Використання дексмедетомідину як адьюванта до бензодіазепінів для седації пацієнтів зі станом відміни алкоголю: рандомізоване контрольоване дослідження
DOI:
https://doi.org/10.25284/2519-2078.2(79).2017.107417Ключові слова:
alcohol withdrawal syndrome, dexmedetomidine, benzodiazepines, sedation, randomized controlled trialАнотація
Дексмедетомідін має ефект контрольованої седації та пригнічує адренергічну систему без впливу на дихання, що робить його перспективним агентом для контрольованої седації пацієнтів зі станом відміни алкоголю (СВА). Метою даного рандомізованого контрольованого дослідження було оцінити безпечність та ефективність додавання дексмедетомідину до стандартної терапії діазепамом у пацієнтів зі СВА. Всі пацієнти були рандомізовані до двух груп: дексмедетомідину (група D; n = 36) і контролю (група С; n = 36). У групі D інфузію розпочинали зі швидкістю 0,2–1,4 мкг/кг/год і титрували до досягнення цільового рівня седації (-2 до 0 за шкалою Річмонда) з додаванням бензодіазепінів за симптом-залежним протоколом (10 мг діазепаму болюс). Пацієнти в контрольній групі отримували тільки болюси діазепаму за симптом-залежним протоколом. За результатами дослідження пацієнти в групі D мали достовірно кращу якість седації та комунікації з медичним персоналом (р <0,001), дотовірно менша кількість пацієнтів, потребували призначення галоперидолу. Всі пацієнти залишалися на спонтанному диханні. Брадикардія була більш частим побічним ефектом в Групі D. Таким чином, інфузія дексмедетомідіну підвищувала якість контрольованої седації, комунікації з пацієнтом та зменшувала споживання діазепаму і потребу у призначенні галоперидолу.Посилання
Rayner SG, Weinert CR, Peng H, Jepsen S, Broccard AF. Dexmedetomidine as adjunct treatment for severe alcohol withdrawal in the ICU. Ann Intensive Care 2012; 2(1):12. https://doi.org/10.1186/2110-5820-2-12
| 
Amato L, Minozzi S, Vecchi S, Davoli M. Benzodiazepines for alcohol withdrawal. Cochrane Database Syst Rev. 2010;(3): CD005063. https://doi.org/10.1002/14651858.cd005063.pub3
|
Mayo-Smith MF, Beecher LH, Fischer TL et al. Management of alcohol withdrawal delirium. An evidence-based practice guideline. Arch Intern Med. 2004; 164(13):1405-1412. https://doi.org/10.1001/archinte.164.13.1405
|
Al-Sanouri I, Dikin M, Soubani AO. Critical care aspects of alcohol abuse. South Med J. 2005; 98(3):372-381. https://doi.org/10.1097/01.smj.0000154769.33508.20
|
Peppers MP. Benzodiazepines for alcohol withdrawal in the elderly and in patients with liver disease. Pharmacotherapy. 1996; 16(1):49-57.
|
Barr J, Fraser GL, Puntillo K et al. Clinical practice guidelines for the management of pain, agitation, and delirium in adult patients in the Intensive Care Unit: executive summary. Am J Health Syst Pharm. 2013; 70(1):53-58.
|
Sarff M, Gold JA. Alcohol withdrawal syndromes in the intensive care unit. Crit Care Med. 2010; 38(9 Suppl): S494-S501. https://doi.org/10.1097/ccm.0b013e3181ec5412
| 
|
Awissi DK, Lebrun G, Coursin DB, Riker RR, Skrobik Y. Alcohol withdrawal and delirium tremens in the critically ill: a systematic review and commentary. Intensive Care Med. 2013; 39(1):16-30. https://doi.org/10.1007/s00134-012-2758-y
| |
Baumgartner GR, Rowen RC. Transdermal clonidine versus chlordiazepoxide in alcohol withdrawal: a randomized, controlled clinical trial. South Med J. 1991; 84(3):312-321. https://doi.org/10.1097/00007611-199103000-00006
| |
Adinoff B. Double-blind study of alprazolam, diazepam, clonidine, and placebo in the alcohol withdrawal syndrome: preliminary findings. Alcohol Clin Exp Res. 1994; 18(4): 873-878. https://doi.org/10.1111/j.1530-0277.1994.tb00053.x
| |
Spies CD, Dubisz N, Neumann T et al. Therapy of alcohol withdrawal syndrome in intensive care unit patients following trauma: results of a prospective, randomized trial. Crit Care Med. 1996; 24(3):414-422. https://doi.org/10.1097/00003246-199603000-00009
| |
Gerlach AT, Murphy CV, Dasta JF. An updated focused review of dexmedetomidine in adults. Ann Pharmacother. 2009; 43(12):2064-2074. https://doi.org/10.1345/aph.1m310
| |
Muzyk AJ, Fowler JA, Norwood DK, Chilipko A. Role of alpha2-agonists in the tr eatment of acute alcohol withdrawal. Ann Pharmacother. 2011; 45(5):649-657. https://doi.org/10.1345/aph.1p575
| |
Rovasalo A, Tohmo H, Aantaa R, Kettunen E, Palojoki R. Dexmedetomidine as an adjuvant in the treatment of alcohol withdrawal delirium: a case report. Gen Hosp Psychiatry. 2006; 28(4):362-363. https://doi.org/10.1016/j.genhosppsych.2006.03.002
| |
DeMuro JP, Botros DG, Wirkowski E, Hanna AF. Use of dexmedetomidine for the treatment of alcohol withdrawal syndrome in critically ill patients: a retrospective case series. J Anesth. 2012; 26:601-605. https://doi.org/10.1007/s00540-012-1381-y
| |
Tolonen J, Rossinen J, Alho H, Harjola VP. Dexmedetomidine in addition to benzodiazepine-based sedation in patients with alcohol withdrawal delirium. Eur J Emerg Med. 2013; 20:425-7. https://doi.org/10.1097/mej.0b013e32835c53b3
| |
Mueller SW, Preslaski CR, Kiser TH, Fish DN, Lavelle JC, Malkowski SP, et al. A randomized, double-blind, placebo-controlled dose range study of dexmedetomidine as adjunctive therapy for alcohol withdrawal. Crit Care Med. 2014;42:1131-9. https://doi.org/10.1097/ccm.0000000000000141
| |
Moss HB, Chen CM, Yi HY. DSM-IV criteria endorsement patterns in alcohol dependence: relationship to severity. Alcohol Clin Exp Res. 2008;32:306-13. https://doi.org/10.1111/j.1530-0277.2007.00582.x
| |
Random.org: True Random Number service. http://www.random.org. Accessed 15 Jan 2013.
Lizotte RJ, Kappes JA, Bartel BJ, Hayes KM, Lesselyoung VL. Evaluating the effects of dexmedetomidine compared to propofol as adjunctive therapy in patients with alcohol withdrawal. Clin Pharmacol 2014;6:171-7. https://doi.org/10.2147/cpaa.s70490
| |
Dailey RW, Leatherman JW, Sprenkle MD. Dexmedetomidine in the management of alcohol withdrawal and alcohol withdrawal delirium. Am J Respir Crit Care Med. 2011;183:A3164. https://doi.org/10.1164/ajrccm-conference.2011.183.1_meetingabstracts.a3164
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2017 Ю. Л. Кучин, К. Ю. Бєлка, В. Муравицький, О. М. Інозємцев
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
