КОМУНІКАТИВНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ – НЕВІД’ЄМНА СКЛАДОВА ЯКІСНОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЛІКАРЯ-АНЕСТЕЗІОЛОГА

Автор(и)

  • Л. В. Усенко ДЗ «Дніпропетровська медична академія"
  • Т. В. Канчура ГУ «Днепропетровская медицинская академия МОЗ Украины»
  • О. О. Шайда ГУ «Днепропетровская медицинская академия МОЗ Украины»
  • С. О. Дудукіна ГУ «Днепропетровская медицинская академия МОЗ Украины»
  • О. О. Усенко ООО «Днепровский медицинский институт традиционной и нетрадиционной медицины»
  • О. М. Машин ГУ «Днепропетровская медицинская академия МОЗ Украины»

DOI:

https://doi.org/10.25284/2519-2078.4(93).2020.220700

Ключові слова:

спілкування, комунікативна компетентність, лікар-анестезіолог, пацієнт

Анотація

Вступ. За останні роки помітно зріс інтерес до такої значущої складової професійної діяльності лікаря, як комунікативна компетентність з огляду на її суттєвий вплив на якість лікувального процесу і задоволення хворого.

Вміле спілкування лікаря з хворим і членами його родини підвищують успіх лікування і довіру хворого до лікаря.

Проблеми спілкування лікаря-анестезіолога з хворим розглянуті в статті в ключі постійно зростаючої інтенсивності його праці і підвищення вимог суспільства до медичних працівників. Підкреслено також важливість розвинених комунікативних навичок у попередженні скарг і судових позовів.

Мета даної статті узагальнити розрізнену інформацію щодо комунікативної компетентності, особливостях спілкування лікаря-анестезіолога з хворим і дати практикуючому лікарю дієвий інструмент, який дозволить вивести комунікацію на якісно новий рівень.

Матеріали та методи. Представлені в статті відомості засновані на аналізі літературних даних, отриманих при бібліографічному пошуку в PubMed, використанні рекомендацій Американської асоціації анестезіологів і ключових аспектів з «Повного керівництва по навичкам спілкування в клінічній практиці», окремих публікацій вітчизняних і зарубіжних авторів, особистого досвіду.

Результати. В освітленому в статті огляді сучасних даних відображені труднощі і особливості спілкування лікаря-анестезіолога з хворими та їхніми родичами, виходячи із специфіки його роботи в періопераційному періоді на різних етапах анестезіологічного забезпечення оперативних втручань і в умовах надання медичної допомоги хворим у відділенні реанімації та інтенсивної терапії (ВРІТ).

Акцентовано увагу на високій напруженості в роботі медичного персоналу, великій тяжкості стану хворих, що супроводжується зменшенням можливого часу для спілкування з хворими та його близькими.

Наведені в статті рекомендації допоможуть лікарю-анестезіологу поліпшити наявні комунікативні навички та підвищити його прагнення до подальшого їх вдосконалення.

Біографії авторів

Л. В. Усенко, ДЗ «Дніпропетровська медична академія"

УСЕНКО Л.В.

Т. В. Канчура, ГУ «Днепропетровская медицинская академия МОЗ Украины»

КАНЧУРА Т.В.

О. О. Шайда, ГУ «Днепропетровская медицинская академия МОЗ Украины»

ШАЙДА О.А.

С. О. Дудукіна, ГУ «Днепропетровская медицинская академия МОЗ Украины»

ДУДУКИНА С.А.

О. О. Усенко, ООО «Днепровский медицинский институт традиционной и нетрадиционной медицины»

УСЕНКО А.А.

О. М. Машин, ГУ «Днепропетровская медицинская академия МОЗ Украины»

МАШИН А.М.

Посилання

Селезнев С. Б. Особенности общения медицинского персонала с больными различного профиля [Электронный ресурс] // Медицинская психология в России: Электрон. науч. журн. - 2011. - №4 (9). URL: http:// medpsy.ru.

Васильева Л. Н. Коммуникативная компетентность в профессиональном и личностном становлении будущего врача. Автореф. дисс. к. психол. н. Кострома. – 2010.

