Безпека застосування гідроксиетилкрохмалів для лікування гіповолемії (останні дані)

Автор(и)

  • С. О. Дубров Національний медичний університет імені О.О.Богомольця, Київ, Україна https://orcid.org/0000-0002-2471-3377
  • О. В. Матвєєва ДП «Державний експертний центр МОЗ України», Україна
  • Ф. С. Глумчер Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Київ, Україна
  • К. А. Дуброва Київська міська клінічна лікарня No17, Україна
  • О. О. Гавриленко Київська міська клінічна лікарня No17, Україна

DOI:

https://doi.org/10.25284/2519-2078.4(85).2018.151460

Ключові слова:

гіповолемія, інфузійна терапія, гідроксиетилкрохмалі

Анотація

Гіповолемія різної етіології залишається однією з провідних проблем в практиці інтенсивіста, з вирішенням якої лікар стикається в щоденній практиці. Лікування гіповолемії полягає в лікуванні причини втрати рідини та рідинній ресусцитації. З цієї причини кількісний та якісний склад волемічної терапії залишається незмінно актуальним та дискутабельним питанням. Лікування гіповолемії проводять шляхом застосуванням розчинів кристалоїдів та колоїдів. В силу низки причин кристалоїди не можуть повністю задовольнити потреби клініцистів. Основним недоліком цієї групи розчинів є їхня обмежена здатність підтримувати рівень артеріального тиску (АТ) та інших показників гемодинаміки через нетривалість часу знаходження у кров’яному руслі та низький волемічний ефект. Це є поштовхом до постійних досліджень ефективності та безпеки колоїдних розчинів, які не не проникають через ендотеліальний бар’єр та мають виражений плазморозширювальний ефект. Однак, ця група лікарських засобів має ряд протипоказів та обмежень у використанні, і чи ненайоднозначішими в ракурсі «ефективність-безпека» являються препарати на основі гідроксиетиетилкрохмалів (ГЕК).

В статті наведено дані останніх досліджень ефективності та безпеки використання різних інфузійних препаратів. Основну увагу приділено ГЕК-вмісним лікарським засобам. Зокрема дослідження доцільності використання препаратів на основі ГЕК Координаційною групою по процедурі взаємного визнання і децентралізованої процедури з лікарських препаратів для медичного застосування (Coordination group for Mutual recognition and Decentralised procedures – human, CMDh), яка є регулюючим органом обігу лікарських засобів для медичного застосування на території держав-членів Європейського союзу (ЄС) та Комітету оцінки ризиків у сфері фармаконагляду (Pharmacovigilance Risk Assessment Committee, PRAC) в хронолічній послідовності з наведенням останнього рішення вище зазначених організацій з даного питання. Також в статті висвітлено дії та рішення аналогічної вітчизняної організації – Науково-експертної ради ДП «Державний експертний центр МОЗ України» (ДЕЦ МОЗ України). Проаналізовано використання препаратів на основі молекул ГЕК в Україні, виявлено, що в 46% дана група лікарських засобів використовувалась не за показами

Біографії авторів

С. О. Дубров, Національний медичний університет імені О.О.Богомольця, Київ

Київська міська клінічна лікарня No17

О. В. Матвєєва, ДП «Державний експертний центр МОЗ України»

MATVEEVA O.

Ф. С. Глумчер, Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Київ

GLUMCHER F.

К. А. Дуброва, Київська міська клінічна лікарня No17

DUBROVA K.

О. О. Гавриленко, Київська міська клінічна лікарня No17

GAVRYLENKO O

Посилання

Finfer S, Myburgh J, Bellomo R. Intravenous fluid therapy in critically ill adults Nat Rev Nephrol. 2018 Sep;14(9):541-557. doi: 10.1038/s41581-018-0044-0.
| |

Дац А.В. Частота гиповолемии у пациентов отделений интенсивной терапии и ее влияние на летальность / А.В. Дац // Бюллетень ВСНЦ СО РАМН. – 2012. – Ч. 1, No 5 (87). – С. 35–37

Галушко О.А. Три кити інфузійної терапії: що? коли? скільки? (Сучасні відповіді на давні запитання) / О.А. Галушко// Медицина неотложных состояний. – 2011. – No 6 (37). – С. 80–84

Finfer S., B. Liu, C. Taylor [et al.] Resuscitation fluid use in critically ill adults: an international cross-sectional study in 391 intensive care units / // Crit. Care – 2010. – Vol. 14, No5. – R185
| |

