УСКЛАДНЕННЯ ЕПІДУРАЛЬНОГО ПЛОМБУВАННЯ АУТОКРОВ’Ю І ЯК ЇХ УНИКНУТИ: ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

Автор(и)

  • В. С. Фесенко Львівський національний університет імені Данила Галицького, Україна
  • У. А. Фесенко Львівський національний університет імені Данила Галицького, Україна
  • Ю. Є. Скуратівський Львівський національний університет імені Данила Галицького, Україна
  • В. І. Коломаченко Харківська медична академія післядипломної освіти, Україна

DOI:

https://doi.org/10.25284/2519-2078.4(93).2020.220698

Ключові слова:

післяпункційний головний біль, епідуральне пломбування, ускладнення

Анотація

Мета огляду. Післяпункційний головний біль (ППГБ) є частим ускладненням після спінальної анестезії або ненавмисної дуральної пункції. Найбільш ефективний метод лікування – епідуральне пломбування (ЕП), яке є інвазивним і може спричиняти рідкісні, але тяжкі ускладнення. Мета цієї статті – огляд ефективності найбільш досліджених альтернатив ЕП для лікування ППГБ.

Синтез доказів. Консервативні методи, як ліжковий режим, гідратація та кофеїн, широко застосовуються для профілактики та лікування; однак, немає суттєвих доказів ефективності ліжкового режиму та агресивної гідратації. Хоч ЕП є найбільш надійним, існують пацієнти, яким воно протипоказане. Крило-піднебінна блокада двобічною інстиляцією місцевого анестетика є простим і мінімально інвазивним лікуванням ППГБ, але найсвіжіші дослідження не виявили статистично значного ефекту на інтенсивність болю. Значно більш ефективною є напівзабута внутрішньовенна акватерапія за Лерішем дистильованою водою (20-40 мл), що дає швидкий ефект (за декілька хвилин).

Висновки. У випадках неефективності консервативного лікування, ми рекомендуємо послідовну терапію, починаючи з найменш інвазивної крило-піднебінної блокади інтраназальною інстиляцією місцевого анестетика, потім внутрішньовенну акватерапію за Лерішем, потім ЕП.

Біографії авторів

В. С. Фесенко, Львівський національний університет імені Данила Галицького

FESENKO V.S.

У. А. Фесенко, Львівський національний університет імені Данила Галицького

ФЕСЕНКО У.А.

Ю. Є. Скуратівський, Львівський національний університет імені Данила Галицького

SKURATIVSKYI YU.YE.

В. І. Коломаченко, Харківська медична академія післядипломної освіти

KOLOMACHENKO V.I.

Посилання

Bier A. Versuche uber Cocainisirung des Ruckenmarkes. Dtsch Zeitschrift Chirurgie. 1899; 51 (3-4): 361-369.

Kwak K.H. Postdural puncture headache. Korean J Anesthesiol. 2017 Apr; 70 (2): 136-143. doi: 10.4097/kjae.2017.70.2.136
|

Moore D.C. Headache. In: Complications of Regional Anesthesia. Springfield, IL: Charles C. Thomas, 1955, pp 177-196.

Moore A.R., Wieczorek P.M., Carvalho J.C.A. Association between post-dural puncture headache after neuraxial anesthesia in childbirth and intracranial subdural hematoma. JAMA Neurol. 2019 Sep 16; 77 (1): 65-72. doi: 10.1001/jamaneurol.2019.2995.
|

Patel R., Urits I., Orhurhu V., Orhurhu M.S., Peck J., Ohuabunwa E., Sikorski A., Mehrabani A., Manchikanti L., Kaye A.D., Kaye R.J., Helmstetter J.A., Viswanath O. A comprehensive update on the treatment and management of postdural puncture headache. Curr Pain Headache Rep. 2020 Apr 22; 24 (6): 24. doi: 10.1007/s11916-020-00860-0.
|

Cuypers V., Van de Velde M., Devroe S. Intracranial subdural haematoma following neuraxial anaesthesia in the obstetric population: a literature review with analysis of 56 reported cases. Int J Obstet Anesth. 2016 Feb; 25: 58-65. doi: 10.1016/j.ijoa.2015.09.003.
|

Gormley J.B. Treatment of post-spinal headache. Anesthesiology. 1960; 21: 565-566.

