Статистичний аналіз впливу інфузійної терапії рестриктивного типу на відновлення моторики шлунково-кишкового тракту після панкреатодуоденальної резекції

Автор(и)

  • В. О. Кузьменко ДУ «Національний інститут хірургії і трансплантології імені О.О. Шалімова» НАМН України
  • А. П. Мазур ДУ «Національний інститут хірургії та трансплантології імені О.О.Шалімова НАМН України»
  • І. А. Кучинська НМАПО імені П.Л. Шупика, кафедра анестезіології та ІТ м. Київ

DOI:

https://doi.org/10.25284/2519-2078.1(86).2019.159563

Ключові слова:

мультимодальна програма прискореного відновлення, періопераційна лікувальна тактика, панкреатодуоденальна резекція, рестриктивний тип інфузійної терапії

Анотація

 Вступ. Останнім часом спостерігається перегляд підходів до традиційних схем інфузійної терапії в бік обмеження обсягів інфузії в періопераційному періоді та дотримання тактики персоніфікованого лікування із акцентом на мінімізацію застосування внутрішньовенних розчинів для обмеження негативного впливу гіперволемії у післяопераційному періоді. Підставою для цього виступили дослідження, які продемонстрували, що надлишок введення кристалоїдних розчинів викликає депонування рідини в інтерстиції, порушуючи тканинну перфузію і оксигенацію в хірургічно травмованих тканинах, що в свою чергу впливає на розвиток післяопераційних ускладнень, зокрема гастростазу.

 Матеріали і методи. Для оцінки ефективності схем періопераційної тактики інфузійної стратегії було проведено проспективно-ретроспективне дослідження результатів лікування 78 хворих із доброякісною та злоякісною патологією біліопанкреатодуоденальної зони, яким були виконані оперативні втручання – панкреато-дуоденальна резекція (ПДР), за період з 2003 по 2017 рр. З 2015 року розпочато застосування програми прискореного відновлення (ERAS – Enhanced recovery after surgery). З метою порівняльного аналізу пацієнти були розподілені на дві групи: у I групу (основна) включено 39 пацієнтів за період із січня 2015 по грудень 2017 рр., періопераційне ведення яких проводили відповідно програми ERAS, у II групу (група порівняння) ретроспективно відібрано 39 пацієнтів, періопераційне лікування яких проводили за традиційним методом. Серед факторів дослідження вивчали об’єм інтраопераційної інфузійної терапії, серцевий індекс (СІ), артеріальний тиск, рівень лактату, рівень альбуміну, термін відновлення моторики шлунково-кишкового тракту (ШКТ) та частоту розвитку гастростазу.

 Результати. Інтраопераційна інфузійна терапія за об’ємом застосованих розчинів була значно нижчою в І групі (2100 мл 95% ДI: [2100; 2300] проти 3300 мл 95% ДI: [3100; 3500]; p<0,001). У пацієнтів І групи після застосування інтраопераційної терапії за рестриктивним типом медіана показників СІ за формулою Фіка склала 3,6 л/хв/м2, лактату – 1,2 ммоль/л, систолічного АТ– 126 мм.рт.ст., діастолічного АТ– 75 мм.рт.ст та рівня альбуміну на першу післяопераційну добу – 33 г/л. Пацієнти І групи повернулися до звичайної дієти швидше, ніж пацієнти у ІІ групі (1 доба 95% ДI: [1; 1] проти 6 доби 95% CI: [6; 7]; p<0,001). Рестрикція інтраопераційної інфузії, видалення назогастрального зонда (НГЗ) з початком перорального харчування з першої доби суттєво вплинули на достовірне зменшення частоти явищ гастростазу у хворих І групи в порівнянні з ІІ групою (14 (35,9%) проти 6 (15,4%) (за тестом Кокса-Фішера p=0,0098). При статистичному аналізі за даними ROC-кривої був виявлений взаємозв’язок між об’ємом інтраопераційної інфузійної терапії та терміном видалення НГЗ й відновленням перорального харчування в післяопераційному періоді [20].

Висновки. Застосування інфузійної терапії за рестриктивним типом в концепції програми ERAS та персоніфікований підхід до розрахунку інфузійної терапії достовірно скорочують термін відновлення моторики шлунково-кишкового тракту, не порушуючи стан компенсації пацієнтів та зменшуючи частоту гастростазу після ПДР. Виявлено, що об’єм інтраопераційної інфузії у пацієнтів після ПДР є статистично достовірним фактором впливу на можливість прискорення початку раннього перорального харчування.

Посилання

А. И. Дронов, С. В. Земсков, Е. А. Крючина Выполнение тотальной панкреатэктомии по поводу злокачественных новообразований поджелудочной железы. Клінічна хірургія. 2016;10:26-30.

