ВИКОРИСТАННЯ СТРАТЕГІЇ “ВІДКРИТИХ ЛЕГЕНЬ” У ПАЦІЄНТІВ З ОЖИРІННЯМ ПРИ ЛАПАРОСКОПІЧНИХ ХОЛЕЦИСТЕКТОМІЯХ
DOI:
https://doi.org/10.25284/2519-2078.2(91).2020.205600Ключові слова:
ШВЛ, стратегія «відкритих легень», ожиріння, лапароскопіяАнотація
Вступ. В даній статті описане клінічне дослідження застосування концепції відкритих легень у пацієнтів з ожирінням під час проведення лапароскопічних холецистектомій. Основні завдання: встановити вплив підвищеного внутрішньочеревного тиску на загальний торако-легеневої комплайнс у пацієнтів з нормальною та надлишковою вагою та у пацієнтів з I–II ступенем ожиріння; дослідити час безпечного апное та ефективність короткочасної, неінвазивної, респіраторної CPAP – підготовки пацієнтів, як варіанту преоксигенаціі перед загальною анестезією, встановити ефективність використання підвищеного позитивного тиску в кінці видиху, встановити ефективність та безпечність проведення альвеолярного рекрутменту та визначити рекрутабельність легень.
Матеріали та методи. У дослідження було включено 60 пацієнтів, які були розділені на 4 групи. У двох основних групах перед операцією використовувалася неінвазивна респіраторна CPAP терапія, а під час анестезії застосовувався підвищений позитивний тиск в кінці видиху та альвеолярні рекрутмент маневри. Під час анестезії у відповідних контрольних точках фіксувалися показники загального торако-легеневого комплайнсу. Крім того, досліджувався час безпечного апное, як показника ефективності передопераційної CPAP підготовки.
Результати. У пацієнтів з I–II ступенем ожирінням торако – легеневий комплайнс на 37.5% нижчий, ніж у пацієнтів з нормальною вагою. При підвищенні внутрішньочеревного тиску до 15 мм.рт.ст., торако – легеневий комплайнс знизився на 37.5% у пацієнтів з відносно компенсованою респіраторною системою і на 36% у пацієнтів з ожирінням. Використання респіраторної CPAP терапії підвищило торако – легеневий комплайнс у пацієнтів з ожирінням в середньому на 17%. Найвищі показники отримані в групі пацієнтів з ожирінням, у яких використовувалися альвеолярні рекрутменту в поєднанні з підвищеним ПДКВ. Це свідчить про рекрутабельність легень. Час безпечного апное було коротше в середньому на 68 секунд у пацієнтів з ожирінням в порівнянні з пацієнтами з нормальною вагою. Використання неінвазивної респіраторної CPAP підготовки подовжує цей показник в середньому на 44 секунди.
Висновки. Найкращі респіраторні показники були в групах, де застосовувалася стратегія відкритих легень. Отримані дані свідчать на користь більш широкого застосування можливостей респіраторної терапії в умовах операційної.
Посилання
Nightingale C., Margarson M., Shearer E. et al. Guidelines for perioperative management in obesity. Anaesthesia. 2015. 70. P. 859–876 doi:10.1111/anae.13101
|
Maltseva L.A., Grishin V.I., Khalimonchyk V.V. et al. Preoxygenation: terminology, physiological basis, techniques, effi ciency increasing methods, features in critical patients, possible risks. Emergency Medicine. 2018. 4 (91). P. 68-74.doi.org/10.22141/2224-0586.4.91.2018.137860
Guldner & Marcelo Gama de Abreu: Intraoperative protective ventilation reduces postoperative pulmonary complications, Anesthesiol Intensivmed Notfallmed Schmerzther 2015; 50(9): 524-528, DOI: 10.1055/s-0041-103880
|
Jense H.G., Dubin S.A., Silverstein P.I., O’Leary-Escolas U. Effect of obesity on safe duration of apnea in anesthetized humans. Anesth. Analg. 1991. 72. P. 89-93.
|
Canet J, Gallart L, Gomar C, Paluzie G, Vallès J, Castillo J, Sabatй S, Mazo V, Briones Z, Sanchis J; Prediction of Postoperative Pulmonary Complications in a Populations-based Surgical Cohort; Anesthesiology. 2010 Dec;113(6):1338-50. doi: 10.1097/ALN.0b013e3181fc6e0a.
|
Valenza F, Chevallard G, Fossali T, Salice V, Pizzocri M Gattinoni L. Management of mechanical ventilation during laparoscopic surgery. Best Practice & Research Clinical Anaesthesiology. 2010;24:227-41. PMID: 20608559
|
El-Khatib M.F., Kanazi G., Baraka A.S. Noninvasive bilevel positiveairway pressure for preoxygenation of the critically ill morbidlyobese patient. Can. J. Anesth. 2007. 54. P. 744-747. doi: 10.1007/BF03026871
|
Putensen C, Muders T, Kreyer S, Wrigge H; Alveolar ventilation and recruitment under lung protective ventilation, Anдsthesiol Intensivmed Notfallmed Schmerzther 2008; 43(11/12): 770-777, DOI: 10.1055/s0028-1104617
Дубов А.М., Трещалин Г.О., Мельник В.М., та ін. Влияние карбоперитонеума на гемодинамику во время лапароскопической холецистэктомии у больных разных возрастных групп / //Біль.Знеболення. Інтенсивна терапія.2000. № 1(д.). С. 404-405.
Мазур А.П., Винниченко О.В., Шевченко В.М., Бубало О.Ф. Режими керованої вентиляції легенів на етапах хірургічного лікування хворих з морбідним ожирінням//Біль. знеболення,і інтенсивна терапія. 2017. № 1.С. 26-30.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Біль, знеболення та інтенсивна терапія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).