Аканов А. А. Модель медицинского образования Казахского национального медицинского университета им. С. Д. Асфендирова - коммуникативные навыки выпускника / под ред. А. А. Аканова, О. М. Мирзабекова, К. А. Тумбаева и других. – 2011. – 126 с.

Parand N. Mehta. Communication Skills. – Talking to Patients. Indian Pediatrics May. – 2014. – Vol. 51, №5. – P.41–44.

Каплунов К. О. Оптимизация отношений врача и родственников ребенка-пациента в клинике детских инфекций. Автореф. дис. к. м. н. – Волгоград. – 2014. – 25 c.

Бадалев А. А. Психология общения. Энциклопедический словарь /Под общей редакцией А. А. Бадалева – М: изд. «Когито-центр». – 2015. – 672 с.

Шмаков А., Кохно В. Этические и деонтологические проблемы в анестезиологии и реаниматологии / Танатотерапия. Хрестоматия по танатотерапии. http://tanatoterra.com/index.php?art=240

Морозов В. Невербальная коммуникация. Экспериментально-психологическое исследование. – М.: изд. «Когито-центр».- 2015.- 592 с.

Борг Д. Мистецтво говорити. Таємниці ефективного спілкування (перекл. з англ. Н. Лазаревич) Харків: вид-во «Ранок»: Фабула –2020. – 304 с.

Bail W. F. The Complete Guide to Communication Skills in Clinical Practice. Program. – 2014. – 34 p.

Харди И. Врач, сестра, больной. Психология работы с больным. Budapest: Academiani Kiado – 1974. – 286 с.

Мазурок В. А., Решетова Т. В., Лебединский К. М., Кузнецова О. А., Корзулин В. А., Павлов А. С., Врач – анестезиолог-реаниматолог: проблемы подготовки и обеспечения профессиональной деятельности/ Клиническая анестезиология и реаниматология. – 2006. – т. 164, №4. – с. 54-59.

Кузнецова О. А. Психологические особенности развития и коррекции синдрома профессионального выгорания у врачей-анестезиологов. CПб, – 2012. – 177 с.

Баклаев А. В., Смирнов И. В., Мизаков В. М., Бунятян А. А. Информационный стресс анестезиологов-реаниматологов/Анестезиология и реаниматология. – 2002. – №2. – с 4-9.

Коряхова М. В., Соловьев А. Г., Киров М. Ю., Новикова И. А. Психологические факторы выгорания врачей анестезиологов-реаниматологов / Электронный журнал «Клиническая и специальная психология». – 2019. – т. 8, №2, – с. 16-37.

Борович О. Сучасному лікарю бракує часу на спілкування з пацієнтом / Ваше здоров’я. – 2020. - №1-2 (1545-1546). – с. 22-23.

Витч Р. Модели моральной медицины в эпоху революционных изменений / Вопросы философии. – 1994. - №3. – с. 67-72.

Казаков В. Н. Размышления о медицине (философия естествознания). Книга первая. Донецк. Изд. «Ноулидж» (Донецкое отделение). – 2010. – 419 с.

Запорожан В. Н. «Этюды о нравственности». Одесса, Одесский медуниверситет. – 2018. – с. 231.

Leigh J. M., Walker J., Janaganathan P. Effect of preoperative anaesthetic visit on anxiety. Br. Med J. 1977 Oct. 15; 2(6093): p. 987–989.

Усенко Л. В., Криштафор А. А., Тютюнник А. Г. и др. Особенности общения врача с особыми группами больных и в конфликтных ситуациях /Мед. перспективи . – 2020. – Т. 24, №3, - с. 4 – 9.

Винсент Дж. Копп, Одри Шэфер. Анестезиологи и периоперативное общение (общение во время операции). Анестезиология. – 2000. – т. 93, №2. https://www.critical.ru/actual/etica/communication.htm.

Encyclopedia Britannica. Patient Rights. https://www.britannica.com/science/health-law/patients-rights#ref973958.

Багиярова Ф.А., Курбанова А.О. Проблемы формирования коммуникативных навыков в педиатрической практике / Вестник Казанского национального медицинского университета [Эл. ресурс]. URL: https://kaznmu.kz/press/2014/09/25/.