M. Fischer, K. Matsuo, M. Gonen, et al., Relationship between intraoperative fluid administration and perioperative outcome after pan- creaticoduodenectomy: results of a prospective randomized trial of acute normovolemic hemodilution compared with standard intraoperative man- agement, Ann. Surg. 252 (2010):952-8.

S. Wang, X. Wang, H. Dai, J. Han, N. Li, J. Li, The effect of intraoperative fluid volume administration on pancreatic fistulas after pancreaticoduodenectomy, J. Investig. Surg. 27;(2014):88-94.

O.S. Eng, J. Goswami, D. Moore, et al., Intraoperative fluid administration is associated with perioperative outcomes in pancreaticoduodenectomy: a sin- gle center retrospective analysis, J. Surg. Oncol. 108;(2013):242-47.

G.P. Wright, T.J. Koehler, A.T. Davis, M.H. Chung, The drowning whipple: perioperative fluid balance and outcomes following pan- creaticoduodenectomy, J. Surg. Oncol. 110;(2014):407-11.

H. Lavu, N.M. Sell, T.I. Carter, et al., The HYSLAR trial: a prospective randomized controlled trial of the use of a restrictive fluid regimen with 3% hypertonic saline versus lactated Ringers in patients undergoing pan- creaticoduodenectomy, Ann. Surg. 260;(2014):445-453.

L. Weinberg, D. Wong, D. Karalapillai, et al., The impact of fluid intervention on complications and length of hospital stay after pancreaticoduodenectomy (Whipple's procedure), BMC Anesthesiol. 14;(2014):14-35.

Miller T, Roche A, Mythen M. Fluid management and goal-directed therapy as an adjunct to Enhanced Recovery After Surgery (ERAS). Can J Anaesth. 2015 Feb;62(2):158-68.

Усенко А.Ю., Скумс А.В., Шеламова Р.А., Ганжа В.А. Мультимодальная программа ускоренного восстановления при панкреатодуоденальной резекции «Хирургия. Восточная Европа», 2018;7(1 ): 33-43.

Kulemann В, Fritz M, Glatz T, Marjanovic G, Sick O, M.Scet al. Complications after pancreaticoduodenectomy are associated with higher amounts of intra- and postoperative fluid therapy: A single center retrospective cohort study, Annals of Medicine and Surgery. 2017; (16):23-29.

Interpreting Diagnostic Tests: Thomas G. Tape, MD University of Nebraska Medical Center http://gim.unmc.edu/dxtests/. For more on quantitative ROC analysis, see Metz CE. Basic principles of ROC analysis. Sem Nuc Med. 1978;8:283-298.

Bragg D, El-Sharkawy AM, Psaltis E, Maxwell-Armstrong CA, Lobo DN. Postoperative ileus: recent developments in pathophysiology and management. Clin Nutr. 2015;34(3):367-376.

Ljungqvist, O., Scott, M., & Fearon, K. C. (2017). Enhanced Recovery After Surgery. JAMA Surgery, 152(3), 292. doi:10.1001/jamasurg.2016.4952

Wannenburg, T. and Little, W. (2010). Regulation of Cardiac Output. Cardiac Intensive Care, pp.61-68. DOI: 10.1016/b978-1-4160-3773-6.10006-0

Ragosta, Michael Textbook of clinical hemodynamics. Edition 2. Philadelphia, PA: Elsevier, [2018] NLM ID: 101699568 [Book]

Lassen K, Kjaeve J, Fetveit T et al (2008) Allowing normal food at will after major upper gastrointestinal surgery does not increase morbidity: a randomized multicenter trial. Ann Surg 247:721–729

Kagedan DJ, Ahmed M, Devitt KS, et al. Enhanced recovery after pancreatic surgery: a systematic review of the evidence. HPB 2015; 17:11–16.

Lobo DN (2009) Fluid overload and surgical outcome: another piece in the jigsaw. Ann Surg 249:186–188

Brandstrup B, Tonnesen H, Beier-Holgersen R et al (2003) Effects of intravenous fluid restriction on postoperative complications: comparison of two perioperative fluid regimens: a randomized assessor-blinded multicenter trial. Ann Surg 238:641–648

Chowdhury AH, Lobo DN (2011) Fluids and gastrointestinal function. Curr Opin Clin Nutr Metab Care 14:469–476

Передопераційний скринінг нутритивних порушень у дорослих пацієнтів: використання шкал MUST та MNA-SF. ІА Кучинська. Гострі та невідкладні стани у практиці лікаря 2018 (2):49.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-03-14

Як цитувати

Кузьменко, В. О., Мазур, А. П., & Кучинська, І. А. (2019). Статистичний аналіз впливу інфузійної терапії рестриктивного типу на відновлення моторики шлунково-кишкового тракту після панкреатодуоденальної резекції. PAIN, ANAESTHESIA & INTENSIVE CARE, (1(86), 72–79. https://doi.org/10.25284/2519-2078.1(86).2019.159563

Номер

Розділ

Оригінальне дослідження