ПРАКТИКА ВЕДЕННЯ ЦЕНТРАЛЬНО-ГО ВЕНОЗНОГО ДОСТУПУ В УКРАЇНІ. РЕЗУЛЬТАТИ АНОНІМНОГО ОПИТУВАННЯ ЛІКАРІВ ТА ОГЛЯД СУЧАСНИХ РЕКОМЕНДАЦІЙ

Автор(и)

  • Л. Д. Танцюра Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика
  • І. В. Кисельова Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика
  • А. В. Біляєв Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика

DOI:

https://doi.org/10.25284/2519-2078.4(93).2020.220688

Ключові слова:

центральний венозний доступ, центральний венозний катетер, катетер-асоційована інфекція

Анотація

Катетеризація центральної вени – одна з найчастіших інвазивних інтервенцій у пацієнтів відділень інтенсивної терапії. Щоб мінімізувати ризики при пункції вени і уникнути різних ускладнень при експлуатації центрального венозного катетера, існують безліч рекомендацій. Ці рекомендації коригуються при появі нових доказів ефективності або шкоди тих чи інших підходів. Зіставлення поточної діяльності із сучасними керівництвами, заснованими на доказах, – один із способів поліпшити роботу з центральним венозним доступом.

Мета. Вивчення практики ведення центрального венозного доступу у відділеннях анестезіології та інтенсивної терапії для дорослих, дітей та новонароджених. На підставі отриманих результатів і з урахуванням міжнародних рекомендацій запропонувати кроки щодо поліпшення тактики експлуатації центральних венозних катетерів для зменшення частоти ускладнень.

Методи. Добровільне анонімне online опитування лікарів анестезіологів та лікарів дитячих анестезіологів щодо їх практики роботи із центральним венозним доступом.

Результати. В опитуванні прийняли участь 766 лікарів. При роботі як з дорослими, так і з дітьми більшість віддає перевагу катетеризації підключичної вени (69,9% та 69,8% відповідно). В неонатальних відділеннях інтенсивної терапії 57,3% лікарів здійснюють катетеризацію пупкової вени та 50,6% – катетеризацію центральної вени з периферичного доступу. 44,6% опитаних не мають протоколу катетеризації та обслуговування центрального венозного доступу, 54,7% вказали, що керуються локальними, національним, або міжнародними рекомендаціями. Для забезпечення центрального венозного доступу ультразвукову навігацію використовують 28,2% респондентів, у 54,6% опитаних немає можливості використовувати ультразвук. Після катетеризації центральної вени контроль розташування кінчика катетеру завжди виконує 29,9%, ніколи не здійснюють 14,4%, іноді, коли мають сумніви – 38%, коли це можливо – 9,9%, немає можливості у 7,8% опитаних. Для обробки шкіри більшість, 45,6%, використовують йодвмісні розчини та спирт, 38,1% – тільки спирт, 15,8% – розчин з хлоргексидину та спирту. При відсутності забору крові з катетеру, або його тромбуванні 34,3% видаляють катетер та забезпечують катетеризацію з іншого доступу, 14,7% замінюють катетер по провіднику, 47,9% намагаються відновити прохідність за допомогою провідника, промивання катетеру розчином 0,9% NaCl або гепарину. Більшість опитаних, 88,9%, не використовують в своїй практиці введення в просвіт катетеру спеціальних розчинів для профілактики катетер-асоційованого сепсису. При тривалій експлуатації катетеру для профілактики тромботичної оклюзії більшість, 56,4%, використовує в своїй практиці рутинне введення гепарину, 36,7% вважають таку тактику неефективною. Більшість, 55% опитаних, вважають, що локальне використання протимікробних засобів в місці входження катетеру в шкіру сприяє розвитку грибкової інфекції та стійкості до протимікробних препаратів, 19,9% вважають таку тактику профілактикою катетер-асоційованої інфекції, і 21,3% – іноді застосовують. Для покриття місця входу катетеру в шкіру 42,9% використовують прозорі наклейки, з хлоргексидином або без, 40,9% – матеріал, який є в наявності, 10,4% – звичайний лейкопластир. 13,6% опитаних використовують чек-листи при роботі з центральним венозним катетером, тоді як 63,6% – не використовують, але вважають таку тактику доцільною.

Висновки. Результати опитування свідчать про неоднорідність практики ведення центрального венозного доступу у пацієнтів різних вікових груп. Найбільше відповідей, які відповідають сучасним стандартам, отримано від лікарів неонатальних відділень інтенсивної терапії. Невідповідність деяких підходів ведення центрального венозного доступу сучасним стандартам пов’язане з низькою матеріально-технічною базою відділень інтенсивної терапії. Слід стандартизувати практику центрального венозного доступу з урахуванням сучасних рекомендацій, заснованих на доказах.

Біографії авторів

Л. Д. Танцюра, Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика

TANTSIURA L.D.

І. В. Кисельова, Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика

KYSELOVA I.V.

А. В. Біляєв, Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика

BILIAIEV A.V.

Посилання

Safety Committee of Japanese Society of Anesthesiologists. Practical guide for safe central venous catheterization and management 2017. J Anesth. 2020 Apr;34(2):167-86.

Practice Guidelines for Central Venous Access 2020: An Updated Report by the American Society of Anesthesiologists Task Force on Central Venous Access. Anesthesiology. 2020 Jan;132(1):8-43.

Kolacek S, Puntis JWL, Hojsak I. ESPGHAN/ESPEN/ESPR/CSPEN guidelines on pediatric parenteral nutrition: Venous access. Clin Nutr. 2018 Dec;37(6 Pt B):2379-91.

Zhang Z, Brusasco C, Anile A, Corradi F, Mariyaselvam M, Young P, et al. Clinical practice guidelines for the management of central venous catheter for critically ill patients. Journal of Emergency and Critical Care Medicine. 2018;2(5).

Bodenham Chair A, Babu S, Bennett J, Binks R, Fee P, Fox B, et al. Association of Anaesthetists of Great Britain and Ireland: Safe vascular access 2016. Anaesthesia. 2016 May;71(5):573-85.

Buetti N, Timsit JF. Management and Prevention of Central Venous Catheter-Related Infections in the ICU. Semin Respir Crit Care Med. 2019 Aug;40(4):508-2.

Chu HP, Brind J, Tomar R, Hill S. Signifi cant reduction in central venous catheter-related bloodstream infections in children on HPN after starting treatment with taurolidine line lock. J Pediatr Gastroenterol Nutr. 2012 Oct;55(4):403-7.

Sun Y, Wan G, Liang L. Taurolidine lock solution for catheter-related bloodstream infections in pediatric patients: A meta-analysis. PLoS One. 2020;15(4):e0231110.

Bradford NK, Edwards RM, Chan RJ. Normal saline (0.9% sodium chloride) versus heparin intermittent fl ushing for the prevention of occlusion in long-term central venous catheters in infants and children. Cochrane Database Syst Rev. 2020 Apr 30;4:CD010996.

Lopez-Briz E, Ruiz Garcia V, Cabello JB, Bort-Marti S, Carbonell Sanchis R, Burls A. Heparin versus 0.9% sodium chloride intermittent fl ushing for prevention of occlusion in central venous catheters in adults. Cochrane Database Syst Rev. 2014 Oct 8(10):CD008462.

Zhong L, Wang HL, Xu B, Yuan Y, Wang X, Zhang YY, et al. Normal saline versus heparin for patency of central venous catheters in adult patients - a systematic review and meta-analysis. Crit Care. 2017 Jan 8;21(1):5.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-12-28

Номер

Розділ

Оригінальне дослідження