Усенко Л. В., Канюка Г. В., Оленюк Д. В., Силкина Ю. В., Абрамов А. В., Неханевич О. Б., Усенко А. А. Состояние когнитивных функций у лиц пожилого возраста, современные возможности их сохранения (современный взгляд и личный опыт). Метод. реком., изд. 2-е, перераб. и доп. Днепр. – 2018. – 42 с.

Усенко Л. В. Послеоперационная когнитивная дисфункция в практике врача-анестезиолога/ Медицина неотложных состояний. –2017. – №4 (83). – с. 9-15.

Усенко Л. В., Тютюнник А. Г., Халимончик В. В. Профилактика и коррекция послеоперационной когнитивной дисфункции у больных, перенесших каротидную эндартерэктомию в условиях общей анестезии./ Нейронауки: теоретичні та клінічні аспекти. – 2013. – №1-2. – с. 11-16.

Lin SY The effect of an anaesthetic patient information video on perioperative anxiety: A randomised study / Lin SY, Huang HA, Lin SC, Huang YT, Wang KY, Shi HY// Eur. J. Anaesthesiol.– 2016 Feb. – 33 (2). – p. 134-139.

Lennmarken C. Victims of awarness/ Lennmarken C., Bildfords K., Enlund G., Samuelsson G., Sandin R.//Acta Anaesthesiol. Scand. –2002, Mar. - №46 (3), р. 229-231.

Американская Ассоциация Анестезиологов. Официальный сайт. https://www.asahq.org/.

Черняховский Ф. Р. Организация отделения анестезиологии-реаниматологии. - 2-е изд. перераб. и доп. - М.: Медицина, 1992. – 191 с.

Потиевский В.И., Гридчик И.Е., Грицан А.И., Еременко А.А., Заболотских И.Б., Козлов И.А., Лебединский К.М., Левит А.Л., Мазурок В.А., Молчанов И.В., Николаенко Э.М., Овечкин А.М. Седация пациентов в отделениях реанимации и интенсивной терапии. Клинические рекомендации ФАР. Анестезиология и реаниматология. – 2018. – 63(2). – с. 165-175.

Овечкин А. М., Кориенко П. А., Заболотских И. Б., Уваров Д. Н. Аналгезия и седация в интенсивной терапии. В кн: Гельфанд Б. Р., Заболотских И. Б., ред. «Интенсивная терапия. Краткое издание». – М. «ГЕОТАР-Медиа» - 2017. – с. 152-164.

Riker R.R., Fraser G. L. Altering intensive care sedation paradigms to improve patient outcomes// Crit.Care Clin. - 2009. - №25 (3), р 527-538.

Козлов И. А. Современные подходы к седации в отделениях реанимации и интенсивной терапии / Мед. алфавит. Неотложная медицина. – 2013. – №1 (8). – 22-31.

Проценко Д. Н. Пациент в ОРИТ личность или объект? https://www.youtube.com/watch?v=x3qUKe2OStg.

Димитрова Л. В. Профессиональная деформация личности медсестер разных профилей/ Димитрова Л. В., Двуреченская В. М., Мансурова О. В., Уварова Г. Н.// Мед. сестра. – 2014.- №1. – с. 50-53.

Яровинский М. Я. Размышления о морали, этике, биоэтике// Мед. помощь. – 1999. - №4. – с. 43-47.

Владыка А. С., Суслов В. В., Тарабрин О. А. Анестезиология в лицах под ред. проф. В. В. Суслова. Изд. 3-е, исправл. и дополн. – Сумы: Университетская клиника. – 2016. – 350 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-12-28

Як цитувати

Усенко, Л. В., Канчура, Т. В., Шайда, О. О., Дудукіна, С. О., Усенко, О. О., & Машин, О. М. (2020). КОМУНІКАТИВНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ – НЕВІД’ЄМНА СКЛАДОВА ЯКІСНОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЛІКАРЯ-АНЕСТЕЗІОЛОГА. PAIN, ANAESTHESIA & INTENSIVE CARE, (4(93), 94–100. https://doi.org/10.25284/2519-2078.4(93).2020.220700

Номер

Розділ

Огляд літератури