Порівняння ефективності рідинної ресусцитації хворих із септичним шоком розчинами рінгер-малат та ізотонічним розчином натрію хлориду
DOI:
https://doi.org/10.25284/2519-2078.4(85).2018.151504Ключові слова:
сепсис, септичний шок, збалансовані кристалоїди, Рінгер-малатАнотація
Одним з ключових елементів терапії сепсису та септичного шоку є відновлення ОЦК. Існуючі рекомендації пропонують переливання щонайменше 30 мл/кг кристалоїдів протягом перших трьох годин, а за потреби й більше. Рекомендується надавати перевагу збалансованим розчинам кристалоїдів, проте питання вибору конкретного розчину залишається відкритим. Було проведене рандомізоване контрольоване дослідження препарату «Рінгер-малат» порівняно із 0,9% розчином натрію хлориду для первинної ресусцитації пацієнтів з септичним шоком. В дослідження було залучено 48 пацієнтів, рандомізованих до групи рінгер-малату (дослідної) та 0,9% хлориду натрію (контрольної). 30-денна смертність достовірно не відрізнялась між групами (20,0% і 21,4% відповідно, р=0,521), проте відмічений тренд до меншого часу на симпатоміметиках (58,2 проти 74,3 годин відповідно, р=0,072), більшу доставку кисню (1064,26 проти 612,38 мл\хв, р<0,001), більший кліренс лактату (22,14% проти 16,28% р<0,001). У групі Рінгер-малату не відмічалось випадків гіперхлоремічного ацидозу, а у контрольній групі було 3 випадки (13,04%). Таким чином, використання збалансованих кристалоїдів (зокрема, Рінгер-малату) дозволяє досягти кращих результатів при лікуванні септичного шоку порівняно з ізотонічним розчином натрію хлориду, хоча для виявлення впливу на летальність потрібні додаткові дослідження більшого масштабу.
Посилання
Rhodes A. Surviving Sepsis Campaign:( International Guidelines for Management of Sepsis and Septic Shock: 2016 / Rhodes A, Evans LE., Alhazzani W, et al. //Intensive Care Med DOI 10.1007/s00134-017-4683-6
| |
Rivers E, Nguyen B, Havstad S, et al (2001) Early goal directed therapy in the treatment of severe sepsis and septic shock. N Engl J Med 345(19):1368–1377
| |
de Jonge E, Levi M. Effects of different plasma substitutes on blood coagulation: a comparative review. Crit Care Med 2001;29:1261-1267.
| |
Mythen MG, Hamilton MA. Hyperchloremic acidosis: Is itclinically relevant? Transfusion Alternatives in Transfusion Medicine 2001;3:15-9.
Guidet B, Martinet O, Boulain T, Philippart F, PousselJF, Maizel J et al. Balanced Crystalloids versus Saline in Critically Ill Adults. N Engl J Med 2018;378:829-39. DOI: 10.1056/NEJMoa1711584
| |
Wiedermann CJ. Systematic review of randomized clinicaltrials on the use of hydroxyethyl starch for fluid managementin se psis. BMC Emerg Med 2008;8:1.
| |
Dart AB, Mutter TC, Ruth CA, Taback SP. Hydroxyethylstarch (HES) versus other fluid therapies: effects on kidneyfunction. Cochrane Database Syst Rev 2010:CD007594.
Zarychanski R, Turgeon AF, Fergusson DA, Cook DJ, Hebert P, Bagshaw S M et al. Renal out comes and mortality folloiwnghy droxy ethyl starch resuscitation of critically ill patients: Systematic review and meta-analysis of randomizedtrials. Open Medicine 2009; 3:E196-E209.
Mythen MG, Hamilton MA. Hyperchloremic acidosis: Is itclinically relevant? Transfusion Alternatives in Transfusion Medicine 2001; 3: 15-9.
Kellum JA, Shaw AD. Assessing Toxicity of Intravenous Crystalloids in Critically Ill Patients. JAMA. 2015; 314(16):1695 C1697. [PubMed: 26444442]
| |
Rochwerg B, Alhazzani W, Sindi A et al (2014) Fluid resuscitation in sepsis: a systematic review and network meta analysis. Ann Intern Med 161(5):347–355
| |
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Біль, знеболення та інтенсивна терапія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).