АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ ЛІКУВАННЯ ПАЦІЄНТІВ З ТРАВМОЮ НА БАЗІ ЦЕНТРУ ПОЛІТРАВМИ
DOI:
https://doi.org/10.25284/2519-2078.4(93).2020.220677Ключові слова:
політравма, множинні переломи довгих кісток, остеосинтез, ускладненняАнотація
Вступ. Тяжка травма є однією із провідних причин інвалідизації та смертності населення у всіх вікових групах. Переломи довгих кісток нижніх кінцівок, зокрема стегнової, несуть підвищений ризик розвитку ускладнень, а вибір тактики оперативного лікування, терміни та методи фіксації переломів довгих кісток нижніх кінцівок у пацієнтів із тяжкою поєднаною травмою є актуальним та дискусійним питанням.
Мета: Провести ретроспективний аналіз структури травми на базі центру політравми та оцінити результати лікування пацієнтів із політравмою та множинними переломами довгих кісток нижніх кінцівок, частоту розвитку ускладнень та летальність.
Матеріали та методи: виконано ретроспективне дослідження, що охопило вибірку пацієнтів, які звернулись до приймального відділення Комунального Некомерційного Підприємства «Київська міська клінічна лікарня №17» за період із січня 2010 року по грудень 2019 року.
Результати: на першому етапі в дослідження включено 54 613 пацієнтів, із них 69,3% отримали амбулаторну допомогу, 30,7% хворих госпіталізовані, 13,7% пацієнтів – з діагнозом політравма, в яких травма грудної клітки – 80,2%, черепно-мозкова травма – 78,4%, пошкодження апарату руху та опори – 71,1%. У структурі травм опорно-рухового апарату множинні переломи кісток нижніх кінцівок були у 16,7% хворих, із них переломи довгих кісток у 57,6%.
У дослідження на другому етапі включено 220 пацієнтів, у яких частота тромбоемболії легеневої артерії мала місце у 4,1% хворих, жирова емболія – у 12,7% пацієнтів, нозокоміальна пневмонія була діагностована у 38,2% хворих, гострий респіраторний дистрес синдром (ГРДС) у 16,8% пацієнтів. Частота розвитку сепсису на основі критеріїв визначення «Sepsis II» склала 30,9%, за критеріями дифеніцій «Sepsis III» – 9,5%, поліорганна недостатність (ПОН) – 18,6%. Тривалість механічної вентиляції легень склала 19,1±10,8 діб. Тривалість лікування у відділенні інтенсивної терапії склала 24,8±12,6 діб, а термін перебування в лікувальному закладі склав 48,9±22,4 доби. Летальність становила 22,3%. Серед основних причин смерті – геморагічний шок (46,9%), ПОН (34,7%), рефрактерний септичний шок 18,4%.
Висновки: У структурі травми частота політравми складає 13,7 %, а політравма з поєднаними множинними переломами довгих кісток нижніх кінцівок – 0,5 %. Найчастішими локалізаціями пошкоджень були травма грудної клітки (78,6 %), черепно-мозкова травма (73,6 %), пошкодження апарату руху та опори (71,1%). У структурі травм опорно-рухового апарату множинні переломи кісток нижніх кінцівок були у 16,7% хворих, із них переломи довгих кісток у 57,6% пацієнтів.
Після госпіталізації пацієнта, ультразвукове дослідження за протоколом «Focused Assessment with Sonography for Trauma» (FAST) та мультиспіральна комп’ютерна томографія всього тіла виконувались не у 100% випадків, як це передбачають міжнародні протоколи. Частота застосування тактики Early Total Care 1,4% є занадто низькою, остаточний остеосинтез в ряді випадків виконувався необгрунтовано пізно, а 17,2% випадків первинної і остаточної та 23,9% тимчасової стабілізації переломів взагалі виконувались консервативними методами.
Найбільш частими ускладненнями були легеневі: нозокоміальна пневмонія, ГРДС та синдром жирової емболії, а також сепсис та ПОН.
