ЕКОНОМІЧНА ДОЦІЛЬНІСТЬ PRE-EMPTIVЕ АНАЛГЕЗІЇ У ПАЦІЄНТІВ В ТОРАКАЛЬНІЙ ХІРУРГІЇ
DOI:
https://doi.org/10.25284/2519-2078.1(98).2022.256099Ключові слова:
Торакотомія, знеболення, pre-emptive analgesia, економічна доцільність, епідуральне знеболенняАнотація
Вступ. Онкологічні захворювання легень, на жаль, займають друге місце серед нових випадків онкологічних захворювань згідно даних Всесвітньої організації охорони здоров’я станом на 2020 рік. Однією з головних причин розвитку раку легень є тютюнопаління. Понад 20 % дорослого населення є щоденними курцями, а тютюнова епідемія має тенденцію до постійного росту. Збільшення кількості пацієнтів, яким виконується торакотомія, сприяє постійному пошуку та вдосконаленню періопераційного анестезіологічного забезпечення.
Мета роботи: порівняти різні методики періопераційного знеболення в торакальній хірургії та визначити найбільш ефективний та економічно обґрунтований метод.
Матеріали та методи. Було проаналізовано 80 пацієнтів з онкологічним захворюванням легень, яким було проведено оперативне втручання відкритим доступом. Пацієнтів було рандомізовано на 4 групи. Група А: згідно концепції pre-emptive analgesia пацієнти отримували по 1000 мг парацетамолу в/в за 1 годину до розрізу, а також в/в введення декскетопрофену 50 мг, в післяопераційному періоді декскетопрофен та парацетамол вводились кожні 8 годин, + епідуральне знеболення: введення 40 мг 2 % розчину лідокаїну при встановленні катетера, в післяопераційному періоді – ропівакаїн 2 мг/мл (3-14 мл/год). Група В: епідуральне знеболення: введення 40 мг 2 % розчину лідокаїну при встановленні катетера, в післяопераційному – ропівакаїн 2 мг/мл (3-14мл/год). Група С: згідно концепції pre-emptive analgesia по 1000 мг парацетамолу в/в за 1 годину до розрізу, а також в/в введення декскетопрофену 50 мг, в післяопераційному періоді декскетопрофен та парацетамол вводились кожні 8 годин. Група D: Без pre-emptive analgesia та без епідурального знеболення, знеболення морфіном в/м за потреби. Ступінь виразності больового синдрому був оцінений за допомогою нумерологічної рейтингової шкали (НРШ) через 3, 6, 12, 24, 32 години.
Результати та обговорення. Статистично значущих відмінностей не відмічено в підгрупах за віком, масою тіла, тривалістю оперативного втручання та крововтратою (p>0,05). У пацієнтів групи А було відмічено найнижчий рівень больового синдрому, лише один пацієнт потребував додаткового знеболення. Статистично значимих відмінностей у виразності больового синдрому між пацієнтами групи В та групи С на всіх етапах обстеження не було (p<0,05). Вигода в сумі 728 гривень переважає при використанні методу рre-emptive analgesia із застосуванням мультимодальної аналгезії, але без використання епідурального знеболення.
Посилання
Федоренко З.П., Гулак Л.О., Михайлович Ю.Й. та ін. Рак в Україні, 2020–2021. Захворюваність, смертність, показники діяльності онкологічної служби [Електронний ресурс]. Бюлетень Національного канцер-реєстру України №22. 2021;22. Режим доступу до ресурсу: http://www.ncru.inf.ua/publications/BULL_22/index.htm
Ferlay J., Ervik M., Lam F., Colombet M., Mery L., Piñeros M., et al. Global Cancer Observatory: Cancer Today. Lyon: International Agency for Research on Cancer; 2020. https://gco.iarc.fr/today/data/factsheets/populations/804-ukraine-factsheets.pdf
https://www.cdc.gov/cancer/lung/basic_info/risk_factors.htm
Global Burden of Disease [database].Washington, DC: Institute of Health Metrics; 2019. IHME, accessed 17 July 2021.
Hosgood H.D. 3rd, Pao W., Rothman N., Hu W., Pan Y.H., et al. Driver mutations among never smoking female lung cancer tissues in China identify unique EGFR and KRAS mutation pattern associated with household coal burning. Respir Med. 2013 Nov;107(11):1755-62. doi: 10.1016/j.rmed.2013.08.018.
