ВАРІАБЕЛЬНІСТЬ СЕРЦЕВОГО РИТМУ В АНЕСТЕЗІОЛОГІЧНІЙ ПРАКТИЦІ
DOI:
https://doi.org/10.25284/2519-2078.1(94).2021.230609Ключові слова:
варіабельність серцевого ритму, спектральний аналіз, автономна (вегетативна) нервова система, комп’ютерний аналіз, анестезіологічний посібник, загальна анестезіяАнотація
Вступ. Безпека пацієнта в оптимальних умовах роботи хірурга – основне завдання анестезіологічної служби. Нейровегетативний гомеостаз – мета лікаря анестезіолога. Повноцінне обстеження, виявлення чітких протипоказань, розширений моніторинг забезпечують спільну та ефективну роботу команди. Глибина анестезії, залежить від значної кількості екзогенних та ендогенних факторів. Використовується багато методик оцінки функції серцево-судинної системи, що сприяє виконанню безпечної анестезії. Багато що залежить від ефекту лікарського препарату, але вплив афферентної ноци- та антиноцицептивної систем, які ведуть себе вкрай нестабільно можуть потребувати суттєвої корекції стандартної розрахункової дози. Адекватність впливу лікарських препаратів і технологічних засобів на вітальні функції при проведенні анестезії іноді важко оцінити спираючись на стандартні методи моніторингу, що змушує розглядати вплив операційного стресу на ВНС. Підтримка збалансованого фармакологічного захисту всіх вітальних систем зокрема, вегетативної нервової системи (ВНС) до, під час та після анестезії має великий практичний інтерес.
Мета роботи. На базі аналізу даних літератури показати доцільність використання методу аналізу варіабельності ритму серця в практиці лікаря анестезіолога.
Посилання
Антонов А. А., Буров Н. Е. Системный аппаратный мониторинг (физиологические аспекты) // Вестн. интенс. терапии. – 2010. – № 3. – С. 8–12.
Астахов А. А. Адаптационные процессы гемодинамики при различных вариантах анестезии и интенсивной терапии у пациентов отделений реанимации: Дис. … д-ра мед. наук. –Екатеринбург, 2012. – 225 с.
Баевский P. M., Клецкин З. С. Математический анализ ритма сердца. – М.: Наука, 1979. – 116 с.
Баевский Р. М., Семенов Ю. Н., Черникова А. Г. Анализ вариабельности сердечного ритма с помощью комплекса «Вари-кард» и проблема распознавания функциональных состояний // Хронобиол. аспекты артериальной гипертензии в практике врачебно-летной экспертизы. – М., 2000. – С. 167–178.
Бояркин М. В., Вахрушев А. Е., Марусанов В. Е. Оценка адекватности анестезиологического пособия с помощью спек-трального анализа синусового ритма сердца // Анестезиол. и реаниматол. – 2003. – № 4. – С. 7–10.
Бунатян А. А., Мизиков В. М., Вабищевич А. В. и др. Анестезиологическое обеспечение в эндоскопической хирургии // Анналы ВНЦХ РАМН. – 1997. – № 6. – С. 67–88.
Воробьев В. П., Боголепова И. Н., Голуб Д. М. и др. Вегетативная нервная система. БМЭ; Изд. 3-е. М.: Советская энциклопедия, 1976. – С. 68–79.
Головкин Е. Ю., Куликов Е. П. Зависимость показателей вариабельности сердечного ритма от клинических характеристик опухолевого процесса // Актуальные вопросы патологии: сб. науч. тр., посвящ. дню лечебного факультета. – Рязань: РязГМУ, 2005. –С. 30–31.
Гологорский В. А., Гриненко Т. Ф., Верещагина Л. В. Динамика внутри-суточного ритма частоты сердечных сокращений и дыхания в непосредственном посленаркозном послеоперационном периодах // Анестезиол. и реаниматол. – 1981. – № 6. – С. 25–29.
Горбачев В. И., Емельянов В. Е., Стариков А. С. и др. Применение вариационной кардиоинтервалографии для оптимизации анестезиологического пособия в хирургии одного дня //Анестезиология и реаниматология. – 2003. – № 5. – С. 41–44.
Горбачев В. И., Емельянов В. Е., Хмельницкий И. В. и др. Кардиоинтервалография в оптимизации анестезиологического обеспечения краткосрочных хирургических вмешательств //Вестн. интенс. терапии. – 2006. – a. № 5. – С. 95–98.
Горбачев В. И., Хмельницкий И. В., Добрынина Ю. В. и др. Определение типа вегетативного тонуса в режиме on-line //Ультразвуковая и функциональная диагностика. – 2009. – №3. – С. 60–66.
