Обґрунтування застосування ксенодермоімплантатів для профілактики неспроможності кишечних швів та анастомозів в онкохворих у критичному стані
DOI:
https://doi.org/10.25284/2519-2078.3(72).2015.84590Ключові слова:
кишковi шви та анастомози, онкопатологiя, ксенодермо-iмплантати, штучна вентиляцiя легеньАнотація
Мета – вивчити ефективнiсть застосування деепiдермiзованих крiолiофiлiзованих ксенодермоiмплантатiв для запобiгання неспроможностi кишкових швiв та анастомозiв у хворих з онкопатологiєю.
Матерiали i методи. Для герметизацiї та укрiплення кишкових швiв у 56 онкохворих у критичному станi застосували деепiдермiзованi крiолiофiлiзованi ксенодермоiмплантати (основна група), а 65 хворих прооперували традицiйно (контрольна група). Враховували клiнiчний перебiг пiсляоперацiйного перiоду; данi УЗД. Оцiнювали тривалiсть перебування пацiєнтiв на штучнiй вентиляцiї легень (ШВЛ) та у вiддiленнi iнтенсивної терапiї. Аналiзували ризик неспроможностi кишкових анастомозiв.
Результати. Загальна частота гнiйно-запальних ускладнень неспроможностi кишкового анастомозу (запальний iнфiльтрат бiля анастомозу) в основнiй групi хворих становила 5,4%, а в контрольнiй – 12,3%. У контрольнiй групi зафiксували збiльшення кiлькостi гнiйно-запальних ускладнень (перитонiт (1,5%), пiдгостра форма неспроможностi кишкових швiв (3,1%), запальний iнфiльтрат (4,6%)). У пацiєнтiв основної групи тривалiсть перебування ШВЛ була меншою в 1,75 разу порiвняно з контрольною групою, скорочувалися термiни перебування у вiддiленнi iнтенсивної терапiї. Розроблено шкалу прогнозування ризику виникнення неспроможностi кишкових анастомозiв.
Висновок.Застосування деепiдермiзованих крiолiофiлiзованих ксенодермоiмплантатiв для укрiплення кишкових анастомозiв в онкохворих знижувало загальну кiлькiсть гнiйно-запальних ускладнень неспроможностi кишкового анастомозу в 2,3 разу (до 5,35%), зменшувало тривалiсть ШВЛ та перебування у вiддiленнi iнтенсивної терапiї.
Посилання
Горский В.А., Воленко А.В., И.В. Леоненко, Фаллер А.П. (2006) О повышении надежности кишечного шва. Хирургия им. Н.И. Пирогова, № 2, с. 47–51.
Егоров В.И. (2004) Кишечные анастомозы. Физико-механические аспекты. М: Видар, 304 с.
Шуркалин Б.К., ВоленкоА.В.,Титков Б.Е. (2009) Послеоперационные осложнения в хирургии толстой кишки. Вестн. Нац. мед.-хир. Центра им. Н.И. Пирогова, т. 4, № 1, с. 60-62.
Алиев Ф.Ш., ЧерновИ.А., Молокова О.А. (2003) Взгляд на механическую прочность кишечного анастомоза Бюл. сиб. мед., № 2, с. 81-83.
Бiгуняк В.В., Дем'яненкоВ.В., Старикова Н.О. (2006) Застосування комбiнованого генетично неоднорiдного субстрату в хiрургiчнiй дермопластицi. Шпитальна хiрурггiя, № 2, с. 52–54.
Андреев С.С. и др. Возможности, результаты и перспективы укрепления кишечных швов фибрин-коллагеновой субстанцией ТахоКомб. Хирургия, № 2, с. 53–56.
Савельев В.С. (2006) Перитонит: Практическое руководство. М: Медицина, 2006, 342 с.
Лапач С.М., Губенко А.В., Бабич П.Н. (2000) Статистические методы в медикобиологических исследованиях с использованием Excel. К.: Морион, 320 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2015 А. І. Суходоля, С. А. Назарчук, Д. В. Дмитрiєв
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
