ДІАФРАГМ-ПРОТЕКТИВНА ШТУЧНА ВЕНТИЛЯЦІЯ ЛЕГЕНЬ У ДІТЕЙ

Автор(и)

  • О. В. Філик Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Ukraine
  • Я. М. Підгірний Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.25284/2519-2078.2(91).2020.205602

Ключові слова:

діафрагм-протективна штучна вентиляція легень, діти

Анотація

Вступ. Штучна вентиляція легень може призводити до ушкодження діафрагми.

Метою роботи було вивчити показники товщини діафрагми і фракції стоншення діафрагми та порівняти результати лікування серед пацієнтів у групі застосування легенево-протективної стратегії ШВЛ, та у групі поєднання легенево-протективної та діафрагм-протективної стратегії ШВЛ.

Матеріали та методи дослідження. Проведене проспективне рандомізоване неінтервенційне контрольоване одноцентрове дослідження серед пацієнтів віком від 1 міс до 18 років. До аналізу даних включено 31 пацієнта з контрольної групи (легенево-протективної стратегії ШВЛ) та 27 пацієнтів з досліджуваної групи (легенево-протективної та діафрагм-протективної стратегії ШВЛ). Первинною кінцевою точкою оцінювання був рівень 28-денної летальності. Вторинними кінцевими точками оцінювання були тривалість відлучення від ШВЛ та частота ускладнень (потреба в реінтубації, трахеостомії), динаміка зміни фракції стоншення діафрагми впродовж дослідження.

Результати та обговорення. В контрольній групі пацієнтів для правого купола діафрагми відмічалася тенденція до зниження фракції його стоншення з 31,1% до 28,6 % на етапах дослідження d1 - d3, тоді як в досліджуваній групі він поступово зростав з 25% до 32,65%. Показник фракції стоншення лівого купола діафрагми в контрольній групі пацієнтів на етапі d1 становив 22,5 [16,7; 35]; на етапі d3 зростав до 24,55 [10,8; 53,33], а на етапі d5 - до 39,3 [24,73; 52,98]. Серед пацієнтів досліджуваної групи він становив 19 [11; 41,45] на етапі дослідження d1 (p=0,311 для контрольної та досліджуваної груп пацієнтів); зростав до 27,3 [14,3; 38,7] (p=0,329) на етапі d3; та перевищував рекомендовані діафрагм-протективною стратегією значення на етапі d5 і становив 64 [36; 78,9] (p=0,049), що можна трактувати як маркер надмірного навантаження діафрагми. Тривалість відлучення від ШВЛ у пацієнтів контрольної групи становила 8 днів [4 дні; 19,5 днів], для пацієнтів досліджуваної групи - 9 днів [5,5 днів; 19,75 днів], (p=0,77).

Висновок. Рівень 28-денної летальності серед пацієнтів контрольної групи був вищим порівняно з досліджуваною групою - 9,7%, та 3,7% відповідно (p=0,29). Частота ускладнень серед пацієнтів контрольної групи була нижчою, порівняно з досліджуваної групою - 7,1% та 26,9%, відповідно (p=0,06). Не виявлено достовірних відмінностей у тривалості ШВЛ серед пацієнтів обох груп.

Реєстрація клінічного дослідження: ISRCTN registry. Identifier: ISRCTN84734652

Біографії авторів

О. В. Філик, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

Кафедра анестезіології та інтенсивної терапії

Я. М. Підгірний, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

Кафедра анестезіології та інтенсивної терапії

Посилання

Tremblay LN, Slutsky AS. Ventilator-induced lung injury: from the bench to the bedside. Intensive Care Med 2006; 32:24 – 33. DOI:10.1007/s00134-005-2817-8

Brochard L, Slutsky A,Pesenti A. Mechanical ventilation to minimize progression of lung injury in acute respiratory failure. Am J Respir Crit Care Med 2017; 195:438 – 442. doi: 10.1164/rccm.201605-1081CP.

Goligher EC, Brochard LJ, Reid WD, et al. Diaphragmatic myotrauma: a && mediator of prolonged ventilation and poor patient outcomes in acute respiratory failure. Lancet Respir Med. 2019 Jan;7(1):90-98. doi: 10.1016/S2213-2600(18)30366-7.

