ІСТОРІЯ ОДНОГО ПАЦІЄНТА: ПОЛІТРАВМА, ЕКМО, ШЛЯХ ДО ТРАНСПЛАНТАЦІЇ ЛЕГЕНЬ І...
DOI:
https://doi.org/10.25284/2519-2078.4(93).2020.220703Ключові слова:
політравма, забій легень, гострий респіраторний дистрес синдром (ГРДС), вено-венозна екстракорпоральна мембранна оксигенація (В-В-ЕКМО)Анотація
Смертність при політравмі в поєднанні з тяжкою травмою грудної клітини по Abbreviated Injury Scale (AIS) > 3 дуже висока: 15,1% для будь-якого віку і 28,4% для осіб 65 років і старших. Тяжка контузія легень може призвести до масивного гемотораксу і вираженої трахеобронхіальної кровотечі. Якщо при гемотораксі невідкладне оперативне втручання виконується в обсязі дренування грудної клітини, то знайти джерело трахеобронхіального кровотечі на ранній стадії травми досить складно через вентиляцію з позитивним тиском в дихальних шляхах. Внаслідок забою легень виділяється величезна кількість тканинного фактора, що посилює коагулопатію і призводить до збільшення кровотечі. Посилення дихальної недостатності також може викликатися припливом крові в область непошкоджених легень з області пошкоджених [4]. Частота гострого респіраторного дистрес-синдрому у пацієнтів з травмою становить від 4,3 до 8,5%. У таких випадках дуже складно підтримувати дихальну функцію тільки стандартним управлінням ШВЛ. За останні два десятиліття був розроблений ряд методів лікування, які поліпшили виживання пацієнтів з ГРДС. Зокрема, титрування нижчих дихальних об’ємів і позитивного тиску в кінці видиху (ПДКВ) значно знижує смертність в порівнянні з традиційною механічною вентиляцією з високими дихальними об’ємами. Останнім часом стали застосовуватися нервово-м’язові блокади і положення пацієнта лежачи на животі (prone position), демонструючи переваги щодо смертності при ГРДС. Використовуються й інші допоміжні методи лікування, такі як інгаляції простацикліну, а також альтернативні режими ШВЛ, наприклад, дворівнева вентиляція або вентиляція зі зниженням тиску в дихальних шляхах (APRV). Незважаючи на ці досягнення в методах екстреної терапії, стан деяких пацієнтів продовжує погіршуватися, і в таких випадках вено-венозна екстракорпоральна мембранна оксигенація (ВВ-ЕКМО) стає кращим варіантом як крайній захід, щоб врятувати життя цих пацієнтів.
В цій статті ми представили випадок тяжкої політравми у чоловіка 35 років з масивним забоєм легень і триваючою трахео-бронхіальною кровотечею, що призвело до розвитку ГРДС, деструктивних процесів в легенях і стало причиною підключення і тривалого знаходження пацієнта на В-В-ЕКМО, внаслідок неможливості забезпечити з допомогою ШВЛ газообміну в легенях.
Посилання
Bedeir K., Seethala R., Kelly E. Extracorporeal life support in trauma: Worth the risks? A systematic review of published series. // J. Trauma Acute Care Surg. – 2017. – Vol. 82 (2): 400 – 406.
| 
DuBose J. et al. Management of post-traumatic retained hemothorax: a prospective, observational, multicenter study. // J. Trauma Acute Care Surg. – 2012. Vol. 72 (1): 11 – 24.
|
Menaker J. at al. Veno-Venous Extracorporeal Membrane Oxygenation (VV ECMO) for Acute Respiratory Failure Following Injury: Outcomes in a High-Volume Adult Trauma Center with a Dedicated Unit for VV ECMO. // World J. Surg. – 2018. – Vol. 42 (8): 2398 – 2403.
|
Nagashima F. et al. A patient with severe polytrauma with massive pulmonary contusion and hemorrhage successfully treated with multiple treatment modalities: a case report. // J. Med. Case Rep. –2020. – Vol. 14 (1): 69.
|
O’Connor J. V. et al. Post-traumatic empyema: Aetiology, surgery and outcome in 125 consecutive patients. // Injury. – 2013. Vol. 44 (9): 1153 – 1158.
|
Panigada M. et al. Antithrombin supplementation during extracorporeal membrane oxygenation: study protocol for a pilot randomized clinical trial. // Trials. – 2019. Vol. 20: – 349.
|
Pape H. C. at al. Evaluation and outcome of patients after polytrauma - can patients be recruited for long-term follow-up? // Injury. – 2006. – № 37(12): 1197 – 1203.
|
Zonies D. et al. AAST Critical Care Committee clinical consensus: ECMO, nutrition. // Trauma Surg. Acute Care Open. – 2019. Vol. 4 (1).
|
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Біль, знеболення та інтенсивна терапія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