Посилання
Relja B., Yang B., Bundkirchen K., Xu B., Köhler K., & Neunaber, C. (2020). Different experimental multiple trauma models induce comparable infl ammation and organ injury. Scientifi c reports, 10(1), 20185. https://doi.org/10.1038/s41598-020-76499-z
Taylor C. A., Bell J. M., Breiding M. J., & Xu L. (2017). Traumatic Brain Injury-Related Emergency Department Visits, Hospitalizations, and Deaths - United States, 2007 and 2013. Morbidity and mortality weekly report. Surveillance summaries (Washington, D.C. : 2002), 66(9), 1–16. https://doi.org/10.15585/mmwr.ss6609a1
Bayer J., Lefering R., Reinhardt S., Kühle J., Südkamp N. P., Hammer T., & TraumaRegister DGU (2017). Severity-dependent differences in early management of thoracic trauma in severely injured patients -Analysis based on the TraumaRegister DGU®. Scandinavian journal of trauma, resuscitation and emergency medicine, 25(1), 10. https://doi. org/10.1186/s13049-017-0354-4
Probst C., Pape H. C., Hildebrand F., Regel G., Mahlke L., Giannoudis P., Krettek C., & Grotz M. R. (2009). 30 years of polytrauma care: An analysis of the change in strategies and results of 4849 cases treated at a single institution. Injury, 40(1), 77–83. https://doi.org/10.1016/j. injury.2008.10.004
Banerjee M., Bouillon B., Shafi zadeh S., Paffrath T., Lefering R., Wafaisade A., & German Trauma Registry Group (2013). Epidemiology of extremity injuries in multiple trauma patients. Injury, 44(8), 1015–1021. https://doi.org/10.1016/j.injury.2012.12.007
Horst K., Simon T. P., Pfeifer R., Teuben M., Almahmoud K., Zhi Q., Santos S. A., Wembers C. C., Leonhardt S., Heussen N., Störmann P., Auner B., Relja B., Marzi I., Haug A. T., van Griensven, M., Kalbitz, M., Huber-Lang, M., Tolba, R., Reiss, L. K., … Hildebrand, F. (2016). Characterization of blunt chest trauma in a long-term porcine model of severe multiple trauma. Scientifi c reports, 6, 39659. https://doi. org/10.1038/srep39659
Kobbe P., Micansky F., Lichte P., Sellei R. M., Pfeifer R., Dombroski D., Lefering R., Pape H. C., & TraumaRegister DGU (2013). Increased morbidity and mortality after bilateral femoral shaft fractures: myth or reality in the era of damage control?. Injury, 44(2), 221–225. https://doi.org/10.1016/j.injury.2012.09.011
Lichte P., Weber C., Sellei R. M., Hildebrand F., Lefering R., Pape H. C., Kobbe P., & TraumaRegister DGU (2014). Are bilateral tibial shaft fractures associated with an increased risk for adverse outcome?. Injury, 45(12), 1985–1989. https://doi.org/10.1016/j.injury.2014.10.005
Nahm N. J., & Vallier H. A. (2012). Timing of defi nitive treatment of femoral shaft fractures in patients with multiple injuries: a systematic review of randomized and nonrandomized trials. The journal of trauma and acute care surgery, 73(5), 1046–1063. https://doi.org/10.1097/TA.0b013e3182701ded
Liu X. Y., Jiang M., Yi C. L., Bai X. J., & Hak D. J. (2016). Early intramedullary nailing for femoral fractures in patients with severe thoracic trauma: A systemic review and meta-analysis. Chinese journal of traumatology = Zhonghua chuang shang za zhi, 19(3), 160–163. https://doi.org/10.1016/j.cjtee.2016.04.001
Andruszkow H., Dowrick A. S., Frink M., Zeckey C., Krettek C., Hildebrand F., Edwards E. R., & Mommsen P. (2013). Surgical strategies in polytraumatized patients with femoral shaft fractures -comparing a German and an Australian level I trauma centre. Injury, 44(8), 1068–1072. https://doi.org/10.1016/j.injury.2013.03.032
Brundage S. I., McGhan R., Jurkovich G. J., Mack C. D., & Maier R. V.(2002). Timing of femur fracture fi xation: effect on outcome in patients with thoracic and head injuries. The Journal of trauma, 52(2), 299–307. https://doi.org/10.1097/00005373-200202000-00016
Nicola R. (2013). Early Total Care versus Damage Control: Current Concepts in the Orthopedic Care of Polytrauma Patients. ISRN orthopedics, 2013, 329452. https://doi.org/10.1155/2013/329452
Pallister, I, Francis, W.R, Stanley, J.C et al. (2012). Defi nitive major fracture surgery after damage control & in isolated injuries – a pragmatic approach to timing is safe. J Bone Joint Surg Br; (Suppl 18): 71
Baker S. P., O’Neill B., Haddon W., Jr & Long W. B. (1974). The injury severity score: a method for describing patients with multiple injuries and evaluating emergency care. The Journal of trauma, 14(3), 187–196.
