ВПЛИВ КОМПЛЕКСНОЇ ІМПЛЕМЕНТАЦІЇ ПРОГРАМИ ERAS НА ЧИННИКИ ХІРУРГІЧНОЇ СТРЕСОВОЇ ВІДПОВІДІ У ПЕДІАТРИЧНИХ ПАЦІЄНТІВ ПРИ ПЛАНОВИХ ВТРУЧАННЯХ НА КІНЦІВКАХ

Анотація

Резюме. Серед ключових факторів, що впливають на перебіг післяопераційного періоду, виділяють хірургічну стресову відповідь, управління рідинним та нутритивним балансом та болем. Ці напрямки знайшли відображення у концепції Еnhanced Recovery After Surgery (ERAS) – прискорене відновлення після хірургічних втручань, в основу якої закладений комплекс заходів, спрямованих на мінімізацію хірургічної стрес-відповіді. Відсутність рекомендацій ERAS для педіатричної популяції хірургічних пацієнтів спонукають на пошуки вирішення актуального питання адаптації та імплементації програм ERAS у дітей.

Мета роботи. Визначити ефективність комплексного застосування програми швидкого відновлення після хірургічних втручань (ERAS) шляхом вивчення її впливу на чинники хірургічної стресової реакції у педіатричних пацієнтів при операціях на верхніх та нижніх кінцівках.

Матеріали і методи. До проспективного рандомізованого дослідження увій шло 47 пацієнтів віком від 1 до 17 років. У дослідній групі (n = 22) застосовували програму ERAS, яка складалась з 14 компонентів передопераційних, інтраопераційних та післяопераційних заходів. У контрольній групі (n = 25) комплекс всіх компонентів ERAS цілеспрямовано не застосовувався. Порівнювали: основні кінцеві точки – розрахунковий глікемічний індекс стресу, тривалість перебування в стаціонарі після операції; вторинні кінцеві точки – час голодування після прийому рідини перед індукцією анестезії, розрахунковий дефіцит рідини на момент індукції анестезії, гемодинамічні показники протягом періопераційного періоду, потребу в наркотичних анальгетиках протягом операції та після операції, концентрацію глюкози та бета-гідроксибутирату у крові на початку, наприкінці операції та вранці наступної доби після операції, кількість випадків післяопераційної нудоти та блювання.

Результати. Глікемічний індекс стресу в дослідній групі менший, ніж в контрольній (1,62 ± 0,78 vs 2,12 ± 0,93, р=0,046). Тривалість періоду до досягнення критеріїв виписки після операцій в дослідній групі на 37,5% менша, ніж в контрольній (р=0,002). Період передопераційного голодування та дефіцит рідини у пацієнтів дослідної групи були меншими. Інтраопераційне споживання фентанілу в дослідній групі на 47 % менше (p <0,001). На початку операцій в дослідній групі визначалась більша концентрація глюкози крові та вищій систолічний артеріальний тиск, ніж в контрольній групі. Наприкінці операції в дослідній групі концентрація глюкози крові та бета-гідроксибутирату була меншою, ніж в контрольній групі. В післяопераційному періоді 9 % пацієнтів дослідної групи та 36 % пацієнтів контрольної групи скаржились на нудоту (р=0,041). Лінійно-регресійний аналіз виявив зв’язок тривалості перебування в стаціонарі після операції з глікемічним індексом стресу (R=0,515, R2=0,266, B=2,156, 95% CI 1,04 – 3,27, p<0,001).

Висновки. Застосування комплексної програми швидкого відновлення (ERAS) після хірургічних втручань на кінцівках у дітей 1-17 років може зменшувати вплив хірургічної стресової реакції за рахунок зменшення періоду передопераційного голодування та дефіциту рідини, потреби в наркотичних анальгетиках протягом операції та частоти післяопераційної нудоти. Мінімізація хірургічної стресової реакції може сприяти прискоренню досягнення критеріїв виписки зі стаціонару та скороченню терміну перебування пацієнтів в стаціонарі в післяопераційному періоді.