ПЕРІОПЕРАЦІЙНИЙ МЕТАБОЛІЗМ ПАЦІЄНТІВ З ГРИЖЕЮ СТРАВОХІДНОГО ОТВОРУ ДІАФРАГМИ

Автор(и)

  • В.І. ЧЕРНІЙ Державна наукова установа «Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини» Державного управління справами, м. Київ, Ukraine https://orcid.org/0000-0002-9057-0327
  • А.І. ДЕНИСЕНКО Державна наукова установа «Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини» Державного управління справами, м. Київ, Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.25284/2519-2078.3(100).2022.267763

Ключові слова:

періопераційний енергомоніторинг, грижа стравохідного отвору діафрагми, рівень метаболізму

Анотація

Актуальним являється вивчення періопераційних змін метаболізму у пацієнтів при лапароскопічних хірургічних втручаннях у зв’язку з грижею стравохідного отвору діафрагми (ГСОД).

Мета дослідження. Вивчити періопераційний метаболізм у пацієнтів з ГСОД та оцінити можливості його корекції.

Матеріал і методи. Дослідження було проспективним, не рандомізованим. Досліджено 127 пацієнтів, яким проводилися лапароскопічні операції у зв’язку з ГСОД, віком 31-76 років (ч-59, ж-68). Передопераційний ризик – ASA II-ІІІ. Загальне знеболення з використанням інгаляційного анестетика севофлюрана та наркотичного анальгетика фентанілу в умовах низько-поточної штучної вентиляції легень. Періопераційна інтенсивна терапія проводилася згідно з Міжнародними стандартами безпечної анестезіологічної практики WFSA (World Federation of Societies of Anesthesiologists, 2010). В групі І (n=61) проводився ретроспективний енергоаудит за протоколами знеболювання з історій хвороби та розрахунками непрямої калориметрії з визначенням поточного метаболізму (ПМ) та базального метаболізму (БМ). В групі ІІ (n=66), операційний моніторинг був доповнений використанням непрямої калориметрії з визначенням ПМ, БМ, цільового метаболізму (ЦМ) та ступеню порушення метаболізму (СПМ = 100(ЦМ-ПМ)/ЦМ)%, а інтенсивна терапія доповнена додатковою інфузійною терапією та глюкокортикоїдами, з урахуванням динаміки змін метаболізму.

Результати. Вихідні показники метаболізму в обох групах були без порушення і значно перевищували базальний рівень (в групі І – на 30,5%, в групі ІІ – на 28,8%) та мали значення: в групі І – 749±12 кал×хв-1×м-2, у групі ІІ – 756±13 кал×хв-1×м-2. В обох групах, на етапі зворотного положення Тренделенбурга, накладанні пневмоперитонеума та початку операції, були суттєві порушення метаболізму зі зниженням його до базального рівня. У пацієнтів групи І спостерігалось повільне відновлення ПМ, значення якого на момент пробудження лишалось на 7,6 % нижчим від вихідного (р<0,05). У пацієнтів групи ІІ, на фоні посиленої інфузійної терапії та введення глюкокортикоїдів, відновлення ПМ було більш інтенсивним і, на момент пробудження, його значення перевищувало відповідне значення групи І на 10,4 % (р<0,05). При цьому ЦМ та СПМ були не високі та не відрізнялись від вихідних значень. Пацієнти групи ІІ, порівняно з групою І, швидше пробуджувалися та переводилися в палату, а нудота і блювання у них була в 2,7 раз рідше: 7,35 % у групі ІІ і 19,7% у групі І (р<0,05). Через 6 та 12 годин після пробудження, відчуття болю за шкалою ВАШ у групі ІІ, було нижчим, ніж в груп І, відповідно, на 24,3 % та 34,4 % (р < 0,05).

Висновки. Періопераційний енергомоніторинг робить більш безпечним проведення лапароскопічної операції у пацієнтів з ГСОД. Додаткове визначення цільового метаболізму та ступеню порушення метаболізму дозволяє ефективніше будувати періопераційну інтенсивну терапію.

Посилання

Stefanidis D., Hope W. W., Kohn, G. P., Reardon P. R., Richardson W. S., Fanelli R. D., & SAGES Guidelines Committee. Guidelines for surgical treatment of gastroesophageal refl ux disease. Surgical endoscopy. 2010. Vol. 24(11). P. 2647– 2669. https://doi.org/10.1007/s00464-010-1267-8.

El-Serag H. B., Sweet S., Winchester C. C., & Dent J. Update on the epidemiology of gastro-oesophageal refl ux disease: a systematic review. Gut. 2014. Vol. 63(6). P. 871–880. https://doi.org/10.1136/gutjnl-2012-304269.

Бичков М. А., Яхницька М. М. Поширеність гастроезофагеальної рефлюксної хвороби за даними ендоскопічних досліджень. Здобутки клінічної і експериментальної медицини. 2017. № 2. С. 38-43. https://doi.org/ 10.11603/1811-2471.2017.v0.i2.7701.

Fuchs K. H., Babic B., Breithaupt W., Dallemagne B., Fingerhut A., Furnee E., Granderath F., Horvath P., Kardos P., Pointner R., Savarino E., Van Herwaarden-Lindeboom M., Zaninotto G., & European Association of Endoscopic Surgery (EAES) (2014). EAES recommendations for the management of gastroesophageal refl ux disease. Surgical endoscopy. 2014. Vol. 28(6). P. 1753–1773. https://doi.org/10.1007/s00464-014-3431-z.

