ІСТОРІЯ ОДНОГО ПАЦІЄНТА: ПОЛІТРАВМА, ЕКМО, ШЛЯХ ДО ТРАНСПЛАНТАЦІЇ ЛЕГЕНЬ І...

Автор(и)

  • В. І. Борисова КНП «Киевская городская клиническая больница №17»
  • О. В. Галієв КНП «Киевская городская клиническая больница №17»
  • С. О. Дубров КНП «Киевская городская клиническая больница №17»
  • А. М. Моренко КНП «Киевская городская клиническая больница №17»
  • А. Д. Висоцький КНП «Александровская клиническая больница»

DOI:

https://doi.org/10.25284/2519-2078.4(93).2020.220703

Ключові слова:

політравма, забій легень, гострий респіраторний дистрес синдром (ГРДС), вено-венозна екстракорпоральна мембранна оксигенація (В-В-ЕКМО)

Анотація

Смертність при політравмі в поєднанні з тяжкою травмою грудної клітини по Abbreviated Injury Scale (AIS) > 3 дуже висока: 15,1% для будь-якого віку і 28,4% для осіб 65 років і старших. Тяжка контузія легень може призвести до масивного гемотораксу і вираженої трахеобронхіальної кровотечі.  Якщо при гемотораксі невідкладне оперативне втручання виконується в обсязі дренування грудної клітини, то знайти джерело трахеобронхіального кровотечі на ранній стадії травми досить складно через вентиляцію з позитивним тиском в дихальних шляхах.  Внаслідок забою легень виділяється величезна кількість тканинного фактора, що посилює коагулопатію і призводить до збільшення кровотечі.  Посилення дихальної недостатності також може викликатися припливом крові в область непошкоджених легень з області пошкоджених [4].  Частота гострого респіраторного дистрес-синдрому у пацієнтів з травмою становить від 4,3 до 8,5%.  У таких випадках дуже складно підтримувати дихальну функцію тільки стандартним управлінням ШВЛ.  За останні два десятиліття був розроблений ряд методів лікування, які поліпшили виживання пацієнтів з ГРДС.  Зокрема, титрування нижчих дихальних об’ємів і позитивного тиску в кінці видиху (ПДКВ) значно знижує смертність в порівнянні з традиційною механічною вентиляцією з високими дихальними об’ємами. Останнім часом стали застосовуватися нервово-м’язові блокади і положення пацієнта лежачи на животі (prone position), демонструючи переваги щодо смертності при ГРДС.  Використовуються й інші допоміжні методи лікування, такі як інгаляції простацикліну, а також альтернативні режими ШВЛ, наприклад, дворівнева вентиляція або вентиляція зі зниженням тиску в дихальних шляхах (APRV).  Незважаючи на ці досягнення в методах екстреної терапії, стан деяких пацієнтів продовжує погіршуватися, і в таких випадках вено-венозна екстракорпоральна мембранна оксигенація (ВВ-ЕКМО) стає кращим варіантом як крайній захід, щоб врятувати життя цих пацієнтів.

В цій статті ми представили випадок тяжкої політравми у чоловіка 35 років з масивним забоєм легень і триваючою трахео-бронхіальною кровотечею, що призвело до розвитку ГРДС, деструктивних процесів в легенях і стало причиною підключення і тривалого знаходження пацієнта на В-В-ЕКМО, внаслідок неможливості забезпечити з  допомогою ШВЛ газообміну в легенях.

Біографії авторів

В. І. Борисова, КНП «Киевская городская клиническая больница №17»

БОРИСОВА В. И.

О. В. Галієв, КНП «Киевская городская клиническая больница №17»

GALIEV A.V.

С. О. Дубров, КНП «Киевская городская клиническая больница №17»

DUBROV S.A.

А. М. Моренко, КНП «Киевская городская клиническая больница №17»

MORENKO A.M.

А. Д. Висоцький, КНП «Александровская клиническая больница»

VYSOTSKY A.D.

Посилання

Bedeir K., Seethala R., Kelly E. Extracorporeal life support in trauma: Worth the risks? A systematic review of published series. // J. Trauma Acute Care Surg. – 2017. – Vol. 82 (2): 400 – 406.

DuBose J. et al. Management of post-traumatic retained hemothorax: a prospective, observational, multicenter study. // J. Trauma Acute Care Surg. – 2012. Vol. 72 (1): 11 – 24.

Menaker J. at al. Veno-Venous Extracorporeal Membrane Oxygenation (VV ECMO) for Acute Respiratory Failure Following Injury: Outcomes in a High-Volume Adult Trauma Center with a Dedicated Unit for VV ECMO. // World J. Surg. – 2018. – Vol. 42 (8): 2398 – 2403.

Nagashima F. et al. A patient with severe polytrauma with massive pulmonary contusion and hemorrhage successfully treated with multiple treatment modalities: a case report. // J. Med. Case Rep. –2020. – Vol. 14 (1): 69.

O’Connor J. V. et al. Post-traumatic empyema: Aetiology, surgery and outcome in 125 consecutive patients. // Injury. – 2013. Vol. 44 (9): 1153 – 1158.

Panigada M. et al. Antithrombin supplementation during extracorporeal membrane oxygenation: study protocol for a pilot randomized clinical trial. // Trials. – 2019. Vol. 20: – 349.

Pape H. C. at al. Evaluation and outcome of patients after polytrauma - can patients be recruited for long-term follow-up? // Injury. – 2006. – № 37(12): 1197 – 1203.

Zonies D. et al. AAST Critical Care Committee clinical consensus: ECMO, nutrition. // Trauma Surg. Acute Care Open. – 2019. Vol. 4 (1).

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-12-28

Як цитувати

Борисова, В. І., Галієв, О. В., Дубров, С. О., Моренко, А. М., & Висоцький, А. Д. (2020). ІСТОРІЯ ОДНОГО ПАЦІЄНТА: ПОЛІТРАВМА, ЕКМО, ШЛЯХ ДО ТРАНСПЛАНТАЦІЇ ЛЕГЕНЬ І. PAIN, ANAESTHESIA & INTENSIVE CARE, (4(93), 103–108. https://doi.org/10.25284/2519-2078.4(93).2020.220703

Номер

Розділ

Клінічні досвід

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають

1 2 3 4 > >>