Горбачев В. И., Хмельницкий И. В., Добрынина Ю. В. Оценка вегетативного тонуса с помощью комплексного исследования непрерывного вейвлетпреобразования и кардиоинтревалометрии // Вестн. новых мед. технологий. – 2011. – № 3. – С. 154–157.
Горбачев В. И., Хмельницкий И. В., Русанов Д. Н. и др. Способ определения типа вегетативного тонуса. Патент на изобретение RUS 2373839 от 09.07.2008 г.
Денисова Н. Ю. Разработка методов прогнозирования и профилактики артериальной гипотонии, вызванной спинальной анестезией при кесаревом сечении: Дис. … канд. мед. наук. – Воронеж, 2006. – 126 с.
Емельянов В. Е. Применение кардиоинтервалографии в оптимизации анестезиологического обеспечения при миниинвазивных хирургических вмешательствах: Автореф. дис. канд. мед. наук. – М., 2005. – 22 с.
Зноскова И. А. Динамика показателей вариабельности ритма сердца в периоперационном периоде отомикрохирургических вмешательств при различных вариантах седации // Український журнал екстремальної медицини імені Г. О. Можаєва. –2009. – № 1. – С. 77–81.
Калакутский Л. И., Манелис Э. С. Аппаратура и методы клинического мониторинга: Учебное пособие. – Самара: Самар. гос. аэрокосм. Ун-т., 1999. – 161 с.
Камышов Я. М. Внутривенная общая анестезия в амбулаторно-поликлинической практике. – М.: Медицина, 1987. – 155 с.
Китиашвили И. З. Компоненты и методы общей анестезии при малых хирургических операциях и травматичных манипуляциях: Автореф. дис. канд. мед. наук. – М., 1997. – 28 с.
Клецкин С. З. Проблемы контроля и оценки операционного стресса (на основе анализа ритма сердца с помощью ЭВМ): Автореф. дис. д-ра мед. наук. – М., 1980. – 32 с.
Кузнецов П. С. Особенности вегетативных дисфункций у больных язвенной болезнью желудка и двенадцатиперстной кишки, их диагностика, коррекция методами рефлексотерапии: Автореф. дис. канд. мед. наук. Рязань, 2003. – 20 с.
Кулев А. Г. Анализ вариабельности ритма сердца в оценке эффективности и безопасности нейроаксиальных блокад у детей: Автореф. дис. … канд. мед. наук. – СПб., 2006. – 22 с.
Куликов Е. П., Лапкин М. М., Головкин Е. Ю. Роль исследования вариабельности сердечного ритма в прогнозировании непосредственных исходов хирургического лечения больных раком желудка // Онкохирургия. – 2010. – Т. 2, № 1. – С. 26–29.
Лапкин М. М., Семенов Ю. Н., Шалкин П. В. Программно-аппаратный комплекс для оценки неспецифических адаптационных возможностей человека // Вестн. новых мед. технологий. – 1995. – Т. 2, № 3–4. – С. 122–126.
Лапкин М. М., Куликов Е. П., Головкин Е. Ю. Физиологический подход к прогнозированию исходов оперативного лечения больных раком желудка // Российский медико-биологический вестник им. акад. И. П. Павлова. – 2007.– № 1. – С. 7–12.
Маньков А. В., Горбачев В. И. Изменения вегетативного гомеостаза и гемодинамики в условиях спинальной анестезии //Сиб. мед. журнал (Иркутск). – 2010. – Т. 97, № 6. – С. 145–148.
Михайлова Э. Ф., Антонов А. М. Кардиоинтервалографическая оценка состояния вегетативной нервной системы во время операций с применением регионарной и общей анестезии // Казан. мед. журнал. – 2011. – Т. 92, № 3. – С. 353–356.
Никитина Е. В., Сергеенко Н. И. Реакция крови и гипофизарно-надпочечниковой системы в предоперационном периоде в зависимости от функционального состояния вегетативной неровной системы // Мат. XI съезда Всероссийского конгресса анестезиологов-реаниматологов. – СПб., 2008. – С. 433.
Овечкин A. M. Профилактика послеоперационного болевого синдрома. Патогенетические основы и клиническое применение: Автореф. дис. д-ра мед. наук. – М., 2000. – 42 с.
Селивоненко С. В. Спектральный анализ сердечного ритма как показатель вегетативной регуляции сердечно-сосудистой системы // Терапевт. архив. – 2002. – № 1. – С. 59–61.
