СИСТЕМА ЗГОРТАННЯ КРОВІ ТА ПЕРСОНАЛІЗАЦІЯ ЇЇ ЛІКУВАННЯ У ПАЦІЄНТІВ В РАННЬОМУ ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНОМУ ПЕРІОДІ ПІСЛЯ ІМПЛАНТАЦІЇ СИСТЕМ LVAD

Автор(и)

  • О. П. Мазуренко Національна Медична Академія Післядипломної Освіти імені П.Л.Шупіка, Україна
  • П. Надзякевич Silesian Centre Heart Diseases, Department Kardioanesthesiology SUM, ICU SCCS, Польща
  • О. А. Лоскутов Національна Медична Академія Післядипломної Освіти імені П.Л.Шупіка, Україна
  • Л. В. Згржебловська Національна Медична Академія Післядипломної Освіти імені П.Л.Шупіка, Україна

DOI:

https://doi.org/10.25284/2519-2078.1(90).2020.193909

Ключові слова:

антикоагулянтна цільова терапія, механічна підтримка лівого шлуночка, тромбоз насоса двигуна пристрою

Анотація

Робота виконана в рамках двостороннього договору про наукове співробітництво між НМАПО імені П. Л. Шупика (кафедра анестезіології та інтенсивної терапії) (м. Київ, Україна) та Сілезьким Центром Хвороб Серця (Польща).


Робота присвячена вивченню перебігу раннього післяопераційного періоду у пацієнтів з імплантованими системами механічної підтримки кровообігу.

В дослідження ввійшло десять хворих, якім у Сілезькому Центрі Хвороб Серця, в період з 11.03.2016 по 22.11.2017 рік, було імплантовано пристрої механічної підтримки лівого шлуночка LVAD з приводу термінальної стадії серцевої недостатності.

Досліджувані були чоловіками у віці 55±13,5 років, з індексом маси тіла 30,8±8,3 кг/м2, з фракцією викиду лівого шлуночка 15,4±9,5%. Пацієнти розподілилися наступним чином: Level 1 (кардіогенний шок) – 6 чоловік (60% випадків), Level 2 (прогресуюча недостатність кровообігу) – 4 чоловіка (40% випадків).

Тривалість підтримки – LVAD склала 49,7±28,2 днів. Летальність склала 50% осіб. Хворі в ранньому післяопераційному періоді щодоби отримували антикоагулянтну цільову моно і комбіновану терапію гепарином (6-11 Од/кг/год.), аспірином (75-150 мг), клопідогрелем (75-150 мг), варфарином (1,5-7 мг), надропарином кальцiя (0,3-0,6 мл/2р./д.), фондапаринуксом натрiя (2,5-5 мг/2р/д).

В результаті досліджень було виявлено нелінійну залежність між смертністю, кількістю днів загальної та в інтенсивній терапії госпіталізації, використання екстракорпоральної мембранної оксигенації та внутрішньоаортальної мембранної оксигенації у пацієнтів з імплантованими системами механічного кровообігу кровообігу, яким під час післяопераційного періоду використовували більші дози катехоламінів.

Аналізуючи потреби пацієнтів з імплантованими механічними системами підтримки кровообігу лівого шлуночка в препаратах донорської крові слід зазначити, що в ранньому післяопераційному періоді найбільш часто використовувалась еритроцитарна маса. Протягом оперативного втручання, препаратом вибору була свіжозаморожена плазма, в той час як тромбоцитарна маса в більшості випадків використовувалась в період передопераційної підготовки пацієнта.

Основними ускладненнями, що розвивалися у пацієнтів з імплантованими системами механічної підтримки кровообігу лівого шлуночку були: кровотечі, тромбози систем механічного кровообігу, порушення мозкового кровообігу за геморагічним та ішемічним типом, інфекційні ускладнення.

Біографії авторів

О. П. Мазуренко, Національна Медична Академія Післядипломної Освіти імені П.Л.Шупіка

Silesian Centre Heart Diseases, Department Kardioanesthesiology SUM, ICU SCCS. Poland

П. Надзякевич, Silesian Centre Heart Diseases, Department Kardioanesthesiology SUM, ICU SCCS

NADZAYKEVICH P.