Musial C., Zaucha R., Kuban-Jankowska A., Konieczna L., Belka M., et al. Plausible Role of Estrogens in Pathogenesis, Progression and Therapy of Lung Cancer. Int J Environ Res Public Health. 2021 Jan 14;18(2):648. doi: 10.3390/ijerph18020648.
Gerner P. Postthoracotomy pain management problems. Anesthesiol Clin. 2008 Jun;26(2):355-67, vii. doi: 10.1016/j.anclin.2008.01.007.
Carr DB, Goudas LC. Acute pain. Lancet. 1999 Jun 12;353(9169):2051-8. doi: 10.1016/S0140-6736(99)03313-9.
Chauvin M. Prise en charge post-opératoire. La douleur après l’intervention chirurgicale [Postoperative patient management. Pain after surgical intervention]. Presse Med. 1999 Jan 30;28(4):203-11. (In French)
Institute of Medicine (US) Committee on Advancing Pain Research, Care, and Education. Relieving Pain in America: A Blueprint for Transforming Prevention, Care, Education, and Research. Washington (DC): National Academies Press (US); 2011.
Montes A., Roca G., Sabate S., Lao J.I., Navarro A., et al; GENDOLCAT Study Group. Genetic and Clinical Factors Associated with Chronic Postsurgical Pain after Hernia Repair, Hysterectomy, and Thoracotomy: A Two-year Multicenter Cohort Study. Anesthesiology. 2015 May;122(5):1123-41. doi: 10.1097/ALN.0000000000000611.
Kehlet H., Dahl J.B. The Value of “Multimodal” or “Balanced Analgesia” in Postoperative Pain Treatment. Anesthesia & Analgesia. 1993 Nov;77(5):1048-56.
Upp J., Kent M., Tighe P.J. The evolution and practice of acute pain medicine. Pain Med. 2013 Jan;14(1):124-44. doi: 10.1111/pme.12015.
Kehlet H., Wilmore D.W. Evidence-based surgical care and the evolution of fast-track surgery. Ann Surg. 2008 Aug;248(2):189-98. doi: 10.1097/SLA.0b013e31817f2c1a.
Henrik Kehlet 1 , Douglas W Wilmore Affi liations Expand Affi liation 1 Section of Surgical Pathophysiology 4074, Rigshospitalet, Copenhagen, Denmark. henrik.kehlet@rh.dk PMID: 18650627 DOI: 10.1097/SLA.0b013e31817f2c1a
Dahl J.B., Møiniche S. Pre-emptive analgesia. British Medical Bulletin. 2005;71(1):13–27. https://doi.org/10.1093/bmb/ldh030
Славута, Г. Б., Дубров, С. О., Понятовський, П. Л., Гавриленко, О. О. Вибір оптимального методу періопераційного знеболення при торакотоміях. PAIN, ANAESTHESIA & INTENSIVE CARE. 2021; 1(94):40–48. https://doi.org/10.25284/2519-2078.1(94).2021.230612.
Яковлева О.С. Фармакоекономіка у питаннях та відповідях: навч. посіб. для провізорів- інтернів. Запоріжжя: [ЗДМУ]. 2015.
Knudsen K., Beckman S.M., Blomberg S., Sjövall J., Edvardsson N. Central nervous and cardiovascular effects of i.v. infusions of ropivacaine, bupivacaine and placebo in volunteers. Br J Anaesth. 1997 May;78(5):507-14. doi: 10.1093/bja/78.5.507.
Scott D.B., Lee A., Fagan D., Bowler G.M., Bloomfi eld P., et al. Acute toxicity of ropivacaine compared with that of bupivacaine. Anesth Analg. 1989 Nov;69(5):563-9.
Writer W.D., Stienstra R., Eddleston J.M., Gatt S.P., Griffi n R., et al. Neonatal outcome and mode of delivery after epidural analgesia for labour with ropivacaine and bupivacaine: a prospective meta-analysis. Br J Anaesth. 1998 Nov;81(5):713-7. doi: 10.1093/bja/81.5.713.
Turner G., Blake D., Buckland M., Chamley D., Dawson P., et al. Continuous extradural infusion of ropivacaine for prevention of postoperative pain after major orthopaedic surgery. Br J Anaesth. 1996 May;76(5):606-10. doi: 10.1093/bja/76.5.606.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