Семионкин Е. И., Куликов Е. П., Трушин С. Н. и др. Оценка адаптации в хирургической и онкологической практике методом математического анализа сердечного ритма // Рос. медико-биологический вестн. им. акад. И. П. Павлова. – 2012. – № 2. – С. 244–247.
Сергеенко Н. И., Юрченко С. А. Показатели гормонов гипофиза и коры надпочечников в зависимости от функционального состояния вегетативной нервной системы в условиях общей и спинальной анестезии // Новости хирургии. – 2011. – № 4. –С. 100–106.
Ситкин С. И. Анестезиологическое обеспечение операций на брюшной аорте и артериях нижних конечностей: Дис. … д-ра мед. наук. – М., 2008. – 225 с.
Скороплёт О. И., Георгиянц М. А. Послеоперационная когнитивная дисфункция и вариабельность сердечного ритма у больных молодого возраста, прооперированных по поводу челюстно-лицевой патологии // Український журнал екстремальної медицини імені Г. О. Можаєва. – 2013. – Т. 14, № 1.– С. 58–62.
Хамидов Д. Д., Мурадов А. М., Шарипов М. М. и др. Нейровегетативная регуляция сердечного ритма в процессе анестезиологического пособия у больных осложненным эхинококкозом печени // Науч.-практ. журнал ТИППМК. – 2014. – № 1. – С. 43–46.
Хмельницкий И. В., Горбачев В. И. Способ определения типа вегетативного тонуса в режиме реального времени. Разрешение на применение новой медицинской технологии ФС № 2010/054 от 02.03.2010 г.
Черний В. И., Смирнова Н. Н. Интраоперационный мониторинг вариабельности сердечного ритма как метод оценки функционального состояния стресс-систем организма // Вестн. неотложной и восстановительной медицины. – 2012. – № 4. – С. 525–528.
Черний В. И., Смирнова Н. Н. Опыт применения эбрантила с целью интраоперационной коррекции артериальной гипертензии // Вестн. неотложной и восстановительной медицины. – 2012. – № 3. – С. 333–334.
Beheiry H. El., Mak P. Effects of aging and propofol on the cardiovascular component of the autonomic nervous system // J. Clin. Anesth. – 2013. – Vol. 25, № 8. – P. 637–643.
Dorantes-Mendez G.. Aletti F., Toschi N. Effects of propofol anesthesia induction on the relationship between arterial blood pressure and heart rate // Conf. Proc. IEEE Eng. Med. Biol. Soc. – 2012. – P. 2835–2838.
|
Furgaa А. Autonomic system disturbances in patients with increased intracranial pressure caused by brain tumors evaluated by heart rate variability // Folia Med. Cracov. – 2007. – Vol. 48, № 1–4. – Р. 35–44.
Galletly D. C., Westenberg A. M., Robinson B. J. et al. Effect of halothane, isofl urane and fentanyl on spectral components of heart rate variability // Br. J. Anaesth. – 1994. – Vol. 72, № 2. – P. 177–180.
Guzzetti S., Bassani T., Latini R. Autonomic cardiovascular modulation with three different anesthetic strategies during neurosurgical procedures // Minerva Anestesiol. – 2015. – Vol. 81,№ 1. – P. 3–11.
Hmelnickiy I., Gorbachev V. Evaluation of anaesthesia adequacy by means of pulse variability analysis method. 1st International Baltic Congress of Anaesthesiology and Intensive Care. Riga. –2005. – Р. 30.
Howell S. J., Wanigasekera V., Young J. D. et al. Effect of propofol and thiopentone, and benzodiazepine premedication on heart rate variability measured by spectral analysis // Br. J. Anaesth. – 1995.– Vol. 74, № 2. – Р. 168–173.
Mäenpää M., Penttilä J., Laitio T. The effects of surgical levels of sevofl urane and propofol anaesthesia on heart rate variability //Eur. J. Anaesth. – 2007. – Vol. 24, № 7. – P. 626–633.
Martini C. H., Boon M., Broens S. J. et al. Ability of the nociception level, a multiparameter composite of autonomic signals, to detect noxious stimuli during propofol-remifentanil anesthesia //Anesthesiology. – 2015. – Vol. 123, № 3. – P. 524–534.
Neukirchen M., Kienbaum P. Sympathetic nervous system: Evaluation and importance for clinical general anesthesia //Anesthesiology. – 2008. – Vol. 109, № 6. – Р. 1113–1131.
Tekin G. Altered autonomic neural control of the cardiovascular system in patients with polycystic ovary syndrome // Int. J. Cardiology – 2008. – Vol. 130, № 1. – Р. 49–55.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).