Структура травматичних ушкоджень та досвід лікування поранених внаслідок бойових дій в перші дні нападу росії на Україну
DOI:
https://doi.org/10.25284/2519-2078.1(98).2022.256092Ключові слова:
поранення внаслідок бойових дій, мінно-вибухова травма, вогнепальна травма, damage-control surgeryАнотація
Вступ. Особливостями вогнепальних кульових поранень є те, що всі вони високоенергетичні. Поранення уламками мін, гранат чи реактивних боєприпасів, в більшості випадків є множинними, різної глибини та площі ранової поверхні. З першого дня повномасштабного вторгнення російських військ (24 лютого 2022 року) велика кількість постраждалих внаслідок бойових дій на правому березі міста Києва були госпіталізовані до нашої лікарні, яка є однією з клінічних баз кафедри анестезіології та інтенсивної терапії Національного медичного університету імені О.О. Богомольця. Одночасного проведення оперативного втручання потребували десятки поранених, наявність в закладі лише 5 операційних столів не перешкоджала забезпеченню надання належної кваліфікованої медичної допомоги одночасно 6-8 критичним пацієнтам.
Мета. Визначити структуру та тяжкість травматичних пошкоджень, отриманих внаслідок бойових дій.
Матеріали та методи. В дослідженні було проведено проспективний аналіз 89 пацієнтів, які отримали пошкодження внаслідок проведення бойових дій за період з 24 лютого по 3 березня 2022 року та перебували на стаціонарному лікуванні в одній з клінічних баз кафедри анестезіології та інтенсивної терапії Національного медичного університету імені О.О. Богомольця.
Результати та обговорення. Ураження однієї анатомічної ділянки мало місце у 54 осіб (60,7%), ураження двох та більше анатомічних ділянок – у 35 осіб (39,3%). Більшість поранених пацієнтів - 61 (68,5%), потребували від 2 до 6 оперативних втручань, що було обумовлено пошкодженням різних анатомічних ділянок або необхідністю етапного виконання оперативних втручань, в тому числі із застосуванням стратегії damage-cоntrol surgery. З 66 пацієнтів, у яких мало місце пошкодження кінцівок та кісток тазу, мінно-вибухові або вогнепальні переломи довгих кісток кінцівок були у 41 постраждалого, всім їм надавали допомогу за принципом damage-cоntrol ortopedia. Тактику damage-control surgery при пошкодженнях органів черевної порожнини застосували у 5 поранених. У двох пацієнтів damage-control surgery застосовували при пошкодженнях органів плевральної порожнини. Всього з 89 пацієнтів, госпіталізованих з травматичними пошкодженнями, отриманими внаслідок бойових дій померло 9 (10,1%) постраждалих.
Висновки. В структурі пошкоджень при бойових травмах домінуюче місце займають поранення кінцівок та кісток тазу – 66 (43,7%) хворих; грудної клітини – 31 (20,5%) хворих; голови та шиї – 27 (17,9%) хворих; живота та органів малого тазу – 19 (12,6%) хворих; об личчя – 8 (5,3%) хворих. Ураження двох та більше анатомічних ділянок має місце у 39,3% пацієнтів постраждалих внаслідок бойових дій. Більшість поранених – 68,5%, потребували від 2 до 6 оперативних втручань.
Посилання
Гур’єв С.О., Танасієнко П.В., Гуселетова Н.В., Мостипан О.О. Аналіз медико-санітарних наслідків військових дій під час проведення сучасних контртерористичних операцій. Екстренна медицина, від науки до практики. 2014; 4: 3-8.
Козинець Г.П, Циганков В.П., Коваленко О.М., Назаренко В.М. Модулювання ранового процесу у хворих з поширеними та глибокими опіками. Вісник ВДНЗУ «Українська медична стоматологічна академія». 2013; 1 (41): 212-216.
Хоменко І.П., Король С.О., Халік С.В. та ін. Клінічно-епідеміологічний аналіз структури бойової хірургічної травми при проведенні антитерористичної операції/операції об’єднаних сил на сході України. Український журнал військової медицини. 2021; 2(2)-005: 5-13.
Andreassen, G.S. A simple and cheap method for vacuum – assisted wound closure. Acta Ortho 2006; Vol. 77, N 5: р. 820-824.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
