МОНІТОРИНГ КОГНІТИВНИХ ДИСФУНКЦІЙ ПІСЛЯ ОПЕРАТИВНИХ ВТРУЧАНЬ НА ПРАЦЮЮЧОМУ СЕРЦІ
DOI:
https://doi.org/10.25284/2519-2078.2(99).2022.265835Ключові слова:
коронарне шунтування, когнітивні дисфункції, нейрокогнітивне тестуванняАнотація
Вступ. Проблема розвитку когнітивних дисфункцій, як безпосередніх ускладнень анестезіологічного забезпечення кардіохірургічних втручань, так і довгострокових когнітивних змін у віддалені терміни, набуває значущості з підвищенням частоти та розширенням обсягів операцій в кардіохірургічній практиці.
Мета роботи – дослідити стан когнітивної функції в ранній та відстрочений післяопераційний період у пацієнтів з ішемічною хворобою серця, яким провели коронарне шунтування на працюючому серці.
Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз історій хвороб 213 хворих з ішемічною хворобою серця, яким протягом 2019-2021 років було проведено коронарне шунтування без використання штучного кровообігу на базі НІХТ імені О.О. Шалімова.
Результати та обговорення. У передопераційному тестуванні ММSE пацієнти набирали 27,51±2,54 бали, на 3 добу після операції – достовірне зниження показника до 23,32 ±1,43 бали, на 6-8 добу після операції пацієнти набирали 24,98±1,71, через 6 місяців - 25,27±2,31 балів (р≤0,05). Результати тесту Trial Making Test (ч. A) показали, що вихідному рівні у середньому 29,41±1,55 с, когнітивні функції слабшали: на 3 добу - 34,63±2,26 с, на 6-8 добу – 32,71±3,32 с. Через 6 місяців після операції результати тестування становили 31,31±2,33 с. Друга частина тесту Trial Making Test (ч. B) продемонструвала результати: до операції - 69,22±3,41 с, на 3 добу - 74,27±2,76 с, на 6-8 добу - 73,42±2,65 с, через 6 місяців – 70,23±2,97 с. Через 6 міс після операції лише у 15 пацієнтів (15,31 %) з 98 осіб із ПОКД було відновлено когнітивні функції до рівня доопераційного періоду.
Висновки. ПОКД виявлені у 46,0 % пацієнтів з ішемічною хворобою серця, яким провели коронарне шунтування на працюючому серці, при цьому у 84,7 % з їх числа порушення залишаються у віддалені терміни до 6 місяців після виписки.
Посилання
Youngblom E. The temporal relationship between early postoperative delirium and postoperative cognitive dysfunction in older patients: a prospective cohort study / E. Youngblom, G. DePalma, L. Sands et al. // Can.J. Anaesth. – 2014. – Vol. 61. – P. 1084–1092.
Silbert B.S. Incidence of postoperative cognitive dysfunction after general or spinal anaesthesia for extracorporeal shock wave lithotripsy / B.S. Silbert, L.A. Evered, D.A. Scott // Br. J. Anaesth. – 2014. – Vol. 113. – P. 784–791
Krenk L. Cognitive dysfunction after fast-track hip and knee replacement / L. Krenk, H. Kehlet, T. Bæk Hansen et al. // Anesth. Analg. – 2014. – Vol. 118. – P. 1034–1040.
Pan L.F. Effects of different methods of anesthesia and analgesia on early postoperative cognitive dysfunction after non-cardiac surgery in the elderly / L.F. Pan, D.X. Wang, J. Li // ч Beijing Da Xue Xue Ban. = Journal of Peking University. Health Sciences. – 2006. – Vol. 38, № 5 – P. 510-514
|
Qiao, Y. Postoperative cognitive dysfunction after inhalational anesthesia in elderly patients undergoing major surgery: the infl uence of anesthetic technique, cerebral injury and systemic infl ammation / Y. Qiao, H. Feng, T. Zhao et al. // BMC Anesthesiol. – 2015. – Vol. 15. – P. 154
Bittner E.A., Yue X., Xie F. Brief review: anesdysfunction and Alzheimer’s disease // Can. J. Anaesth. – 2010. – V. 50, № 2. – Р. 216-233
Bhamidipati D, Goldhammer JE, Sperling MR, et al. Cognitive outcomes after coronary artery bypass grafting. J Cardiothorac Vasc Anesth. 2017;31:707–18.
Kennedy ED, Choy KC, Alston RP, et al. Cognitive outcome after on- and off-pump coronary artery bypass grafting surgery: A systematic review and meta-analysis. J Cardiothorac Vasc Anesth. 2013;27:253–65.
Kok WF, Koerts J, Tucha O, et al. Neuronal damage biomarkers in the identifi cation of patients at risk of long-term postoperative cognitive dysfunction after cardiac surgery. Anaesthesia. 2017;72:359–69
Lamy A, Devereaux PJ, Prabhakaran D, et al. Effects of off-pump and on-pump coronary-artery bypass grafting at 1 year. N Engl J Med. 2013;368:1179–88
Patel N, Minhas JS, Chung EM. Intraoperative embolization and cognitive decline after cardiac surgery: A systematic review. Semin Cardiothorac Vasc Anesth. 2016;20:225–31.
Prokopenko S.V., Mozheyko E.Y., Petrova M.M. et al. Correction of poststroke cognitive impairments using computer programs // J. Neurological Sciences. Elsevier BV.– 2013.– Vol. 325 (1–2).– P. 148–153. doi: 10.1016/j.jns.2012.12.0247
Selnes O.A., Gottesman R.F., Grega M.A. et al. Cognitive and neurologic outcomes after coronary-artery bypass surgery // New Engl. J. Medicine, 2012.– 366(3).– P. 250–257. doi: 10.1056/nejmra1100109
Selnes O.A., Gottesman R.F., Grega M.A. et al. Cognitive and neurologic outcomes after coronary-artery bypass surgery // New Engl. J. Medicine, 2012.– 366(3).– P. 250–257. doi: 10.1056/nejmra1100109
Shaw PJ, Bates D, Cartlidge NE, et al. Neurologic and neuropsychological morbidity following major surgery: Comparison of coronary artery bypass and peripheral vascular surgery. Stroke. 1987;18:700–7
van Harten AE, Scheeren TW, Absalom AR. A review of postoperative cognitive dysfunction and neuroinfl ammation associated with cardiac surgery and anaesthesia. Anaesthesia. 2012;67:280–93
Новицкая-Усенко Л.В Послеоперационная когнитивная дисфункция в практике врача-анестезиолога //Медицина неотложных состояний. – 2017. – № 4 (83), с.9-15. DOI: 10.22141/2224-0586.4.83.2017.107418.
Стаднік С.М. Когнітивна дисфункція в практиці терапевта і кардіолога // Острые и неотложные состояния в практике врача. – 2016. – № 1. – С. 35-40.
Johnson Т. Postoperative cognitive dysfunction in middle-aged patients. / T. Johnson, T. Monk, L.S. Rasmussen et al. // Anesthesiology. – 2002. – Vol. 96, № 6. – P. 1351–1357.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).