Фармакологічна протекція органів на донорському етапі
DOI:
https://doi.org/10.25284/2519-2078.4(89).2019.187822Ключові слова:
потенційний донор, гормонозамісна терапія, кондиціювання потенційного донора, трансплантація ниркиАнотація
Мета дослідження: оцінити ефективність розробленої схеми гормонозамісної терапії (ГЗТ) потенційних донорів (ПД) і фармакологічного захисту донорських органів на етапі експлантації, з подальшою оцінкою функції трансплантата в ранньому післяопераційному періоді.
Матеріали та методи. Проведено рандомізоване проспективне, одноцентрове дослідження ефективності запропонованої нами схеми ГЗТ (метилпреднізолон, левотироксин, інсулін, метформін, десмопресин) на етапі кондиціонування ПД і використання фармакологічних препаратів: гепарину, стрептокінази, ебрантілу на етапі експлантації з включенням 80 потенційних донорів зі смертю мозку і вивченням результатів 144 трансплантацій нирки.
Результати дослідження. Встановлено, що у всіх пацієнтів, які отримували ГЗТ при кондиціонуванні ПД на донорському етапі, статистично достовірно знижувалася потреба в дозі вазопресорів, підвищувався основний обмін і посилювалася теплопродукція. Використання фармакологічної протекції покращує метаболічні і електролітні показники еффлюента після флашинга донорської нирки. Достовірно значимо збільшилась кількість мультиорганних заборів у донорів і первинно-функціонуючого трансплантата нирки в порівнянні з контрольною групою.
Висновок. Використання розробленої авторами ГЗТ і фармакологічної протекції донорських органів дозволяє поліпшити якість кондиціонування потенційних донорів і результати трансплантації нирки.
Посилання
Wall S.P., et al. A Potential Solution to the Shortage of Solid Organs for Transplantation. 2015; 23: 21-34. doi:10.1001/jama.2015.5328
| 
Dalal A.R., et al. Philosophy of organ donation: Review of ethical facets. World J Transplant. 2015; 24: 44-51.
Simpkin A.L. et al. Modifiable factors influencing relatives’ decision to offer organ donation: systematic review. BMJ. 2009: 338 - 991.
|
Wall S.P., et al. Uncontrolled Organ Donation After Circulatory Determination of Death: US Policy Failures and Call to Action. BMJ. 2014; 4: 392 - 400.
|
Salim A. et al. Using thyroid hormone in brain-dead donors to maximize the number of organs available for transplantation. Clin. Transplant. 2007; 21: 405-409.
|
Mascia L. et al. Management to optimize organ procurement in brain dead donors. Minerva Anestesiol. 2009; 75: 125-133.
|
Cooper D. K. et al. A review of studies relating to thyroid hormone therapy in brain-dead organ donors. Front Biosci. 2009; 14: 3750-3770.
|
Lee K. et al. Management of ‘no-reflow’ complicating reperfusion therapy. Acute Card Care. 2008; 10: 5-14.
|
Khalill R. et al. The diagnosis and treatment of the no-reflow phenomenon in patients with myocardial infarction undergoing percutaneous coronary intervention. Exp Clin Cardiol. 2008; 13: 121– 128.
|
Sharpe M.D., Rassel В., Haddara W. Оral and intravenous thyroxine (T4) achieve comparable serum levels for hormonal resuscitation protocol in organ donors: a randomized double-blinded study. Сan J Anaesth. 2013; 60: 998-1002. doi: 10.1007/s12630-013-0004-x
|
Nicolas-Robin A. et al. Hydrocortisone Supplementation Enhances Hemodynamic Stability in Brain-dead Patients. Anesthesiology. 2010; 112: 1204-1210.
|
Kotloff R. et al. Management of the Potential Organ Donor in the ICU. Crit Care Мed. 2015; 43: 1291- 1325.
|
Nikonenko A. S. et al. Modern approach to the estimation of the kidney allograft state. Modern Medical Technology. 2009; 1: 64-72.
Coher . J. et al. Management of the brain-dead, heart-beating potential donor Isr. Med. Assoc. J. 2002; 4: 243-246;
|
Инструкция по применению «Основные принципы отбора и ведения больных, являющихся потенциальными донорами почек для трансплантации» утв. приказом М-ва здравоохр. Респ. Беларусь, 13 декабря 2002г, № 140-1201– Минск, 2002. – 10 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Біль, знеболення та інтенсивна терапія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
