ВПЛИВ МЕТОДА АНЕСТЕЗІЇ ПРИ ВИШКРІБАННІ ПОРОЖНИНИ МАТКИ НА ІНТЕНСИВНІСТЬ ТА ЧАСОВІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНОГО БОЛЬОВОГО СИНДРОМУ

М. А. Георгіянц; О. В. Висоцька; Г. М. Страшненко; О. М. Юрченко

doi:10.25284/2519-2078.3(88).2019.177377

Автор(и)

М. А. Георгіянц Харкiвська медична академiя пiслядипломної освiти МОЗ України, Україна
О. В. Висоцька Національний аерокосмічний університет ім Н. Є. Жуковського "Харківський авіаційний інститут", Україна
Г. М. Страшненко Національний аерокосмічний університет ім Н. Є. Жуковського "Харківський авіаційний інститут", Україна
О. М. Юрченко Інститут медичної радіології ім. С. П. Григор'єва НАМНУ, Україна

DOI:

https://doi.org/10.25284/2519-2078.3(88).2019.177377

Ключові слова:

післяопераційний біль, вишкрібання порожнини матки, амбулаторна анестезіологія, амбулаторна гінекологія

Анотація

Сьогодні існує багато способів боротьби з післяопераційним больовим синдромом. Проте, незважаючи на швидкі темпи розвитку медичної галузі, за даними науковців 30-75% хворих страждає від післяопераційного болю середньої та вираженої інтенсивності. Завдяки малій вартості, швидкості виконання та високій клінічній ефективності, вітчизняні і світові гінекологи віддають перевагу малоінвазивним оперативним втручанням, серед яких найпоширенішим є вишкрібання порожнини матки (ВПМ). Однак питання післяопераційного болю, спричиненого ним, досі лишається недостатньо вивченим. Невідома інтенсивність больового синдрому, який виникає у післяопераційному періоді ВПМ, часові характеристики його розвитку, вплив використаного метода анестезії.

Мета: дослідити вплив різних комбінацій та дозувань препаратів, які використовуються для забезпечення анестезіологічного супроводу ВПМ, на інтенсивність та часові характеристики післяопераційного больового синдрому.

Матеріали і методи: у досліджені прийняли участь 128 жінок, яким з діагностичною або лікувальною метою в амбулаторних умовах було проведено ВПМ. Анестезіологічне забезпечення проводили із використанням різних медикаментозних комбінацій та їх дозувань. Інтенсивність післяопераційного больового синдрому реєструвалася за допомогою вимірювання та аналізу показників вітальних функцій, визначення рівнів кортизолу, інсуліну та глюкози сироватки крові пацієнток, математичного розрахунку кортизол-інсулінового індексу, оцінки рівня болю за ВАШ та опитувальниками якості життя, які містили питання щодо інтенсивності больових відчуттів, проводилась статистична обробка отриманих даних.

Результати: виявлено, що при проведенні вишкрібання порожнини матки в умовах класичної внутрішньовенної анестезії та з додатковим знеболенням нестероїдним протизапальним засобом (НПВЗ) розвиток больового синдрому має прогресивний вектор впродовж 3 годин після закінчення оперативного втручання. Зменшення дозувань препаратів для неінгаляційного наркозу подовжує регресивний етап перебігу післяопераційного больового синдрому. Виконання інтраопераційної аплікаційної анестезії розчином бупівакаїну має значний превентивний аналгетичний ефект та скорочує час розвитку больового синдрому максимум до 1 години. Такий вид аналгезії післяопераційного періоду ВПМ надає позитивний психо-емоційний та соціальний ефект для пацієнтів відділень амбулаторної гінекології. Виявлено існування психологічного фактору, пов’язаного з майбутнім інвазивним втручанням та можливими больовими відчуттями, який зникає впродовж першої години післяопераційного періоду ВПМ.

Біографії авторів

М. А. Георгіянц, Харкiвська медична академiя пiслядипломної освiти МОЗ України

Georgiyants M.

О. В. Висоцька, Національний аерокосмічний університет ім Н. Є. Жуковського "Харківський авіаційний інститут"

Vysotskaya E.V.

Г. М. Страшненко, Національний аерокосмічний університет ім Н. Є. Жуковського "Харківський авіаційний інститут"

Strashnenko A.N.

О. М. Юрченко, Інститут медичної радіології ім. С. П. Григор'єва НАМНУ

Yurchenko O.N.

Посилання

Етичні принципи медичних досліджень за участю людини у якості об'єкта дослідження: Гельсинська декларація Всесвітньої медичної асоціації [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/990_005.

Илюкевич Г. В. Послеоперационный болевой синдром: патофизиология, диагностика и лечение / Г. В. Илюкевич, А. В. Ткачев, А. В. Прушак // ARSMEDICA. – 2009. – № 3. – С. 51–69.

Рациональное применение нестероидных противовоспалительных препаратов в клинической практике (клинические рекомендации). Часть 1. // Журнал неврологии и психиатриии им. С. С. Корсакова. – 2015. – № 4. – С. 70–82.

Овечкин А. М. Кетамин: послеоперационная боль или новый взгляд на старый препарат / А. М. Овечкин // Регионарная анестезия и лечение острой боли. — 2010. – № 1. – С. 5–12.

Панин Л. Е. Биохимические механизмы стресса / Л. Е. Панин - Новосибирск: Наука, Сибирское отделение, 1983. – 240 с.

Черній В. І. Впровадження принципів «FastTrack Surgery» в роботу відділу малоінвазивної хірургії Державної наукової установи "Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини" Державного управління справами / В. І. Черній, О. В. Науменко, О. А. Рудь // Біль. Знеболення. Інтенсивна терапія. – 2016. – № 4. – С. 66–70.

Evaluation of the Hematologic Safety of Same Day Versus Standard Administration (24- to 72-Hour Delay) of Pegfilgrastim in Gynecology Oncology Patients Undergoing Cytotoxic Chemotherapy / C. C. Billingsley, S. N. Jacobson, S. M. Crafton et al. // Int. J. Gynecol. Cancer. – 2015. – Vol. 25 (7). — P. 1331–6.
|

A randomised controlled trial of Outpatient versus inpatient Polyp Treatment (OPT) for abnormal uterine bleeding / T. J. Clark, L. J. Middleton, N. A. Cooper et al. // Health Technol Assess. – 2015. – Vol. 19 (61). – P. 1–194.
|

Assessment of neonatal pain syndrome using Behavior Scale / O. I. Izumets, T. V. Milkevych, I. V. Ischuk et al. // Paine Medicine Jornal. – 2017. – Vol. 2 (1). – P. 48–50.

Diagnosis of Cervical Precancers by Endocervical Curettage at Colposcopy of Women With Abnormal Cervical Cytology / A. H. Liu, J. Walker, J. C. Gage et al. // Obstet Gynecol. – 2017. – Vol. 130 (6). – P. 1218–1225.
|

Outpatient endometrial biopsy with Pipelle vs diagnostic dilatation and curettage / R. Rauf, A. Shaheen, S. Sadia et al. // J Ayub Med Coll Abbottabad. – 2014. – Vol. 26 (2). – P. 145–8.
|