Біоенергетична недостатність анестезіологічного забезпечення

Автор(и)

  • Л. М. Смирнова ДУ «Національний інститут хірургії та трансплантології імені О.О.Шалімова», НАМН України, м. Київ, Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.25284/2519-2078.4(77).2016.94332

Ключові слова:

стрес-моніторинг, стрес-метрія, біоенергетична недостатність

Анотація

Введення. Метою нашого дослідження була розробка аудиту безпеки компонентів періопераційної медицини. В межах нового концептуального підходу до зниження ступеню операційного ризику, розроблено метод динамічного стрес-моніторингу, який маніфестує визначення властивостей та можливостей ауторегуляції функціонального стану організму та переважаючих стрес- реакцій.

Матеріали та методи. Динаміку життєво важливих функцій організму та гомеостазу досліджували у 399 пацієнтів під час різних за складністю оперативних втручань. Вибір технології анестезіологічного забезпечення проводили за розробленою нами шкалою операційно-анестезіологічного ризику з урахуванням.

Результати. В статті наведені клінічні результати застосування нових технологій. Аналіз клінічного матеріалу дозволив встановити різницю споживання кисню в залежності від реакцій організму на стрес. Отримані, в результаті клінічного дослідження дані дозволили встановити межі енергоструктурної безпеки, що в середньому дорівнює 15%. Встановлено, що застосування енергопротективних технологій для забезпечення безпеки періопераційної медицини, необхідно спрямувати на задоволення енергоструктурної потреби, що є гарантією виключення порушень життєдіяльності пацієнтів.

Висновки. Розроблений нами метод визначення тяжкості операційної травми універсальний і дозволяє, на будь-якому етапі анестезіологічного забезпечення, виявити біоенергетичну недостатність, що розвивається, і оцінити її важкість на основі об’єктивних показників стрес-моніторингу. Основою оцінки якості анестезіологічного забезпечення повинні бути мінімально стрес-активовані прояви нестабільності та деструктивності в енергоструктурній взаємодії маси клітин організму. Цю важливу задачу зазвичай вирішують, передусе, шляхом зниження модальності анестезії.

Посилання

Анестезиология: национальное руководство / под ред. А. А. Бунятяна, В. М. Мизикова. – М.: ГЭОТАР-Медиа. 2011. – 1104 с.

Гольфанд Б. Р. Анестезиология и интенсивная терапия (Практическое руководство в 2-х томах) /Б. Р. Гольфанд, А. И. Салтанов– Москва:ГЭОТАР Медиа, , 2009, – Т. 1, – 955с.

Смирнова Л. М. Концепція органопротективного знеболювання /Л. М. Смирнова – К.: Ліга-Інформ, 2009. – 137 с.

Смирнова Л. М. Изменения энергетического баланса у пациентов во время анестезии / Л. М. Смирнова, Н. Ф. Полевик, Т. Ф. Ларченко //Клінічна хірургія. – 2012. – No 6. – С. 49-52.

Шифрин Г. А. Персонификация периоперационной безопасности. Пособие /Г. А. Шифрин Запорожье: Дикое Поле. – 2016. – 88с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2016-12-01

Як цитувати

Смирнова, Л. М. (2016). Біоенергетична недостатність анестезіологічного забезпечення. PAIN, ANAESTHESIA & INTENSIVE CARE, (4(77), 59–65. https://doi.org/10.25284/2519-2078.4(77).2016.94332

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження