КОНЦЕНТРАЦІЯ КОРТИЗОЛУ КРОВІ, ГЕМОДИНАМІКА ТА МЕТАБОЛІЗМ ПАЦІЄНТІВ З ВТОРИННИМ ГІПЕРПАРАТИРЕОЗОМ, МОЖЛИВОСТІ ПЕРІОПЕРАЦІЙНОЇ КОРЕКЦІЇ

Автор(и)

  • В.І. Черній Державна наукова установа «Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини» Державного управління справами, Київ, Ukraine https://orcid.org/0000-0002-9885-9248
  • А.І. Денисенко Державна наукова установа «Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини» Державного управління справами, Київ, Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.25284/2519-2078.3(96).2021.242148

Ключові слова:

вторинний гіперпаратиреоз, періопераційний енергомоніторинг, поточний метаболізм, базальний метаболізм, цільовий метаболізм, порушення метаболізму

Анотація

Резюме. Вторинний гіперпаратиреоз (ВГПТ) вражає більшість пацієнтів з хронічною хворобою нирок (ХХН) у третій та вище стадії з проявами хронічної ниркової недостатності (ХНН), яким проводиться гемодіаліз. Більшість із них мають тяжкі порушення метаболізму, метаболічний ацидоз та цілий спектр порушень, пов’язаних з гіперпаратиреозом, та потребують паратиреоїдного хірургічного втручання (ПТХВ).

Мета дослідження. Оцінити можливості корекції метаболізму у хворих вторинним гиперпаратиреозом при ПТХВ, в залежності від рівня кортизолу крові.

Матеріали і методи. Дослідження проводилось в клініці ДНУ «НПЦ ПКМ» ДУС, було проспективним, нерандомізованим. В групу дослідження (n=133) включили пацієнтів, з проявами ВГПТ тяжкого ступеня, обумовленого термінальною стадією ХНН внаслідок ХХН, яким проводилися ПТХВ. Вік пацієнтів: 21-75 років. Чоловіки – 69 (51,9%), жінки – 64 (48,1%). Ступінь передопераційного ризику ASA IІI-ІV. Оперативні втручання були проведені під загальним знеболюванням з використанням інгаляційного анестетика севофлюрана та наркотичного анальгетика фентанілу в умовах низько-поточної штучної вентиляції легень. Пацієнтам проводився розроблений та впроваджений у нашій клініці персоніфікований енергомоніторинг з використанням непрямої калориметрії, шляхом визначенням індексу поточного метаболізму (Metabolic Rate Index, MRI, кал хв-1 м-2), базального метаболізму (Basal Metabolic Rate Index, BMRI, кал хв-1 м-2), цільового метаболізму (Target Metabolic Rate Index) та тяжкості порушення метаболізму (Metabolic Disordes, MD, %). Пацієнти були розподілені на дві групи. Першу групу (І, n=72) склали пацієнти, які до операції мали референтні значення ранкового рівня кортизолу крові – 171,03 і вище (173–374) нмоль/л. Другу групу (ІІ, n=61) склали пацієнти, які мали рівень кортизолу нижче цієї межі (91,5-168 нмоль/л). У групі І інтенсивна періопераційна терапія була стандартною та спрямованою на підтримку та корекцію основних показників життєво важливих функцій, згідно з «Міжнародними стандартами безпечної анестезіологічної практики» WFSA 2010 р. У групі ІІ пацієнти додатково отримували в/в крапельно 125-250 мг преднізолону та надалі ситуаційно гідрокортизон під контролем показників енергомоніторингу.

Результати. У 45,9 % хворих з ВГПТ та термінальною стадією ХХН, діагностована глюкокортикоїдна недостатність та низький рівень метаболізму, які можуть призвести до необоротних змін у органах чи системі життєзабезпечення та підвищують ризики періопераційних ускладнень та летального наслідку при ПТХВ. Превентивне та періопераційне введення глюкокортикоїдів під контролем енергомоніторингу відновлює показники гомеостазу. Пацієнти з нормальним рівнем кортизолу крові значущих порушень метаболізму під час ПТХВ не мали. Їм було достатньо виконання стандартного протоколу періопераційної інтенсивної терапії.

Висновки. Необхідний обов’язковий доопераційний контроль рівня кортизолу крові у пацієнтів з ВГПТ на тлі термінальної стадії ХХН, які знаходяться на програмному гемодіалізі та плануються на паратиреоїдне хірургічне втручання, з метою диференційного підходу до лікування: визначення необхідності та дози внутрішньовенних форм глюкокортикоїдів.

Біографія автора

В.І. Черній, Державна наукова установа «Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини» Державного управління справами, Київ

професор, член-кор. НАМН України, доктор медичних наук. Державна наукова установа «Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини» Державного управління справами, м. Київ, Україна. Науковий відділ малоінвазивної хірургії. Головний науковий співробітник.

Посилання

Bureo J. C., Arévalo J. C., Antón J., Adrados G., Jiménez Morales J. L., Robles N. R. Prevalence of secondary hyperparathyroidism in patients with stage 3 and 4 chronic kidney disease seen in internal medicine. Endocrinol. Nutr. 2015. Vol. 62. P. 300–305. https://doi.org/10.1016/j.endoen.2015.08.007.
| |

Levin A., Bakris G. L., Molitch M. et al. Prevalence of abnormal serum vitamin D, PTH, calcium, and phosphorus in patients with chronic kidney disease: results of the study to evaluate early kidney disease. Kidney Int. 2007. Vol. 71. P. 31–38. https://doi.org/10.1038/sj.ki.5002009.
| |

Ramos A. M., Albalate M., Vázquez S., Caramelo C., Egido J., Ortiz A. Hyperphosphatemia and hyperparathyroidism in incident chronic kidney disease patients. Kidney Int. Suppl. 2008. Vol. 74. Suppl 111. S88–S93. https://doi.org/10.1038/ki.2008.543.
| |

Cunningham J., Locatelli F., Rodriguez M. Secondary hyperparathyroidism: pathogenesis, disease progression, and therapeutic options. Clin. J. Am. Soc. Nephrol. 2011. Vol. 6. P. 913–921. https://doi.org/10.2215/CJN.06040710.
| |

van der Plas W. Y., Noltes M. E., van Ginhoven T. M., Kruijff S. Secondary and tertiary hyperparathyroidism: a narrative review. Scand. J Surg. 2019. Vol. 109 (4). P. 271-278. https://doi.org/10.1177/1457496919866015.
| |

Tomiyama C., Carvalho A. B., Higa A., Jorgetti V., Draibe S. A., Canziani M. E. Coronary calcifi cation is associated with lower bone formation rate in CKD patients not yet in dialysis treatment. J. Bone Miner. Res. 2010. Vol. 25. P. 499–504. https://doi.org/10.1359/jbmr.090735;
| |

Udomkarnjananun S., Kongnatthasate K., Praditpornsilpa K., EiamOng S., Jaber B. L., Susantitaphong P. Treatment of calciphylaxis in CKD: a systematic review and meta-analysis. Kidney Int Rep. 2019. Vol. 4. P. 231–244. https://doi.org/10.1016/j.ekir.2018.10.002;
| |

Brandenburg V. M., Kramann R., Rothe H. et al. Calcific uraemic arteriolopathy (calciphylaxis): data from a large nationwide registry. Nephrol. Dial. Transplant. 2017. Vol. 32. P. 126–132. https://doi.org/10.1093/ndt/gfv438].
| |

Block G. A., Bushinsky D. A., Cunningham J. et al. Effect of etelcalcetide vs placebo on serum parathyroid hormone in patients receiving hemodialysis with secondary hyperparathyroidism: two randomized clinical trials. JAMA. 2017. Vol. 317 (2). P. 146–155. https://doi.org/10.1001/jama.2016.19456.
| |

Parfrey P. S., Chertow G. M., Block G. A. et al. The clinical course of treated hyperparathyroidism among patients receiving hemodialysis and the effect of cinacalcet: the EVOLVE trial. J. Clin. Endocrinol. Metab. 2013. Vol. 98. P. 4834–4844. https://doi.org/10.1210/jc.2013-2975.
| |

Ketteler M., Block G. A, Evenepoel P. et al. Diagnosis, evaluation, prevention, and treatment of chronic kidney diseasemineral and bone disorder: synopsis of the Kidney Disease: Improving Global Outcomes 2017 Clinical Practice Guideline Update. Ann. Intern. Med. 2018. Vol. 168 (6). P. 422–430. https://doi.org/10.7326/M17-2640.
| |

Gabrielle K. Steinl and Jennifer H. Kuo. Surgical Management of Secondary Hyperparathyroidism. Kidney Int. Rep. 2021 Feb;.Vol. 6(2). P. 254–264. https://doi.org/10.1016/j.ekir.2020.11.023.
| |

Lau W. L., Obi Y., Kalantar-Zadeh K. Parathyroidectomy in the management of secondary hyperparathyroidism. Clin. J. Am. Soc. Nephrol. 2018. Vol. 13. P. 952–961. https://doi.org/10.2215/CJN.10390917.
| |

Zhang Y., Lu Y., Feng S., Zhan Z, Shen H. Evaluation of laboratory parameters and symptoms after parathyroidectomy in dialysis patients with secondary hyperparathyroidism. Renal Fail. 2019. Vol. 41. P. 921–929. https://doi.org/10.1080/0886022X.2019.1666724.
| |

National Kidney Foundation. K/DOQI clinical practice guidelines for bone metabolism and disease in chronic kidney disease. Am. J. Kidney Dis. 2003. Vol. 42 (suppl 3). S1–S201. PMID: 14520607.
|

Kim S. M., Long J., Montez-Rath M. E., Leonard M. B., Norton J. A., Chertow G. M. Rates and outcomes of parathyroidectomy for secondary hyperparathyroidism in the United States. Clin. J. Am. Soc. Nephrol. 2016. Vol. 11. P. 1260–1267. https://doi.org/10.2215%2FCJN.10370915.
| |

Ямпольський А. Ф., Еремеева Л. Ф., Шуляк Л. И. Концентрация кортизола и уровень артериального давления у больных с терминальной почечной недостаточностью на хроническом гемодиализе. Нефрология. 1999. Т3. №3. С.53–56. ISSN 1561-6274.

