(81).2017.119286Ключові слова:
гострий панкреатит, печінкова енцефалопатія, критична частота злиття мерехтіння, інтенсивна терапія, L-орнітин-L-аспартатАнотація
Гострий панкреатит (ГП) залишається одним із найактуальніших питань сучасної невідкладної абдомінальної хірургії. Захворюваність на ГП із року в рік неухильно зростає і варіює від 23,8% до 58,0% на рік. Печінково-ниркова недостатність відзначається у кожного четвертого хворого з тяжким панкреатитом, що значною мірою погіршує результати лікування та є безпосередньою причиною смерті в 40% випадків. У хворих із ГП рання діагностика має включати виявлення печінкової енцефалопатії на латентній стадії для проведення вчасної корекції явищ печінкової недостатності.У хворих із набряковим і деструктивним панкреатитом розвивається функціональна недостатність печінки, що значно ускладнює перебіг захворювання та погіршує його прогноз. Надто важливим є виявлення латентної ПЕ, яка діагностується за допомогою спеціальних психометричних тестів, тоді як результати стандартного тест ування психічного статусу пацієнта демонструють норму.
Проаналізовано характерні особливості методу реєстрації показників критичної частоти злиття мерехтінь (КЧЗМ). КЧЗМ – це максимальна частота спалахів світла, яка сприймається випробуваним як окремі миготіння. Метод КЧЗМ ґрунтується на тому, що зміни ретинальних гліальних клітин є аналогічні таким в астроцитах головного мозку, і використовується для визначення латентної ПЕ та ступеня явної печінкової енцефалопатії. Дозволяє неінвазійно проводити точні, нетривалі та відтворювані вимірювання частот мерехтіння. Критеріями виключення для проведення тесту КЧЗМ були психічні та цереброваскулярні захворювання, сліпота та дальтонізм.
У 46 пацієнтів із помірно тяжким і тяжким гострим панкреатитом визначено КЧЗМ. Показники порівнювали з показниками регіонарної норми. Обґрунтовано необхідність застосування методу визначення КЧЗМ у хворих із гострим панкреатитом для ранньої діагностики латентної печінкової енцефалопатії. Підтверджено вірогідність методу визначення КЧЗМ на різних етапах спостереження пацієнта. Обґрунтовано доцільність доповнення інтенсивної терапії введенням LoLa – досягнуто вчасної корекції явищ латентної ПЕ, що дозволило швидше корегувати метаболічні порушення та зменшити прояви ендогенної інтоксикації.
Посилання
Hдussinger D. Low grade cerebral edema and the pathogenesis of hepatic encephalopathy in cirrhosis / D. Hдussinger // Hepatology. – 2006. – Vol. 43, N 6. – P. 1187-1190.
| 
| 
Weissenborn K. Neuropsy chological characterization of hepatic encephalopathy / Weissenborn K., Ennen J.C., Schomerus H., et al. // J Hepatol. – 2001 – Vol. 34, N 5. – Р. 768-773.
| |
Poordad F.F. Review article: the burden of hepatic encephalopathy / F.F. Poordad // Aliment Pharmacol Ther. – 2007 – Vol. 25, Suppl 1. – Р. 3-9.
| |
Оковитый С.В. Гепатотропные средства: современное состояние проблемы / С.В. Оковитый, Д.С. Суханов, М.Г. Романцов // Терапевтический архив. – 2012. – No 2. – С. 62-68.
Наказ МОЗ від 02.04.2010 No 297 “Про затвердження стандартів та клінічних протоколів надання медичної допомоги зі спеціальності “Хірургія”.
Critical Flicker Frequency for Quantification of Low-Grade Hepatic Encephalopathy / Kircheis G., Wettstein M., Timmermann L., et al. // Hepatology. – 2002. – Vol. 35. – P. 357-366.
| |
Камилов Х.М. Использование мелькающего света при дифференциальной диагностике патологии зрительного нерва / Х.М. Камилов, М.С. Касымова, Р.А. Закирходжаев // Клиническая офтальмология. – 2012. – No 2. – С. 68.
Факторы, влияющие на показатели критической частоты мерцания у здоровых добровольцев / Белых Л.С., Сорокина Е.Ю., Панин А.Н., Никитина Е.В. // Медицина неотложных состояний. – 2016. – No 4(75) . – С. 152 — 153.
Ерюхин, И.А. Хирургические инфекции: руководство / И.А. Ерюхин, Б.Р. Гельфанд, С.А. Шляпников. – СПб.: Питер, 2003. – 560 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2017 Е. Ю. Сорокіна, Л. С. Бєлих, А. Н. Панін, Е. В. Нікітіна
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