Osler T., Baker S. P., & Long W. (1997). A modifi cation of the injury severity score that both improves accuracy and simplifi es scoring. The Journal of trauma, 43(6), 922–926. https://doi.org/10.1097/00005373-199712000-00009
Rating the severity of tissue damage. I. The abbreviated scale.(1971). JAMA, 215(2), 277–280. https://doi.org/10.1001/jama.1971.03180150059012
Teasdale G., & Jennett B. (1974). Assessment of coma and impaired consciousness. A practical scale. Lancet (London, England), 2(7872), 81–84. https://doi.org/10.1016/s0140-6736(74)91639-0
Pape H. C., Giannoudis P. V., Krettek C., & Trentz O. (2005). Timing of fi xation of major fractures in blunt polytrauma: role of conventional indicators in clinical decision making. Journal of orthopaedic trauma, 19(8), 551–562. https://doi.org/10.1097/01.bot.0000161712.87129.80
Gurd A. R., & Wilson R. I. (1974). The fat embolism syndrome. The Journal of bone and joint surgery. British volume, 56B(3), 408–416
Levy M. M., Fink M. P., Marshall J. C., Abraham E., Angus D., Cook D., Cohen J., Opal S. M., Vincent J. L., Ramsay G., & International Sepsis Defi nitions Conference (2003). 2001 SCCM/ESICM/ACCP/ATS/SIS International Sepsis Defi nitions Conference. Intensive care medicine, 29(4), 530–538. https://doi.org/10.1007/s00134-003-1662-x
Singer M., Deutschman C. S., Seymour C. W., Shankar-Hari M., Annane D., Bauer M., Bellomo R., Bernard G. R., Chiche J. D., Coopersmith C. M., Hotchkiss R. S., Levy M. M., Marshall J. C., Martin G. S., Opal S. M., Rubenfeld G. D., van der Poll T., Vincent J. L., & Angus D. C. (2016). The Third International Consensus Defi nitions for Sepsis and Septic Shock (Sepsis-3). JAMA, 315(8), 801–810. https://doi.org/10.1001/jama.2016.0287
Schurink C., Nieuwenhoven C., Jacobs J. A., Rozenberg-Arska M., Joore H., Buskens E., Hoepelman A., & Bonten M. (2004). Clinical pulmonary infection score for ventilator-associated pneumonia: accuracy and inter-observer variability. Intensive care medicine, 30(2), 217–224. https://doi.org/10.1007/s00134-003-2018-2
ARDS Definition Task Force, Ranieri V. M., Rubenfeld G. D., Thompson B. T., Ferguson N. D., Caldwell E., Fan E., Camporota L., & Slutsky A. S.(2012). Acute respiratory distress syndrome: the Berlin Defi nition. JAMA, 307(23), 2526–2533. https://doi.org/10.1001/jama.2012.5669
Vincent J. L., Moreno R., Takala J., Willatts S., De Mendonça A., Bruining H., Reinhart C. K., Suter P. M., & Thijs L. G. (1996). The SOFA (Sepsis-related Organ Failure Assessment) score to describe organ dysfunction/failure. On behalf of the Working Group on Sepsis-Related Problems of the European Society of Intensive Care Medicine. Intensive care medicine, 22(7), 707–710. https://doi.org/10.1007/bf01709751
Advanced Trauma Life Support (ATLS) of the American College of Surgeons (ACS), Committee on Trauma. 10th Edition. (2018). 2-420.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Біль, знеболення та інтенсивна терапія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
