ОСОБЛИВОСТІ СЕРЦЕВО-ЛЕГЕНЕВОЇ РЕАНІМАЦІЇ У ХВОРИХ З МОРБІДНИМ ОЖИРІННЯМ

Автор(и)

  • В.В. ЄВСЄЄВА Державна наукова установа «Центр інноваційних медичних технологій» Національної академії наук України, Ukraine
  • Ю.Б. ЛІСУН Державна наукова установа «Центр інноваційних медичних технологій» Національної академії наук України, Ukraine
  • Ю.М. ЗУБ Державна наукова установа «Центр інноваційних медичних технологій» Національної академії наук України, Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.25284/2519-2078.4(97).2021.248391

Ключові слова:

Морбідне ожиріння, серцево-легенева реанімація, раптова смерть

Анотація

Резюме. Серцево-легенева реанімація пацієнта з ожирінням може представляти проблему навіть для найдосвідченішого лікаря. Зміни в анатомії, метаболізмі, серцево-легеневому резерві, вентиляції, кровообігу та фармакокінетиці ліків потребують особливого розгляду. Ця стаття присвячена найважливішим компонентам реанімації пацієнта з ожирінням, а саме особливостям проведення непрямого масажу серця, дефібриляції, забезпечення прохідності верхніх дихальних шляхів та вентиляції, фармакокінетики вазоактивних речовин.

Матеріали та методи. Пошук в електронних базах даних Scopus та PubMed здійснювався за допомогою ключових слів.

Результати та висновки. Ожиріння викликає важливі анатомічні та фізіологічні зміни, які впливають на реанімаційні заходи. Медичним працівникам слід враховувати особливості проведення серцево-легеневої реанімації у хворих з морбідним ожирінням для підвищення ефективності реанімаційних заходів у даної групи пацієнтів.

Посилання

Devallence E, Fournier SB, Donley DA, Bonner DE, Lee K, Frisbee JC, Chantler PD. Is obesity predictive of cardiovascular dysfunction independent of cardiovascular risk factors? Int J Obes. 2015;39(2):244–253. doi: 10.1038/ijo.2014.111

Noheria A, Teodorescu C, Uy-Evanado A, Reinier K, Mariani R, Gunson K, Jui J, Chugh SS. Distinctive profi le of sudden cardiac arrest in middle-aged vs. older adults: a community-based study. Int J Cardiol. 2013.168(4):3495–3499. doi: 10.1016/j.ijcard.2013.04.207.

Chen H., Deng Y. Relation of body mass index categories with risk of sudden cardiac death. A systematic review and meta-analysis.Int. Heart J. 2019. 60 (3): 624‒630. doi: 10.1536/ihj.18-155.

Kumar T., Jha K., Sharan A., Pooja Sakshi, Shishir Kumar, Amita Kumari. A Study of the effect of obesity on QT-interval among adults.J. Family Med. Prim. Care.2019.8(5):1626‒1629. doi: 10.4103/jfmpc.jfmpc_168_19.

Babatunde O Ogunnaike, Charles W Whitten, Abu Minhajuddin, Emily Melikman, Girish P Joshi, Tiffany S Moon, Preston M Schneider, Steven M Bradley, American Heart Association’s Get With The Guidelines(®)-Resuscitation Investigators. Body mass index and outcomes of in-hospital ventricular tachycardia and ventricular fi brillation arrest. Resuscitation. 2016. 105:156-60. doi:10.1016/j.resuscitation.2016.05.028.

Carsten Lott, Anatolij Truhlář, Annette Alfonzo, Alessandro Barelli, Violeta González-Salvado et al., ERC Special Circumstances Writing Group Collaborators. European Resuscitation Council Guidelines 2021: Cardiac arrest in special circumstances. (2021). Resuscitation. 2021.161:152-219. doi: 10.1016/j.resuscitation.2021.02.011.

Edelson DP, Abella BS, Kim S, Vanden Hoek TL, Becker LB. Abstract 56: The effects of obesity on CPR quality and survival after cardiac arrest. Circulation. 2006;114(Suppl 18):II-1199

Secombe P, Sutherland R, Johnson R. Body mass index and thoracic subcutaneous adipose tissue depth: possible implications for adequacy of chest compressions. BMC Res Notes. 2017;10:575. doi: 10.1186/s13104-017-2918-9

Wang C.H., Huang C.H., Chang W.T., Fu C.M., Wang H.C., Tsai M.S. et al. Associations between body size and outcomes of adult in hospital cardiac arrest: a retrospective cohort study. Resuscitation. 2018;130:67–72. doi: 10.1016/j.resuscitation.2018.07.006

Alkhoudi N., Mansfi eld J. The mechanical properties of human adipose tissues and their relationships to the structure of composition of the extracellular matrix. Am. J. Physiol. Endocrinol. Metab. 2013. 305 (12): E1427-Е1435. doi: 10.1152/ajpendo.00111.2013

Heekyung Lee, Jaehoon Oh, Juncheol Lee, Hyunggoo Kang, Tae Ho Lim, Byuk Sung Ko et al. Retrospective Study Using Computed Tomography to Compare Suffi cient Chest Compression Depth for Cardiopulmonary Resuscitation in Obese Patients. (2019). J Am Heart Assoc. 2019. 3; 8(23): e013948. Published online 2019 Nov 26. doi:10.1161/JAHA.119.013948

Lipman S., Cohen S., Einav S. et al. The society for obstetric anesthesia and perinatology consensus statement on the management of cardiac arrest in pregnancy. Anest. Analg.2014.118 (5):1003‒1016. DOI:10.1213/ANE.0000000000000171

Isono S. Obesity and obstructive sleep apnoea: Mechanisms for increased collapsibility of the passive pharyngeal airway. Respirology 2012;17(1):32–42. https://doi.org/10.1111/j.1440-1843.2011.02093.x

Wang T, Sun S, Huang S. The association of body mass index with diffi cult tracheal intubation management by direct laryngoscopy: A meta-analysis. BMC Anesthesiol 2018;18(1):1–13. doi: 10.1186/s12871-018-0534-4

Moon TS, Fox PE, Somasundaram A, et al. The infl uence of morbid obesity on diffi cult intubation and diffi cult mask ventilation. J Anesth 2019;33(1):96–102. doi: 10.1007/s00540-018-2592-7

Benger J.R., Kirby K., Black S. et al. Effect of a supraglottic airway device vs tracheal intubation during out-of-hospital cardiac arrest on functional outcome. JAMA, 2018, no. 320 (8), pp. 779‒791. doi: 10.1001/jama.2018.11597.

Shahreyar M., Dang G., Waqas B.M. et al. Outcomes of in-hospital cardiopulmonary resuscitation in morbidly obese patients. JACC Clin. Electrophysiol., 2017, vol. 3, no. 2, pp. 174‒183. doi: 10.1016/j.jacep.2016.08.011.

Zelinka M., Buić D., Zelinka I. Comparison of fi ve different defi brillators using recommended energy protocols. Resuscitation. 2007.74 (3): 500‒507. doi: 10.1016/j.resuscitation.2007.01.021

Ogunnaike B.O., Whitten C.W., Minhajuddin A. et al. Body mass index and outcomes of in-hospital ventricular tachycardia and ventricular fi brillation arrest. Resuscitation, 2016. 105: 156‒160. doi: 10.1016/j.resuscitation.2016.05.028

Sara Manning. The Crashing Obese Patient.Emerg Med Clin N Am 38 (2020) 857–869 https://doi.org/10.1016/j.emc.2020.06.013

Brass P, Hellmich M, Kolodziej L, et al. Ultrasound guidance versus anatomical landmarks for internal jugular vein catheterization. Cochrane Database Syst Rev 2015;(1):CD006962. doi: 10.1002/14651858.CD011447.

Kehrl T., Becker B.A., Simmons D.E. et al. Intraosseous access in the obese patient: assessing the need for extended needle length. Am. J. Emerg. Med.2016.34(9): 1831‒1834. doi: 10.1016/j.ajem.2016.06.055

Barras M, Legg A. Drug dosing in obese adults. Aust Prescr 2017;40(5):189–93. doi: 10.18773/austprescr.2017.053.

Winter MA, Guhr KN, Berg GM. Impact of various body weights and serum creatinine concentrations on the bias and accuracy of the Cockcroft-Gault equation. Pharmacotherapy. 2012;32(7):604-12. doi: 10.1002/j.1875-9114.2012.01098.x.

Parker BK, Manning S, Winters ME. The crashing obese patient. West J Emerg Med 2019;20(2):323–30. doi: 10.5811/westjem.2018.12.41085.

Shahreyar M., Dang G., Waqas B.M. et al. Outcomes of in-hospital cardiopulmonary resuscitation in morbidly obese patients. JACC Clin. Electrophysiol., 2017. 3. (2):174‒183. doi: 10.1016/j.jacep.2016.08.011

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-11-25

Як цитувати

ЄВСЄЄВА, В., ЛІСУН, Ю., & ЗУБ, Ю. (2021). ОСОБЛИВОСТІ СЕРЦЕВО-ЛЕГЕНЕВОЇ РЕАНІМАЦІЇ У ХВОРИХ З МОРБІДНИМ ОЖИРІННЯМ. PAIN, ANAESTHESIA & INTENSIVE CARE, (4(97), 19–23. https://doi.org/10.25284/2519-2078.4(97).2021.248391

Номер

Розділ

Огляд літератури