ВИКОРИСТАННЯ ВНУТРІШНЬОВЕННОГО ІМУНОГЛОБУЛІНУ G В КОМПЛЕКСНОМУ ЛІКУВАННІ ПАЦІЄНТІВ З ТЯЖКИМ ПЕРЕБІГОМ COVID-19. Серія клінічних випадків
DOI:
https://doi.org/10.25284/2519-2078.1(94).2021.230620Ключові слова:
COVID-19, внутрішньовенний імуноглобулін G, D-димер, штучна вентиляція легень, неінвазивна вентиляція легень, інтенсивна терапія, летальність, «цитокіновий шторм»Анотація
Вступ. Кількість випадків захворювання на COVID-19 продовжує стрімко зростати у всьому світі, що призводить до значних соціально-економічних збитків в сферах охорони здоров’я та економіки.
Мета роботи. Визначити ефективність застосування внутрішньовенного імуноглобуліну G разом із базовою терапією при тяжкому перебігу COVID-19.
Матеріали та методи. Було проведено ретроспективне когортне дослідження 8 історій хвороб пацієнтів з тяжким перебігом COVID-19 за період з 27.08.2020 р. по 20.03.2021р. у блоці інтенсивної терапії (БІТ) інфекційного відділення Комунального некомерційного підприємство “Київська міська клінічна лікарня №17” (КНП КМКЛ №17).
Результати та обговорення. За період з 27.08.20 по 20.03.21 у блоці інтенсивної терапії (БІТ) інфекційного відділення КНП «Київська міська клінічна лікарня №17» (КНП КМКЛ №17) перебувало 163 пацієнта, з них померло - 79, летальність склала 48.4%. Середній вік пацієнтів становив 63,5±12,9 років (від 19 до 95 років). Середній вік летальних випадків становив 66,9±9,9 років (від 40 до 87 років).
За період дослідження 8 пацієнтів разом із базовою терапією отримували ВВІГ (5%). Середній вік пацієнтів стано-вив 51,4±14,7 років (від 29 до 69 років). Летальність серед пацієнтів, які отримували ВВІГ, склала 37,5%.
Висновки. Летальність пацієнтів, які отримували ВВІГ додатково до базової, була суттєво нижчою в порівнянні з пацієнтами, які отримували лише базову терапію, 37,5% та 48,4% відповідно.
Посилання
Сайт НАН України. Робоча група з математичного моделювання проблем, пов’язаних з епідемією коронавірусу SARS-CoV-2 в Україні http://www.nas.gov.ua/UA/Messages/Pages/View. aspx?MessageID=7545
Schwab I, Nimmerjahn F. Intravenous immunoglobulin therapy: how does IgG modulate the immune system? Nat Rev Immunol. 2013 Mar;13(3):176–89.
Quinti I, Mitrevski M. Modulatory Effects of Antibody Replacement Therapy to Innate and Adaptive Immune Cells. Front Immunol. 2017 Jun;8:697–697.
Gilardin L, Bayry J, Kaveri SV. Intravenous immunoglobulin as clinical immune-modulating therapy. CMAJ. 2015; 187: 257-264.
Mehta P, McAuley DF, Brown M, Sanchez E, Tattersall RS, Manson JJ, et al. COVID-19: con- sider cytokine storm syndromes and immuno- suppression. Lancet. 2020;395(10229):1033–4.
Perez EE, Orange JS, Bonilla F, Chinen J, Chinn IK, Dorsey M, et al. Update on the use of immunoglobulin in human disease: a review of evidence. J Allergy Clin Immunol. 2017;139(3S):S1-46.
Lee K-Y. Pneumonia, acute respiratory distress syndrome, and early immune-modulator therapy. Int J Mol Sci. 2017; 18(2): 388.
Yun Xie, Song Cao, Hui Dong, Qingyun Li, Erzhen Chen, Wenkai Zhang, Luyu Yang, Shouzhi Fu, Ruilan Wang. Effect of regular intravenous immunoglobulin therapy on prognosis of severe pneumonia in patients with COVID-19. 2020 Aug;81(2):318-356.
Рибаков А.Р. та співав., Результати клінічного дослідження «Відкрите багатоцентрове рандомізоване дослідження з оцінки ефективності препарату Біовен, виробництва ТОВ «Біофарма Плазма», в комплексній терапії пацієнтів з пневмонією, що викликана коронавірусною інфекцією COVID-19 / SARS-CoV-2».//Pain, anaesthesia and intensive care / Біль, знеболення та інтенсивна терапія.-2020.-4(93).-с.9-22.
Naser Gharebaghi, Rahim Nejadrahim, Seyed Jalil Mousavi, Seyyed-Reza Sadat-Ebrahimi and Reza Hajizadeh. The use of intravenous immunoglobulin gamma for the treatment of severe coronavirus disease 2019: a randomized placebo-controlled double-blind clinical trial. BMC Infect Dis. 2020 Oct 21;20(1):786.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
