РЕТРОСПЕКТИВНИЙ АНАЛІЗ ПРИЧИН ЛЕТАЛЬНОСТІ У ХВОРИХ З ТЯЖКИМ ПЕРЕБІГОМ COVID-19
DOI:
https://doi.org/10.25284/2519-2078.4(97).2021.248401Ключові слова:
COVID-19, вірус SARS-Cov-2, летальність, дихальна недостатністьАнотація
Актуальність. В Україні за весь час пандемії зареєстровано понад 3,5 мільйони випадків COVID-19, а летальність становить майже 90 тисяч. Україна займає лідерські позиції в Європі за приростом нових випадків COVID-19 та показником летальності від даного захворювання. Пошук схем ефективного лікування та нових підходів до ведення пацієнтів з коронавірусною хворобою задля зниження тяжкості перебігу коронавірусного захворювання, зменшення летальності, кількості ускладнень та покращення реабілітаційного періоду на сьогодні є вкрай актуальним.
Мета роботи. Визначити основні причини летальності у хворих з тяжким перебігом COVID-19 шляхом проведення аналізу частоти та структури ускладнень у померлих пацієнтів.
Матеріали та методи. В дослідженні було проведено ретроспективний аналіз 122 історій хвороб померлих пацієнтів з COVID-19, що перебували на лікуванні в КНП «КМКЛ № 17» за період часу з вересня 2020 року по листопад 2021 року.
Результати та обговорення. Загальна летальність серед пацієнтів з COVID-19 становила 9,3 %, в умовах відділення інтенсивної терапії (ВІТ) – 48,4 %. Найбільш частими причинами смерті пацієнтів з COVID-19 були: дихальна недостатність (ДН) – 100 % випадків, тромбоемболія легеневої артерії (ТЕЛА) та гостра серцево-судинна недостатність (ГССН) - близько 60 %.
Середній термін перебування пацієнтів на стаціонарному лікуванні становив 11,67 ± 8,05 днів, а у відділенні інтенсивної терапії – 7,94 ± 6,24 днів. Середній вік пацієнтів, що отримували лікування у ВІТ – 63,5 ± 12,9 років, а середній вік пацієнтів, що померли – 71,2 ± 10,29 років.
Прогностично значущими критеріями летального витоку були наявність супутніх захворювань: серцево-судинної системи – 92,3 %, захворювання ендокринної системи 0 28,4 %, нервової системи – 23,07 %, хвороби нирок – 9,6 %, онкологічні захворювання – 9,6 %, аутоімунні стани – 7,69 %, варикозне розширення вен – 5,7 %, патологія дихальної системи – 5,7 %.
У пацієнтів, які мали летальне завершення захворювання, при поступленні у ВІТ спостерігалась лімфопенія (84,6 %). Вазопресорна та інотропна підтримка проводилась у 50 % пацієнтів з COVID-19. У 25 % серед померлих під час довготривалого лікування та тривалої респіраторної підтримки відмічався розвиток поліорганної недостатності, що в більшості випадків було точкою незворотного відліку.
Висновки. Найчастіше встановленими причинами смерті були: дихальна недостатність, тромбоз, гостра серцево-судинна недостатність, сепсис та поліорганна недостатність. Основний характер ускладнень є спільний, але на вибірку можуть впливати різні фактори і відсоток ускладнень може відрізнятися в інших лікувальних закладах.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).