Kohn G. P., Price R. R., DeMeester S. R., Zehetner J., Muensterer O. J., Awad Z., Mittal S. K., Richardson W. S., Stefanidis D., Fanelli R. D., & SAGES Guidelines Committee (2013). Guidelines for the management of hiatal hernia. Surgical endoscopy.2013. Vol. 27(12). P. 4409–4428. https://doi.org/10.1007/s00464- 013-3173-3.

Park S., Park Joong-Min., Kim Jin-Jo, Lee In-Seob, Han Sang-Uk, Won Seo Kyung, and Kwon Jin Won. Multicenter Prospective Study of Laparoscopic Nissen Fundoplication for Gastroesophageal Refl ux Disease in Korea. J Neurogastroenterol. Motil. 2019. Vol. 25(3). P.394–402. https://doi.org/10.5056/jnm19059.

Kaplan J. A., Schecter S., Lin M. Y., Rogers S. J., & Carter J. T. Morbidity and Mortality Associated With Elective or Emergency Paraesophageal Hernia Repair. JAMA surgery. 2015. Vol. 150(11). P. 1094–1096. https://doi.org/10.1001/jamasurg.2015.1867.

Topuz U., Umutoglu T., Bakan M., Ozturk E. Anesthetic management of the SRSTM endoscopic stapling system for gastro-esophageal refl ux disease. World J. Gastroenterol. 2013. Vol. 19 (2). Р. 319-320. https://doi.org/10.3748/wjg.v19.i2.319.

Nelson G., Altman A. D., Nick A., Meyer L. A., Ramirez P. T., Achtari C., Antrobus J., Huang J., Scott M., Wijk L., Acheson N., Ljungqvist O., Dowdy S. C. Guidelines for postoperative care in gynecologic/oncology surgery: Enhanced Recovery After Surgery (ERAS®) Society recommendations – Part II. Gynecologic Oncology. 2016. 140(2). P. 323-332. http://dx.doi.org/10.1016/j.ygyno.2015.12.019.

Hönemann Ch., Hagemann O., Doll D. Inhalational anaesthesia with low fresh gas fl ow. Indian Journal of Anaesthesia. 2013. Vol. 57(4). P. 345–350. https://doi.org/10.4103/0019-5049.118569.

Mychaskiw G. Low and minimal fl ow anesthesia: Angels dancing on the point of a needle. Journal of Anaesthesiology Clinical Pharmacology. 2012.Vol. 28(4). P. 423-425. https://doi.org/ 10.4103/0970-9185.101883.

Li F. & Yuan Y. Meta-analysis of the cardioprotective effect of sevofl urane versus propofol during cardiac surgery. BMC Anesthesiology. 2015. Vol.15. P. 128. http://doi.org/10.1186/s12871-015-0107-8.

Herling S. F., Dreijer B., Wrist Lam G. W., Thomsen T., Møller A. M. Total intravenous anaesthesia versus inhalational anaesthesia for transabdominal robotic assisted laparoscopic surgery. Cochrane Database of Systematic Reviews. 2014. 12. CD011387. http://doi.org/10.1002/14651858.CD011387.

Pissetti V. C., Nunes R. D., Zomer M. T., et al. Fast-track surgery in intestinal deep infi ltrative endometriosis. J. Endometriosis Pelvic Pain Disorders. 2017. Vol.9 (4)/ P. 263–269. https://doi.org/10.5301%2Fjeppd.5000308.

Thorell A., MacCormick A. D., Awad S., Reynolds N., Roulin D., Demartines N., Vignaud M., Alvarez A., Singh P. M., Lobo D. N. Guidelines for Perioperative Care in Bariatric Surgery: Enhanced Recovery After Surgery (ERAS) Society Recommendations. World J. Surg. 2016. Vol. 40 (9). P. 2065-2083. https://doi.org/10.1007/s00268-016-3492-3.

Смирнова Л. М. Биоэнергетическая недостаточность анестезиологического обеспечения. Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. 2016. №4. (77) С. 59-65. https://doi.org/10.25284/2519-2078.4(77).2016.94332.

Бойцова О. Н. Персонификация периоперационного биомониторинга. Патология. 2017. Том. 14. №2 (40). Травень-серпень. С. 188-192. https://doi.org/10.14739/2310-1237.2017.2.109663.

Бойцова О. Н. Энергоструктурный статус при периоперационной седоаналгезии. Актуальні питання фармацевтичної і медичної науки та практики. 2018. Т. 11. №2. (27). С.197-203. http://nbuv.gov.ua/UJRN/apfi mntp_2018_11_2_14.

Черній В. І., Денисенко А. І. Концентрація кортізолу крові, гемодинаміка та метаболізм пацієнтів з вторинним гіперпаратиреозом, можливості периопераційної корекції. Біль, знеболення та інтенсивна терапія. 2021. № 3 (96). С. 54-63. https://doi.org/10.25284/2519-2078.3(96).2021.242148.

Черній В. І., Денисенко А. І. Сучасні можливості використання непрямої калориметрії у післяопераційному енергомоніторингу. Клінічна та профілактична медицина. 2020. Т2. № 12. С. 79-89. https://doi.org/10.31612/2616-4868.2(12).2020.05.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-11-26

Як цитувати

ЧЕРНІЙ, В., & ДЕНИСЕНКО, А. (2022). ПЕРІОПЕРАЦІЙНИЙ МЕТАБОЛІЗМ ПАЦІЄНТІВ З ГРИЖЕЮ СТРАВОХІДНОГО ОТВОРУ ДІАФРАГМИ. PAIN, ANAESTHESIA & INTENSIVE CARE, (3(100), 22–29. https://doi.org/10.25284/2519-2078.3(100).2022.267763

Номер

Розділ

Оригінальне дослідження