Динаміка показників гомеостазу хворих з гострим панкреатитом в залежності від використання методу парентерального харчування
DOI:
https://doi.org/10.25284/2519-2078.4(89).2019.187832Ключові слова:
гострий панкреатит, інтенсивна терапія, парентеральне харчування, омега-3 жирні кислотиАнотація
Проаналізовані дані пацієнтів з тяжким гострим панкреатитом (ГП), які були проліковані за період з 2014 по 2018 рр. Пацієнтам, у яких на другу добу проведення інтенсивної терапії спостерігалися явища кишкової недостатності, що унеможливлювало проведення раннього ентерального харчування, нутритивна підтримка починалась з проведення повного парентерального харчування (ППХ). В залежності від суміші, яку застосовували для ППХ, хворі були розподілені на підгрупи: підгрупа 1 (n=22), – хворі, що отримали трикомпонентні суміші у спеціальних мішках для ПХ. Підгрупа 2 (n=20), – хворі, які для проведення ПХ отримали трикомпонентні суміші із підвищеним вмістом ω-3 жирних кислот. Підгрупа 3 (контрольна) – хворі (n=25), у котрих проводилось ППХ харчування окремими модулями з вуглеводів, амінокислот та ліпідів. Показано, що перебіг тяжкого ГП супроводжувався підвищенням рівня кортизолу крові у хворих підгруп 1, 2 і 3 у 1,8, 1,7 і 1,9 разів за норму, стрес-індукованою гіперглікемією та гіпоальбумінемією з першої доби захворювання.
Проведення модульного ППХ не забезпечувало білковозберігаючий ефект на тлі гіперкатаболізму, зумовленого перебігом тяжкого ГП. Додавання ω-3 ЖК в складі ППХ трикамерними мішками сприяло більш швидкому відновленню рівня загального білка та альбуміну крові на тлі перебігу тяжкого ГП. На тлі проведення нутритивної підтримки методом ППХ з використанням трикамерних мішків, збагачених ω-3 ЖК, реєстрували тенденцію до нормалізації рівня нейтрофільно-лейкоцитарного індексу на 7 добу за рахунок зниження лейкоцитозу та вірогідного збільшення рівня лімфоцитів крові, більш швидке та виражене зниження рівня СРБ крові.
Визначено, що у хворих з тяжким ГП 1 і 2 підгруп, яким проводили ППХ з використанням трикамерних мішків, загальний термін стаціонарного лікування (27,5±2,7 днів і 22,1±0,8 днів, відповідно) статистично значимо був меншим в зрівнянні з пацієнтами, яким ППХ проводилось з використанням модульних систем (35,5±7,7 днів)(р 1, 2=0,001, р1, 3
Посилання
Association between illness severity and timing of initial enteral feeding in critically ill patients: a retrospective observational study / Hsiu-Hua Huang, Chien-Wei Hsu, Shiu-Ping Kang, Ming-Yi Liu? Sue-Joan Chang // Nutrition Journal. – 2012. – Vol. 11. – P. 30. DOI: 10.1186/1475-2891-11-30.
|
ESPEN endorsed recommendations. Definition and classification of intestinal failure in adults / Pironi L., Arends J., Baxter J. et al. // Clinical Nutrition. – 2015. – Vol. 34, Is. 2. – P. 171-180.
|
ESPEN guideline on clinical nutrition in the intensive care unit / P. Singer, A.R. Blaser, M.M. Berger, W. Alhazzani, P.C. Calder, M.P. Casaer, M. Hiesmayr, K. Mayer, J.C. Montejo, C. Pichard, J.C. Preiser, A.R.H. van Zanten, S. Oczkowski, W. Szczeklik, S.C. Bischoff // Clinical Nutrition. – 2019. – Vol. 38. – P. 48-79.
| |
ESPEN guideline: Clinical nutrition in surgery / A. Weimann, M. Braga, F. Carli, T. Higashiguchi, M. Hübner, S. Klek, A. Laviano, O. Ljungqvist, D.N. Lobo, R. Martindale, D.L. Waitzberg, S.C. Bischoff, P. Singer // Clinical Nutrition. – 2017. – Vol. 36. – P. 623-650.
|
Gastrointestinal function in intensive care patients: terminology, definitions and management. Recommendations of the ESICM Working Group on Abdominal Problems / Reintam Blaser A., Malbrain M.L., Starkopf J., Fruhwald S., Jakob S.M., De Waele J., Braun J.P., Poeze M., Spies C. // Intensive Care Med. – 2012. – Vol. 38, N 3. – P. 84-94.
|
Lipid emulsions in parenteral nutrition of intensive care patients: current thinking and future directions / Calder P.C. , Jensen G.L., Koletzko B.V. , Singer P., Wanten G.J.A. // Intensive Care Medicine. – 2010. – Vol. 36, N 5. – P. 735-749.
|
How to deal with severe acute pancreatitis in the critically ill / De Waele E., Malbrain M.L.N.G., Spapen H.D. // Current Opinion in Critical Care. – 2019. – Vol. 25, Iss. 2. – Р. 150–156. DOI: 10.1097/MCC.0000000000000596
|
Hyperglycemia: an independent marker of in-hospital mortality in patients with undiagnosed diabetes / Umpierrez G.E., Isaacs S.D., Bazargan N., You X., Thaler L.M., Kitabchi A.E. // Journal of Clinical Endocrinology & Metabolism. – 2002. – Vol. 87. – P. 978-982.
|
ԝ-3 fatty acid-enriched parenteral nutrition regimens in elective surgical and ICU patients: a meta-analysis / L. Pradelli, K. Mayer, M. Muscaritoli, A.R Heller // Critical Care. – 2012. – 16:R184. doi:10.1186/cc11668.
|
Hyperglycemia: an independent marker of in-hospital mortality in patients with undiagnosed diabetes / Umpierrez G.E., Isaacs S.D., Bazargan N., You X., Thaler L.M., Kitabchi A.E. // Journal of Clinical Endocrinology & Metabolism. – 2002. – Vol. 87. – P. 978-982.
|
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Біль, знеболення та інтенсивна терапія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).