Глумчер Ф.С. Последние рекомендации по применению растворов гидроксиэтилкрахмала. Обзор современной литературы. / Ф.С. Глумчер, А.Н. Семянкив, Е.В. Стрепетова // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. – 2014. – No 1. – С. 68–77

Ф.С. Глумчер http://nmu.ua/uploads/files/

Zhou F., Peng Z.Y., Bishop J.V. [et al.] Effects of fluid resuscitation with 0.9% saline versus a balanced electrolyte solution on acute kidney injury in a rat model of sepsis* / // Crit. Care. Med. – 2014. – Vol. 42, No4. – e270–278
| |

Shaw A.D., Bagshaw S.M., Goldstein S.L., Scherer L.A., Duan M., Schermer C.R., Kellum J.A. Major complications, mortality, and resource utilization after open abdominal surgery: 0,9% saline compared to Plasma-Lyte // Ann. Surg. – 2012. – Vol. 255, No5. – P. 821-829.
| |

Myburgh J.A., Mythen M.G. Resuscitation fluids / // N. Engl. J. Med. – 2013. – Vol. 369, No13. – Р. 1243–1251
| |

Simon T.P., T. Schuerholz, S.P. Haugvik [et al.] High molecular weight hydroxyethyl starch solutions are not more effective than a low wmolecular weight hydroxyethyl starch solution in a porcine model of septic shock / // Minerva Anestesiol. – 2013. – Vol. 79, No1. – Р. 44–52
| |

Initial administration of hydroxyethyl starch vs lactated Ringer after liver trauma in the pig / M. Zaar, B. Lauritzen, N.H. Secher [et al.] // Br. J. Anaesth. – 2009. – Vol. 102, No2. – Р. 221–226
| |

Myburgh J. A., Finfer S., Bellomo R. [et al.] Hydroxyethyl starch or saline for fluid resuscitation in intensive care / // N. Engl. J. Med. – 2012. – Vol. 367, No20. – Р. 1901–1911
| |

Kimberger O., Arnberger M., Brandt S. [et al.] Goal-directed colloid administration improves the microcirculation of healthy and perianastomotic colon / // Anesthesiology. – 2009. – Vol. 110, No3. – Р. 496–504
| |

Liu L.M., Ward J.A., Dubick M.A. Effects of crystalloid and colloid resuscitation on hemorrhage-induced vascular hyporesponsiveness to norepinephrine in the rat / // J. Trauma. – 2003. – Vol. 54 (5 Suppl). –P. 159–168
| |

Champion H.R. Combat fluid resuscitation: introduction and overview of conferences / Champion H.R. // J. Trauma. – 2003. – Vol. 54 (5 Suppl). – P. 7–12
| |

Xiong L., Lei C., Wang Q., Li W. Acuten or movolaemic haemodilution with a novel hydroxyethyl starch (130/0.4) reduces focal cerebral ischaemic injury in rats / // Eur. J. Anaesthesiol. – 2008. – Vol. 25, No7. – Р. 581–588
| |

Inan N., Iltar S., Surer H. [et al.] Effect of hydroxyethyl starch 130/0.4 on ischaemia/reperfusion in rabbit skeletal muscle // Eur. J. Anaesthesiol. – 2009. – Vol. 26, No2. – Р. 160–165
| |

Zampieri F.G., Park M., Azevedo L.C. [et al.] Colloids in sepsis: evenly distributed molecules surrounded by uneven questions // Shock. – 2013. – Vol. 39, Suppl 1. – P. 42–49
| |

Linden P. Van Der, M. James, M. Mythen, R.B. Weiskopf Safety of modern starches used during surgery / // Anesth. Analg. – 2013. – Vol. 116, No1. – Р. 35–48
| |

Gattas D.J., Dan A., Myburgh J. [et al.] Fluid resuscitation with 6% hydroxyethyl starch (130/0.4 and 130/0.42) in acutely ill patients: systematic review of effects on mortality and treatment with renal replacement therapy / // Intensive Care Med. – 2013. – Vol. 39, No4. – Р. 558–568
| |

Gillies M.A., Habicher M., Jhanji S. [et al.] Incidence of postoperative death and acute kidney injury associated with i.v. 6% hydroxyethyl starch use: systematic review and meta-analysis / // Br. J. Anaesth. – 2014. – Vol. 112, No1. – Р. 25–34
| |