Vassilakopoulos T, Petrof BJ. Ventilator-induced diaphragmatic dysfunction. Am J Respir Crit Care Med 2004; 169:336 – 341. DOI:10.1164/rccm.200304-489CP

Tom Schepens, Martin Dres, Leo Heunks, Ewan C. Goligher. Diaphragm-protective mechanical ventilation. Curr Opin Crit Care 2019, 25:77 – 85. doi: 10.1097/MCC.0000000000000578.

Dres M, Dube ́ BP, Mayaux J, et al. Coexistence and impact of limb muscle and diaphragm weakness at time of liberation from mechanical ventilation in medical intensive care unit patients. Am J Respir Crit Care Med 2017; 195:57 – 66. doi: 10.1164/rccm.201602-0367OC.

Goligher EC, Fan E, Herridge MS, et al. Evolution of diaphragm thickness during mechanical ventilation. Impact of inspiratory effort. Am J Respir Crit Care Med 2015; 192:1080–1088. doi: 10.1164/rccm.201503-0620OC.

Levine S, Nguyen T, Taylor N, et al. Rapid disuse atrophy of diaphragm fi bers in mechanically ventilated humans. N Engl J Med 2008; 358:1327–1335. doi: 10.1056/NEJMoa070447.

Martin AD, Joseph AM, Beaver TM, et al. Effect of intermittent phrenic nerve stimulation during cardiothoracic surgery on mitochondrial respiration in the human diaphragm. Crit Care Med 2014; 42: e152 – e156. doi: 10.1097/CCM.0b013e3182a63fdf.

Orozco-Levi M, L loreta J, Minguella J, et al. Injury of the human diaphragm associated with exertion and chronic obstructive pulmonary disease. Am J Respir Crit Care Med 2001; 164:1734 – 1739. DOI:10.1164/ajrccm.164.9.2011150

Jiang TX, Reid WD, Belcastro A, Road JD. Load dependence of secondary diaphragm infl ammation and injury after acute inspiratory loading. Am J Respir Crit Care Med 1998; 157:230 – 236.

Goligher EC, Dres M, Fan E, et al. Mechanical ventilation-induced diaphragm and atrophy strongly impacts clinical outcomes. Am J Respir Crit Care Med 2018; 197:204 – 213. doi: 10.1164/rccm.201703-0536OC.

Proske U, Morgan DL. Muscle damage from eccentric exercise: mechanism, mechanical signs, adaptation and clinical applications. J Physiol 2001; 537:333 – 345. DOI:10.1111/j.1469-7793.2001.00333.x

Thille AW, Rodriguez P, Cabello B, et al. Patient-ventilator asynchrony during assistedmechanical ventilation. Intensive Care Med 2006; 32:1515 – 1522. DOI:10.1007/s00134-006-0301-8

Akoumianaki E, Lyazidi A, Rey N, et al. Mechanical ventilationinduced reverse- triggered breaths: a frequently unrecognized form of neuromechanical coupling. Chest 2013; 143:927 – 938. doi: 10.1378/chest.12-1817.

Lindqvist J, van den Berg M, van der Pijl R, et al. Positive endexpiratory & pressure ventilation induces longitudinal atrophy in diaphragm fi bers. Am J Respir Crit Care Med 2018; 198:472 – 485. doi: 10.1164/rccm.201709-1917OC.

Gorman RB, McKenzie DK, Pride NB, et al. Diaphragm length during tidal breathing in patients with chronic obstructive pulmonary disease. Am J Respir Crit Care Med 2002; 166:1461 – 1469. DOI:10.1164/rccm.200111-087OC

Schreiber A, Bertoni M, Goligher EC. Avoiding respiratory and peripheral muscle injury during mechanical ventilation: DiaphragmProtective Ventilation and Early Mobilization. Crit Care Clin 2018; 34:357 – 381. doi: 10.1016/j.ccc.2018.03.005.

Філик О. Дисфункція діафрагми в дітей із гострою дихальною недостатністю. Медицина неотложных состояний 2016; 8: 73-77. DOI: 10.22141/2224-0586.8.79.2016.90377

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-06-16

Як цитувати

Філик, О. В., & Підгірний, Я. М. (2020). ДІАФРАГМ-ПРОТЕКТИВНА ШТУЧНА ВЕНТИЛЯЦІЯ ЛЕГЕНЬ У ДІТЕЙ. PAIN, ANAESTHESIA & INTENSIVE CARE, (2(91), 68–75. https://doi.org/10.25284/2519-2078.2(91).2020.205602

Номер

Розділ

Оригінальне дослідження

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають