Структура травматичних ушкоджень та досвід лікування поранених внаслідок бойових дій в перші дні нападу росії на Україну

Автор(и)

  • М.В. Денисюк Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Ukraine
  • C.О. Дубров Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Ukraine
  • С.В. Черняєв Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Ukraine
  • С.О. Середа Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Ukraine
  • Ю.М. Заікін Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.25284/2519-2078.1(98).2022.256092

Ключові слова:

поранення внаслідок бойових дій, мінно-вибухова травма, вогнепальна травма, damage-control surgery

Анотація

Вступ. Особливостями вогнепальних кульових поранень є те, що всі вони високоенергетичні. Поранення уламками мін, гранат чи реактивних боєприпасів, в більшості випадків є множинними, різної глибини та площі ранової поверхні. З першого дня повномасштабного вторгнення російських військ (24 лютого 2022 року) велика кількість постраждалих внаслідок бойових дій на правому березі міста Києва були госпіталізовані до нашої лікарні, яка є однією з клінічних баз кафедри анестезіології та інтенсивної терапії Національного медичного університету імені О.О. Богомольця. Одночасного проведення оперативного втручання потребували десятки поранених, наявність в закладі лише 5 операційних столів не перешкоджала забезпеченню надання належної кваліфікованої медичної допомоги одночасно 6-8 критичним пацієнтам.

Мета. Визначити структуру та тяжкість травматичних пошкоджень, отриманих внаслідок бойових дій.

Матеріали та методи. В дослідженні було проведено проспективний аналіз 89 пацієнтів, які отримали пошкодження внаслідок проведення бойових дій за період з 24 лютого по 3 березня 2022 року та перебували на стаціонарному лікуванні в одній з клінічних баз кафедри анестезіології та інтенсивної терапії Національного медичного університету імені О.О. Богомольця.

Результати та обговорення. Ураження однієї анатомічної ділянки мало місце у 54 осіб (60,7%), ураження двох та більше анатомічних ділянок – у 35 осіб (39,3%). Більшість поранених пацієнтів - 61 (68,5%), потребували від 2 до 6 оперативних втручань, що було обумовлено пошкодженням різних анатомічних ділянок або необхідністю етапного виконання оперативних втручань, в тому числі із застосуванням стратегії damage-cоntrol surgery. З 66 пацієнтів, у яких мало місце пошкодження кінцівок та кісток тазу, мінно-вибухові або вогнепальні переломи довгих кісток кінцівок були у 41 постраждалого, всім їм надавали допомогу за принципом damage-cоntrol ortopedia. Тактику damage-control surgery при пошкодженнях органів черевної порожнини застосували у 5 поранених. У двох пацієнтів damage-control surgery застосовували при пошкодженнях органів плевральної порожнини. Всього з 89 пацієнтів, госпіталізованих з травматичними пошкодженнями, отриманими внаслідок бойових дій померло 9 (10,1%) постраждалих.

Висновки. В структурі пошкоджень при бойових травмах домінуюче місце займають поранення кінцівок та кісток тазу – 66 (43,7%) хворих; грудної клітини – 31 (20,5%) хворих; голови та шиї – 27 (17,9%) хворих; живота та органів малого тазу – 19 (12,6%) хворих; об личчя – 8 (5,3%) хворих. Ураження двох та більше анатомічних ділянок має місце у 39,3% пацієнтів постраждалих внаслідок бойових дій. Більшість поранених – 68,5%, потребували від 2 до 6 оперативних втручань.

Біографії авторів

М.В. Денисюк, Національний медичний університет імені О.О. Богомольця

Кафедра анестезіології та інтенсивної терапії

C.О. Дубров, Національний медичний університет імені О.О. Богомольця

Кафедра анестезіології та інтенсивної терапії

С.В. Черняєв, Національний медичний університет імені О.О. Богомольця

Кафедра анестезіології та інтенсивної терапії

С.О. Середа, Національний медичний університет імені О.О. Богомольця

Кафедра анестезіології та інтенсивної терапії

Ю.М. Заікін, Національний медичний університет імені О.О. Богомольця

Кафедра анестезіології та інтенсивної терапії

Посилання

Гур’єв С.О., Танасієнко П.В., Гуселетова Н.В., Мостипан О.О. Аналіз медико-санітарних наслідків військових дій під час проведення сучасних контртерористичних операцій. Екстренна медицина, від науки до практики. 2014; 4: 3-8.

Козинець Г.П, Циганков В.П., Коваленко О.М., Назаренко В.М. Модулювання ранового процесу у хворих з поширеними та глибокими опіками. Вісник ВДНЗУ «Українська медична стоматологічна академія». 2013; 1 (41): 212-216.

Хоменко І.П., Король С.О., Халік С.В. та ін. Клінічно-епідеміологічний аналіз структури бойової хірургічної травми при проведенні антитерористичної операції/операції об’єднаних сил на сході України. Український журнал військової медицини. 2021; 2(2)-005: 5-13.

Andreassen, G.S. A simple and cheap method for vacuum – assisted wound closure. Acta Ortho 2006; Vol. 77, N 5: р. 820-824.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-04-01

Як цитувати

Денисюк, М., Дубров C., Черняєв, С., Середа, С., & Заікін, Ю. (2022). Структура травматичних ушкоджень та досвід лікування поранених внаслідок бойових дій в перші дні нападу росії на Україну. PAIN, ANAESTHESIA & INTENSIVE CARE, (1(98), 7–12. https://doi.org/10.25284/2519-2078.1(98).2022.256092

Номер

Розділ

Оригінальне дослідження

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають