Стан гемодинамiчних показникiв та оцiнка рiвня болю у пацiєнтiв молодого вiку при операцiях металоостеосинтезу в умовах рiзних видiв анестезiї

М. А. Георгiянц, Н. М. Богуславська

Анотація


Мета дослiдження – вивчити стан гемодинамiки та оцiнити рiвень болю у травматологiчних хворих в умовах рiзних видiв анестезiї.

Матерiали та методи. У дослiдження було залучено 62 пацiєнтiв вiком вiд 20 до 45 рокiв, яким було проведено операцiї металоостеосинтезу з приводу травматичного ушкодження кiнцiвок. Пацiєнти були розподiленi на три групи: 1-ша група (n=12) – прооперованi в умовах провiдникової анестезiї без седацiї, 2-га група (n=30) – прооперованi в умовах провiдникової анестезiї iз седацiєю, 3-тя група (n=20) – прооперованi в умовах внутрiшньовенної анестезiї.

Результати. Встановлено, що в 1-й та 2-й групах середнiй артерiальний тиск (САТ) був стабiльним, а частота серцевих скорочень (ЧСС) мала тенденцiю до тахiкардiї, проте коливання сатурацiї (SpO2) були в межах норми. Рiвень болю за вiзуальною аналоговою шкалою (ВАШ) у першу пiсляоперацiйну добу в цих групах був дещо нижчим, нiж у 3-й групi. На п’яту пiсляоперацiйну добу рiвень болю був мiнiмальним у 2-й групi. В 3-й групi вiдзначено достовiрне зниження САТ упродовж операцiї. ЧСС на травматичному етапi не перевищувала дооперацiйний показник, проте в кiнцi операцiї достовiрно знизилась i була в межах норми. В першу пiсляоперацiйну добу в 3-й групi ЧСС та рiвень болю за ВАШ були найвищими, а величина SpO2 – найбiльш стабiльною.

Висновок. Вiдзначено бiльш вираженi антистресовi властивостi внутрiшньовенної анестезiї (пропофол, фентанiл) на травматичному етапi операцiї, проте в раннiй пiсляоперацiйний перiод найбiльший антиноцицептивний захист забезпечувала провiдникова анестезiя.


Ключові слова


гемодинамiка; провiдникова анестезiя; внутрiшньовенна анестезiя; травматологiчна патологiя

Повний текст:

PDF

Посилання


Голуб И.Е., Сорокина Л.В. (2005) Хирургический стресс и обезболивание. Иркутск.: ИГМУ, 201с.

Балыкова Е.В., Хачатурова Э.А., Селова Г.Н. (2012) Состояние центральной гемодинамики при различных видах анестезии при лапароскопических операциях по поводу рака толстой кишки у пожилых больных Анестезиология и реаниматология, No 2, с. 19-22.

Бишовець С.М., Орел В.М., Гаєвський К.В. (2013) Стан гемодинамiки та глiкемiї при тотальнiй iнтравенознiй анестезiї в абдомiнальнiй хiрургiї Бiль, знеболювання i iнтенсивна терапiя, No 2, с. 58-63.

Лебединский К.М. (2000) Анестезия и системная гемодинамика. СПб.: Человек, с.151-154.

Рябов Г.А., Кулабухов В .В. (2006) Особенности периоперационного периода у пожилых больных. М.: Бином, с. 84-114.

Смирнова Л.М. (2012) Органопротективность регионарной анестезии и антиноцицептивного внутривенного наркоза. Бiль, знеболювання i iнтенсивна терапiя, No 1,с. 58-63.

Морган Дж.Э., Мэгид С. М. (2001) Клиническая анестезиология: кн. 1-я; пер.с англ. М.; СПб.: Бином–Невский Диалект, 396 с.

Рафмелл Д.П., Нил Д.М. , Вискоуми К.М. (2007) Регионарная анестезия: самое необходимое в анестезиологии; пер. с англ.; Под общ. ред. А.П. Зильбера, В.В. Мальцева. М.: МЕДпресс-информ, с. 82-99, 113-132.


Пристатейна бібліографія ГОСТ






DOI: http://dx.doi.org/10.25284/2519-2078.4(69).2014.84400

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


Creative Commons License
Ця робота ліцензована Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.

© Асоціація анестезіологів України, 1997-2017. ISSN 2520-226X (Online), ISSN 2519-2078 (Print).

Flag Counter