О. А. Лоскутов, Національна Медична Академія Післядипломної Освіти імені П.Л.Шупіка

Кафедра анестезіології та інтенсивної терапії

Л. В. Згржебловська, Національна Медична Академія Післядипломної Освіти імені П.Л.Шупіка

Кафедра анестезіології та інтенсивної терапії

Посилання

Prinzing A., Herold U., Berkefeld A., Krane M., Lange R., Voss B. (2016) Left ventricular assist devices – current state and perspectives. J. Thorac. Dis., no 8. – pp. 660–666.
|

Aeronson K. D., Patel H., Pagani F. D. (2003) Patients selection for left ventricular assist device therapy. Ann. Thorac. Surg., vol. 75, pp. 29–35.
|

Kirklin J. K. et al. (2014) Sixth INTERMACs annual report: at 10th.. - patients data base. J. Heart Lung Transpl., vol. 33, pp. 555–564.
|

Deschkа H. et al. Can perioperative right ventricular support prevent postoperative right heart failure in patients with biventricular dysfunction undergoing left ventricular assist device implantation. J. Cardiothorac. Vasc. Anesth., vol. 30, 2016 pp. 619–626.
|

Prinzing A. et al. (2016) Left ventricular assist devices-current state and perspectives, J. Thorac. Dis., vol. 8, no 8, pp. 660–666. DOI: 10.21037/jtd.2016.07.

John R., Lee S., Eckman P., Liao K. Right ventricular failure – a continuing problem in patients with left ventricular assist device support. J. Cardivasc. Transpl. Res., vol. 3, no 6, 2010 pp. 604–611.
|

Robertson J., Long B., Koyfman A. (2016) The emergency management of ventricular assist devices. Am. J. Emerg. Med., vol. 37, no 7, pp. 1294–1301.
|

Barth E., Durand M., Heylbroeck C. et al. (2012) Extracorporeal life support as a bridge to high-urgency heart transplantation. Clin. Transplant., vol. 26, no 3, pp. 484–488. DOI: 10.1111/j.1399-0012.2011.01525.x
|

Kittleson M. M. et al. (2011) Heart transplant recipients supported with extracorporeal membrane oxygenation: outcomes from a single-center experience. J. Heart Lung Transplant.,
|

Silva E. J. (2016) Mechanical Circulatory Support: Current Status and Future Directions. Prog. Cardiovasc., Dis., vol. 58, no 4, pp. 444–454.
|

Yusen R. D. et al. (2015) The Registry of the International Society for Heart and Lung Transplantation: Thirty-second Official Adult Lung and Heart-Lung Transplantation Report – 2015; Focus Theme: Early Graft Failure. J. Heart Lung Transplant, vol. 34, no 10, pp. 1244–1254. DOI: 10.1016 /j.healun. 2015.08.014.
|

Subramaniam K. (2015) Mechanical circulatory support. Best Pract. Res. Clin. Anaesthesiol. vol. 29, no 2, pр. 203–227. DOI: 10.1016/j.bpa.2015.04.003.
|

Sajgalik P. et al. (2016) Current Status of Left Ventricular Assist Device Therapy. Mayo Clin. Proc., vol. 91, no 7, pp. 927–940. DOI: 10.1016/j.mayocp.2016.05.002.
|

Dang N. C. et al. (2006) Right heart failure after left ventricular assist device implantation in patients with chronic congestive heart failure. J. Heart Lung Transplant., vol. 25, no 1, pp. 1–6. DOI: 10.1016/j.healun.2005.07.008.
|

Meineri M., Van Rensburg A. E., Vegas A. (2012) Right ventri cular failure after LVAD implantation: Prevention and treatment. Best Pract. Res. Clin. Anaesthesiol., vol. 26, pp. 217–229.
|

Cochran R. P. et al. (2002) Ambulatory intraaortic balloon pump use as bridge to heart transplant. Ann. Thorac. Surg., vol. 74, pp. 746–751.
|

Briceno N., Kapur N. K., Perera D. (2016) Percutaneous mechanical circulatory support current concepts and future directions. Heart, vol. 102, pp. 1494–1507.
|

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-02-03

Як цитувати

Мазуренко, О. П., Надзякевич, П., Лоскутов, О. А., & Згржебловська, Л. В. (2020). СИСТЕМА ЗГОРТАННЯ КРОВІ ТА ПЕРСОНАЛІЗАЦІЯ ЇЇ ЛІКУВАННЯ У ПАЦІЄНТІВ В РАННЬОМУ ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНОМУ ПЕРІОДІ ПІСЛЯ ІМПЛАНТАЦІЇ СИСТЕМ LVAD. PAIN, ANAESTHESIA & INTENSIVE CARE, (1(90), 43–48. https://doi.org/10.25284/2519-2078.1(90).2020.193909

Номер

№ 1(90) (2020)

Розділ

Оригінальне дослідження

Ліцензія

Авторське право (c) 2020 Біль, знеболення та інтенсивна терапія

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

a. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

b. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

c. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).