Вплив методів аналгезії та седації на частоту розвитку посттравматичної стресорної реакції у хірургічних хворих, які перебували на лікуванні у відділенні інтенсивної терапії

Автор(и)

  • І. І. Лісний Національний інститут раку, Київ, Україна
  • В. І. Черній Донецький нацiональний медичний унiверситет iменi Максима Горького, Україна
  • Н. П. Літвінчук Киевская городская клиническая больница скорой медицинской помощи, Україна
  • К. Ю. Бєлка Національний інститут раку, Київ, Україна

DOI:

https://doi.org/10.25284/2519-2078.2(59).2012.108033

Ключові слова:

посттравматична стресорная реакція, аналгезія, безсоння, опитувальник Спілбергера-Ханіна

Анотація

Мета дослідження - порівняти вплив методів аналгезії та седації на частоту розвитку посттравматичної стресорної реакції у хірургічних хворих у відділенні інтенсивної терапії. У дослідження було включено 172 хворих, які дали згоду пройти тестування за шкалою особистої та реактивної тривожності Спілбергера-Ханіна. Визначено, що у хворих з неадекватною аналгезією та порушенням нічного сну, яке не коригується, вірогідність розвитку посттравматичної стресорної реакції втричі вища порівняно з хворими, які отримували сон-коригуючу терапію під час аналгезії та седації у відділенні інтенсивної терапії. Це стосується як найближчого періоду після переводу з відділенні інтенсивної терапії, так і віддаленого (через 6 міс після виписки зі стаціонару).

Біографії авторів

І. І. Лісний, Національний інститут раку, Київ

И.И.Лесной

В. І. Черній, Донецький нацiональний медичний унiверситет iменi Максима Горького

В.И.Черний

Н. П. Літвінчук, Киевская городская клиническая больница скорой медицинской помощи

Н.П.Литвинчук

К. Ю. Бєлка, Національний інститут раку, Київ

К.Ю.Белка

Посилання

McFarlane А.С. (2000) Posttraumatic stress disorder: a model of the longitudinal course and the role of risk factors. J Clin Psychiatry, 61 (suppl 5): 15-20.

Michaels A.J., Michaels C.E., Zimmerman A.E. (1999) Posttraumatic stress disorder in injured adults: etiology by path analysis. J .Trauma, 47: 867-873. https://doi.org/10.1097/00005373-199911000-00009

Jones C., Griffiths R.D., Humphris G. (2001) Memory, delusions, and the development of acute posttraumatic stress disorder-related symptoms after intensive care. Grit Care Med, 29: 573-580. https://doi.org/10.1097/00003246-200103000-00019

Schelling G., Briegel J., Roozendaal B. (2001) The effect of stress doses of hydrocortisone during septic shock on posttraumatic stress disorder in survivors. Biol Psychiatry, 50: 978-985. https://doi.org/10.1016/s0006-3223(01)01270-7

Schelling G. (2002) Effects of stress hormones on traumatic memory formation and the development of posttraumatic stress disorder in critically ill patients. Neurobiol Learn Mem, 78: 596-609. https://doi.org/10.1006/nlme.2002.4083

Smith M.Y., Redd W.H., Peyser C., Vogl D. (1999) Post-traumatic stress disorder in cancer: a review. Psychooncology, 8: 521-537. https://doi.org/10.1002/(sici)1099-1611(199911/12)8:63.0.co;2-x

Shemesh E., Koren-Michowitz M., Yehuda R., Milo-Cotter 0. (2006) Symptoms of posttraumatic stress disorder in patients who have had a myocardial infarction. Psychosomatics, 47: 231-239. https://doi.org/10.1176/appi.psy.47.3.231

Myhren H., Ekeberg Ø., Tøien K, Karlsson S., Stokland 0. (2010) Posttraumatic stress, anxiety and depression symptoms in patients during the first year post intensive care unit discharge. Crit. Care, 14: R14. https://doi.org/10.1186/cc8870

Myhren H., Tøien K., Ekeberg 0., Karlsson S. (2009) Patients’ memory and psychological distress after ICU stay compared with expectations of the relatives. Intens. Care Med, 35: 2078-2086. https://doi.org/10.1007/s00134-009-1614-1

Horowitz M.J. Wilner N.. Kaltreider N. Signs and symptoms of posttraumatic stress disorder (1980) Arch Gen Psychiat, 37: 85-92. https://doi.org/10.1001/archpsyc.1980.01780140087010

Nelson B.J., Weinert C.R., Bury C.L. (2000) Intensive care unit drug use and subsequent quality of life in acute lung injury patients. Crit Care Med, 28: 3626-3630. https://doi.org/10.1097/00003246-200011000-00013

de Ouervain D.J., Roozendaal B., Nitsch R.M. (2001) Acute cortisone administration impairs retrieval of long-term declarative memory in humans. Nat Neurosci, 3: 313-314. https://doi.org/10.1038/73873

Roozendaal B., Ouirarte G.L., McGaugh J.L. (1997) Stress-activated hormonal systems and the regulation of memory storage. Ann N Y Acad Sci, 821: 247-258. https://doi.org/10.1111/j.1749-6632.1997.tb48284.x

Richter J.C., Waydhas C., Pajonk Fr. (2006) Incidence of posttraumatic stress disorder after prolonged surgical intensive care unit treatment. Psychosomatics, 47: 223-230. https://doi.org/10.1176/appi.psy.47.3.223

Breslau N., Davis G.C., Andreski P, Peterson E.L. (1997) Sex differences in posttraumatic stress disorder. Archives of General Psychiatry, 54: 1044-8. https://doi.org/10.1001/archpsyc.1997.01830230082012

Scragg P, Jones A., Fauvel N. (2001) Psychological problems following ICU treatment. Anaesthesia, 56: 9-14. https://doi.org/10.1046/j.1365-2044.2001.01714.x

Parthasarathy S., Tobin M.J. (2002) Effect of ventilator mode on sleep quality in critically ill patients. Am. J. Respir. Crit. Care Med, 166: 1423-1429. https://doi.org/10.1164/rccm.200209-999oc

##submission.downloads##

Опубліковано

2012-06-19

Як цитувати

Лісний, І. І., Черній, В. І., Літвінчук, Н. П., & Бєлка, К. Ю. (2012). Вплив методів аналгезії та седації на частоту розвитку посттравматичної стресорної реакції у хірургічних хворих, які перебували на лікуванні у відділенні інтенсивної терапії. PAIN, ANAESTHESIA & INTENSIVE CARE, (2(59), 60–65. https://doi.org/10.25284/2519-2078.2(59).2012.108033

Номер

Розділ

Статті