DiGiovanni A.J., Dunbar B.S. Epidural injections of autologous blood for postlumbar-puncture headache. Anesth Analg. 1970; 49 (2): 268-271. PMID: 5534630
|

Crawford J.S. Experiences with epidural blood patch. Anaesthesia. 1980; 35 (5): 513-515. doi: 10.1111/j.1365-2044.1980.tb03834.x.
|

McInerney H.J., Lee M., Saunders T., Schabel J., Adsumelli R.S.N. Symptomatic intrathecal hematoma following an epidural blood patch for an obstetric patient with postdural puncture headache: a case report and synthesis of the literature. Case Rep Anesthesiol. 2020 Mar 18; 2020: 8925731. DOI: 10.1155/2020/8925731.
|

Kalina P., Craigo P., Weingarten T. Intrathecal injection of epidural blood patch: a case report and review of the literature. Emerg Radiol. 2004 Aug; 11 (1): 56-59. doi: 10.1007/s10140-004-0365-0.
|

Verduzco L.A., Atlas S.W., Riley E.T. Subdural hematoma after an epidural blood patch. Int J Obstet Anesth. 2012 Apr; 21 (2): 189-192. doi: 10.1016/j.ijoa.2011.10.003.
|

Devroe S., Van de Velde M., Demaerel P., Van Calsteren K. Spinal subdural haematoma after an epidural blood patch. Int J Obstet Anesth. 2015; 24 (3): 288-289. doi: 10.1016/j.ijoa.2015.05.004.
|

Hudman L., Rappai G., Bryden F. Intrathecal haematoma: a rare cause of back pain following epidural blood patch. Int J Obstet Anesth. 2015; 24 (2): 200. doi: 10.1016/j.ijoa.2015.02.003.
|

Roy-Gash F., Engrand N., Lecarpentier E., Bonnet M.P. Intrathecal hematoma and arachnoiditis mimicking bacterial meningitis after an epidural blood patch. Int J Obstet Anesth. 2017; 32: 77-81. doi: 10.1016/j.ijoa.2017.05.007
|

Kearsley R., McCaul C. Spinal subdural haematoma following an epidural blood patch. Anaesthesia Cases. 2018; 6 (2): 29-33. doi: 10.21466/ac.SSHFAEB.2018

Iga K., Murakoshi T., Kato A., Kato K., Terada S., Konno H., Irikoma S., Suzuki T., Matsushita M., Toba Y. Repeat epidural blood patch at the level of unintentional dural puncture and its neurologic complications: a case report. JA Clin Rep. 2019 Feb 28; 5 (1): 14. doi: 10.1186/s40981-019-0232-3

Фесенко В.С., Фесенко У.А. Лікування післяпункційного головного болю. Медицина болю. 2017; 2 (2): 30-39.

Cohen S., Levin D., Mellender S., Zhao R., Patel P., Grubb W., Kiss G. Topical sphenopalatine ganglion block compared with epidural blood patch for postdural puncture headache management in postpartum patients: a retrospective review. Reg Anesth Pain Med. 2018 Nov; 43 (8): 880-884. doi: 10.1097/AAP.0000000000000840.
|

Jespersen M.S., Jaeger P., Ægidius K.L., Fabritius M.L., Duch P., Rye I., Afshari A., Meyhoff C.S. Sphenopalatine ganglion block for the treatment of postdural puncture headache: a randomised, blinded, clinical trial. Br J Anaesth. 2020 Jun; 124 (6): 739-747. doi: 10.1016/j.bja.2020.02.025.
|

Настенко О.М., Назаренко Л.Г., Фесенко В.С. Застосування блокади крило-піднебінного вузла для лікування післяпункційного головного болю. Біль, знеболювання та інтенсивна терапія. 2015; (№3): 41-43. doi: 10.25284/2519-2078.3(72).2015.84585.

Crespi J., Bratbak D., Dodick D., Matharu M., Jamtøy K.A., Aschehoug I., Tronvik E. Measurement and implications of the distance between the sphenopalatine ganglion and nasal mucosa: a neuroimaging study. J Headache Pain. 2018 Feb 13; 19 (1): 14. doi: 10.1186/s10194-018-0843-5.
|

Bell W.E., Joynt R.J., Sachs A.L. Low spinal fluid pressure syndromes. Neurology. 1960 May; 10: 512-521. doi: 10.1212/wnl.10.5.512.
|

Ткаченко Р.А. Лечение постпункционных головных болей после регионарных методов обезболивания. Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. 2003; (2д): 219-221.

Фесенко В.С., Настенко О.М. Застосування методу Ткаченка для профілактики головного болю після спінальної анестезії. Біль, знеболювання, інтенсивна терапія. 2008; (2д): 317-318.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-12-28

Як цитувати

Фесенко, В. С., Фесенко, У. А., Скуратівський, Ю. Є., & Коломаченко, В. І. (2020). УСКЛАДНЕННЯ ЕПІДУРАЛЬНОГО ПЛОМБУВАННЯ АУТОКРОВ’Ю І ЯК ЇХ УНИКНУТИ: ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ. PAIN, ANAESTHESIA & INTENSIVE CARE, (4(93), 90–93. https://doi.org/10.25284/2519-2078.4(93).2020.220698

Номер

Розділ

Огляд літератури