Борисова В. И., Дубров С. А., Лянскорунский В. Н. Анестезиологическое обеспечение при травматологической операции у пациентки с терминальной стадией хронической почечной недостаточности находящейся на программном гемодиализе. Біль, знеболення та інтенсивна терапія. 2018. № 2. С. 95-104. https://doi.org/10.25284 /2519-2078.2( 83).2018.135827.

Коваленко А. Е., Люткевич А. В., Таращенко Ю. Н. Хирургическое лечение вторичного гиперпаратиреоза при хроническом заболевании почек. Конценсус европейского общества эндокринных хирургов. (6th Workshop of the European Society of Endocrine Surgeons (ESES), May 28th-30st 2015, (Varna, Bulgaria). Эндокринология. 2016. Т. 21. №4. С. 339–356. ISSN 1680-1466’ ENDOKRYNOLOGIA’ 2016, VOLUME 21, No. 4.

Corneci M., Stanescu B., Trifanescu R. et al. Perioperative management diffi culties in parathyroidectomy for primary versus secondary and tertiary hyperparathyroidism. Maedica (Buchar). 2012. Vol. 7 (2). P. 117–124. PMCID: PMC3557418.

Суслов. В. В., Гриценко С. Н. Особенности анестезии и интенсивной терапии при аллотрансплантации почки. Український журнал екстремальної медицини iменi Г.О. Можаєва. 2012. Т. 1. № 2. С. 34–39. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ujem_2012_13_2_7.

Денисенко А.И., Черний В.И., Ткаченко Р.П. Вопросы лечения вторичного гиперпаратиреоза глазами анестезиолога. Опыт периоперационного анестезиологического обеспечения и интенсивной терапии при паратиреоидном хирургическом вмешательстве. Клінічна та профілактична медицина. 2021. Т.2. № 16.С. 4-16. https://doi.org/10.31612/2616-4868.2(16).2021.01.

Merry A., Cooper J., Soyannwo O., et al. International Standards for a Safe Practice of Anesthesia 2010. Can. J. Anaesth., 57, (11), 1027–1034. https://doi.org/10.1007/s12630-010-9381-6.
|

Пат. РФ. МПК А61В5/029. Измерение сердечного выброса крови /Заболотских И.Б., Станченко И.А., Скопец А.А. Российский центр функциональной хирургической гастроэнтерологии; подача заявки: 12.04.2000; публикация патента 10.08.2002.

Черній В.І., Денисенко А.І. Сучасні можливості використання непрямої калориметрії у післяопераційному енергомоніторингу. Клінічна та профілактична медицина. 2020. Т2. № 12. С. 79-88. https://doi.org/10.31612/2616-4868.2(12).2020.05.

Пат. 141889 Україна, МПК А61В5/083 (2006.01). Спосіб периопераційного енергомоніторингу пацієнтів / Денисенко А. І., Черній В.І.; заявник і патентовласник Державна наукова установа «Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини» Державного управління справами. – u 2019 11465; заявл. 27.11.2019; надрук. 27.04.2020, Бюл. №8. – 5 с.

Siggaard-Andersen O., Gøthgen I. H., Wimberley P. D., FoghAndersen N. The oxygen status of the arterial blood reviser; relevant oxygen parameters for monitoring the arterial oxygen availability. Scand. J. Clin. Lab. Invest. 1990. №50. Suppl. 203. P. 17-28. https://doi.org/10.3109/00365519009087488.
|

Mads Siggaard–Andersen & Ole Siggaard-Andersen. Oxygen status algorithm, version 3, with some applications. Acta Anaesthesiologica Scand. 1995. Vol.39. Supplementum. № 107. P. 13-20. https://doi.org/10.1111/j.1399-6576.1995.tb04324.x.
|

Aldrete J., Kroulik D. A post-anesthesia recovery score. Anesth. Analg. 1970. Vol. 49 (6). P. 924-934. PMID: 5534693.
|

Huskisson E. C. Measurement of pain. Lancet. 1974. Nov. Vol. 9 (2). P. 1127–1131. https://doi.org/10.1016/s0140-6736(74)90884-8.
|

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-09-30

Як цитувати

Черній, В., & Денисенко, А. (2021). КОНЦЕНТРАЦІЯ КОРТИЗОЛУ КРОВІ, ГЕМОДИНАМІКА ТА МЕТАБОЛІЗМ ПАЦІЄНТІВ З ВТОРИННИМ ГІПЕРПАРАТИРЕОЗОМ, МОЖЛИВОСТІ ПЕРІОПЕРАЦІЙНОЇ КОРЕКЦІЇ. PAIN, ANAESTHESIA & INTENSIVE CARE, (3(96), 54–63. https://doi.org/10.25284/2519-2078.3(96).2021.242148

Номер

Розділ

Оригінальне дослідження