Brunkhorst F.M., Engel C., Bloos F. [et al.] Intensive insulin therapy and pentastarch resuscitation in severe sepsis / // N. Engl. J. Med. – 2008. – Vol. 358, No2. – Р. 125–139
| |

Patel A., Waheed U., Brett S. J.Randomised trials of 6% tetrastarch (hydroxyethyl starch 130/0.4 or 0.42) for severe sepsis reporting mortality: systematic review and meta-analysis // Intensive Care Med. – 2013. – Vol. 39, No5. – Р. 811–822
| |

Zampieri F.G., Park M., Azevedo L.C. Colloids in sepsis: evenly distributed molecules surrounded by uneven questions // Shock. – 2013. – Vol. 39, Suppl 1. – P. 42–49
| |

Zarychanski R., Abou-Setta A.M., Turgeon A.F. [et al.] Association of hydroxyethyl starch administration with mortality and acute kidney injury in critically ill patients requiring volume resuscitation: a systematic review and meta-analysis / // JAMA. – 2013. – Vol. 309, No7. – Р. 678–688
| |

Zampieri F.G., Park M., Azevedo L.C. Colloids in sepsis: evenly distributed molecules surrounded by uneven questions // Shock. – 2013. – Vol. 39, Suppl 1. – P. 42–49
| |

Bayer O., Schwarzkopf D., Doenst T. [et al.] /Perioperative fluid therapy with tetrastarch and gelatin in cardiac surgery—a prospective sequential analysis* / / Crit. Care. Med. – 2013. – Vol. 41, No11. – Р. 2532–2542
|

Brunkhorst F.M., Engel C., Bloos F. [et al.] Intensive insulin therapy and pentastarch resuscitation in severe sepsis / // N. Engl. J. Med. – 2008. – Vol. 358, No2. – Р. 125–139
| |

Cabrales P., Tsai A.G., Intaglietta M. Resuscitation from hemorrhagic shock with hydroxyethyl starch and coagulation changes / // Shock. – 2007. – Vol. 28, No4. – Р. 461–467
|

Zhang Y., Yu Y., Jia J. [et al.] Administration of HES in elderly patients undergoing hip arthroplasty under spinal anesthesia is not associated with an increase in renal injury/ // BMC Anesthesiol. – 2017. – Vol. 17, No1. – 29
|

Wiedermann C.J. Accumulation of hydroxyethyl starch in human and animal tissues: a systematic review / C.J. Wiedermann, M. Joannidis // Intensive Care Med. – 2014. – Vol. 40, No2. – Р. 160–170
|

PRAC confirms that hydroxyethyl-starch solutions (HES) should no longer be used in patients with sepsis or burn injuries or in critically ill patients. 11 October 2013 EMA/606303/2013. Режим доступу: http://www.ema.europa.eu/docs/en_GB/document_library/Referrals_document/Soluti-ons_for_infusion_containing_hydroxyethyl_starch/Recommenda-tion_provided_by_Pharmacovigiance_Risk_Assessment_Committee/WC500151963.pdf

Дмитриев Д.В. Клинический опыт использования 6% ГЕК 130/0,4 при периоперативных кровотечениях у детей, или зачем нужны 6% ГЕК 130/0,4 в педиатрии/ Дмитриев Д.В., Шумило А.В. // Медицина неотложных состояний. – 2013. – No7 (54). – С. 111–114

Meeting highlights from the Pharmacovigilance Risk Assessment Committee (PRAC) 9-12 April 2018. – Режим доступу: http://www.ema.europa.eu/ema/index.jsp?curl=pages/news_and_events/news/2018/04/news_detail_002938.jsp&mid=WC0b01ac058004d5c1

European medicines agency https://www.ema.europa.eu/en/news/hydroxyethyl-starch-solutions-cmdh-introduces-new-measures-protect-patients.

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-12-17

Як цитувати

Дубров, С. О., Матвєєва, О. В., Глумчер, Ф. С., Дуброва, К. А., & Гавриленко, О. О. (2018). Безпека застосування гідроксиетилкрохмалів для лікування гіповолемії (останні дані). PAIN, ANAESTHESIA & INTENSIVE CARE, (4(85), 9–17. https://doi.org/10.25284/2519-2078.4(85).2018.151460

Номер

Розділ

Огляд літератури