ЧАСТОТА І ПРИЧИНИ РОЗВИТКУ УСКЛАДНЕНЬ ПРИ КАТЕТЕРИЗАЦІЇ ПЕРИФЕРИЧНИХ ВЕН
DOI:
https://doi.org/10.25284/2519-2078.2(91).2020.205599Ключові слова:
периферичні венозні катетери (ПВК), флебіт, поліуретан (ПУ), фторетиленпропілен (ФЕП)Анотація
Катетеризація периферичних вен є найпоширенішою інвазивною лікарняною процедурою, яка, однак, може супроводжуватися розвитком різних ускладнень.
Метою дослідження була оцінка частоти ускладнень, пов’язаних із катетеризацією периферичних вен, і порівняння двох видів периферичних катетерів у хірургічних хворих.
Матеріали, методи та результати. У дослідження, проведене на базі відділення анестезіології та інтенсивної терапії Національного інституту раку, було включено 122 хворих обох статей, яким планували хірургічне втручання. В умовах операційної, з дотриманням правил асептики, пацієнтам проводили катетеризацію периферичних вен верхніх кінцівок. Для катетеризації периферичної вени використовували внутрішньовенні катетери двох типів: виготовлені з фторетиленпропілену (ФЕП) (FEP I.V. Cannula Vogt Medical із крильцями та портом, розмір 16 – 18 G) та з поліуретану (ПУ) (PU I.V. Cannula Vogt Medical із крильцями та портом, розмір 16 – 18 G) відповідно до діаметра пунктованої вени. Досліджено частоту і розглянуто причини виникнення проблем при катетеризації периферичних вен. Клінічні прояви флебітів оцінювали за шкалою Infusion Nurses Society Phlebitis Scale, (INS). Загальна частота ускладнень у нашому дослідженні істотно відрізнялася між двома групами та склала 32,6% у Гр. 1 і лише 7% у Гр.2.
Висновок. У результаті проведеного дослідження показано, що одним із факторів ризику може бути дизайн інструментарію та матеріал, із якого виготовлено периферичний катетер. Попри позитивні характеристики обох типів досліджуваних катетерів, використання катетерів із ПУ сприяє зменшенню кількості ускладнень і збільшує тривалість їхнього застосування порівняно з катетерами, виготовленими із ФЕП.
Посилання
Helm RE, Klausner JD, Klemperer JD, Flint LM, Huang E. Accepted but unacceptable: peripheral IV catheter failure. J Infus Nurs. 2015 May-Jun; 38(3):189-203.
|
Lv L, Zhang J The incidence and risk of infusion phlebitis with peripheral intravenous catheters: A meta-analysis. Vasc Access. 2019
|
Becerra MB, Shirley D, Safdar N. Prevalence, risk factors, and outcomes of idle intravenous catheters: an integrative review. Am J Infect Control 2016; 44(10):167–172.
|
Infusion Nurses Society. Infusion nursing standards of practice. J Infus Nurs. 2011; 34(suppl 1):1-110.
New KA, Webster J, Marsh NM, Hewer B. Intravascular device use, management documentation and complications: a point prevalence survey. Aust Health Rev. 2014; 38(3):345-9.
|
Abolfotouh MA, Salam M, Bani-Mustafa A, White D, Balkhy HH. Prospective study of incidence and predictors of peripheral intravenous catheter-induced complications. Therapeutics and clinical risk management. 2014;10:993-1001.
|
Ascoli GB, Deguzman PB, Rowlands A. Peripheral intravenous catheter complication rates between those indwelling > 96 hours to those indwelling 72 - 96 hours: a retrospective correlational study. Int J Nurs. 2012; 1(2):7-12.
Martí nez JA, Piazuelo M, Almela M, et al. Evaluation of add-on devices for the prevention of phlebitis and other complications associated with the use of peripheral catheters in hospitalised adults: a randomised controlled study. J Hosp Infect. 2009;73(2):135-142.
|
Washington GT, Barrett R. Peripheral phlebitis: a point-prevalence study. J Infus Nurs. 2012;35(4):252-258
|
Tagalakis V, Kahn SR, Libman M, Blostein M. The epidemiology of peripheral vein infusion thrombophlebitis: a critical review. Am J Med. 2002;113(2):146-151.
|
McCallum L, Higgins D. Care of peripheral venous cannula sites. Nurs Times. 2012;108(34-35):12-15.
|
Singh R, Bhandary S, Pun KD. Peripheral intravenous catheter related phlebitis and its contributing factors among adult population at KU teaching hospital. Kathmandu Univ Med J (KUMJ). 2008;6(24):443-447.
|
Gupta, A, Mehta, Y, Juneja, R, et al. The effect of cannula material on the incidence of peripheral venous thrombophlebitis. Anaesthesia 2007; 62(11): 1139–1142.
|
Karadag, A, Görgülü, S. Effect of two different short peripheral catheter materials on phlebitis development. J Intraven Nurs 2000; 23(3): 158–166.
|
Treter J, Macedo AJ. Catheters: a suitable surface for biofi lm formation. In:Mendez-Vilas A, ed. Science Against Microbial Pathogens: Communicating Current Research and Technological Advances. Badajoz, Spain: Formatex; 2011:835-842.
Goode C.J., Titler M., Rakel B., Ones D.S., Kleiber C., Small S., Triolo P.K. A meta-analysis of effects of heparin fl ush and saline fl ush: quality and cost implications. Nursing Research. 1991; 40 (6): 324-30.
|
LeDuc Kare. Efficacy of normal saline solution versus heparin solution for maintaining patency of peripheral intravenous catheters in children. Emerg. Nurs. 1997; 23 (4): 306-9.
|
Shah P.S., Ng E., Sinha A.K. Heparin for prolonging peripheral intravenous catheter use in neonates. Cochrane Database Syst Rev. 2005; CD002774
|
Bausone-Gazda D, Lefavier CA, Walters SA. A randomized controlled trial to compare the complications of 2 peripheral intravenous stabilization systems. J Infus Nurs. 2010;33(6):371-384.
|
Da Silva GA, Priebe S, Dias FN. Benefits of establishing an intravenous team and the standardization of peripheral intravenous catheters. J Infus Nurs. 2010;33(3):156-160.
|
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Біль, знеболення та інтенсивна терапія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).