ВПЛИВ СЕДАЦІЇ НА ГЕМОДИНАМІЧНИЙ СТАТУС ПАЦІЄНТА В РАННЬОМУ ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНОМУ ПЕРІОДІ ПІСЛЯ КАРДІОХІРУРГІЧНОГО ВТРУЧАННЯ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ ШТУЧНОГО КРОВООБІГУ. ПОРІВНЯННЯ ПРОПОФОЛ-ОРІЄНТОВАНОЇ, ДЕКСМЕДЕТОМІДИН-ОРІЄНТОВАНОЇ СЕДАЦІЇ АБО ЇХ КОМБІНАЦІЇ

Автор(и)

  • Є.Е. ПЛЕЧИСТА Національний медичний університет імені О.О. Богомольця МОЗ України, Україна
  • С.О. ДУБРОВ Національний медичний університет імені О.О. Богомольця МОЗ України, Україна

DOI:

https://doi.org/10.25284/2519-2078.2(99).2022.265837

Ключові слова:

седація, гемодинаміка, пропофол, дексмедетомідин, комбінація, кардіохірургія, норадреналін

Анотація

Вступ: Седація пацієнтів у відділенні інтенсивної терапії після кардіохірургічних оперативних втручань із використанням штучного кровообігу має елемент негативного впливу на гемодинамічний статус пацієнта. Вазоплегія, зумовлена застосуванням штучного кровообігу у поєднанні із використанням гіпнотиків, може призводити до великої кількості ускладнень та збільшити тривалість перебування пацієнта в умовах відділення інтенсивної терапії.

Мета: порівняти вплив на гемодинамічний статус пацієнтів після кардіохірургічного втручання із використанням штучного кровообігу трьох препаратів для седації: пропофолу, дексмедетомідину та їх комбінації.

Матеріали та методи: Було проведено рандомізоване контрольоване паралельне дослідження. В дослідження було включено 356 пацієнтів старших 18 років, яким проводилось кардіохірургічне оперативне лікування з використанням штучного кровообігу. Статистична обробка даних проводилась на базі програмного забезпечення Prism 9.0.

Результати та обговорення: Частота виникнення гемодинамічних порушень, яка потребувала корекції в ранньому післяопераційному періоді норадреналіном в групі пропофолу (n = 95) склала 35.79 % (n = 34), в групі комбінації пропофолу та дексмедетомідину (n = 81) 12.35 % (n = 10), група седації дексметомідином (n = 16) 31.25 % ( n=5) (p = 0.0011).

Висновки: Потреба в симптоматичній терапії в групі комбінації пропофолу та дексмедетомідину була меншою (p = 0.0011)

Посилання

Jacobi J, Fraser GL, Coursin DB, et al. Clinical practice guidelines for the sustained use of sedatives and analgesics in the critically ill adult. Crit Care Med. 2002;30(1):119–141. [PubMed] [Google Scholar]).

Infl uence of sedation on mortality in critically ill multiple trauma patients. Ledingham IM, Watt ILancet. 1983 Jun 4; 1(8336):1270., 7 Тhe effect of etomidate on adrenal function in critical illness: a systematic review. Albert SG, Ariyan S, Rather A Intensive Care Med. 2011 Jun; 37(6):901

Hong Liu, MD, Fuhai Ji, MD Sedation After Cardiac surgery: Is one Drug better that another?

D.Cameron Initiation of white cell activation during cardiopulmonary bypass: cytokines and receptors. Department of Surgery, Johns Hopkins Hospital, Baltimore, Maryland, USA. Journal of Cardiovascular Pharmacology: Volume 27 – Issue – p 1-5

Gold JP, Roberts AJ, Hoover EL, Blank S, Gay WA Jr, Subramanian VA. Effects of prolonged aortic cross-clamping with potassium cardioplegia on myocardial contractility in man. Surg Forum. 1979;30:252.

Argenziano M, Chen JM, Choudhri AF, Cullinane S, Garfein E, Weinberg AD, Smith CR Jr, Rose EA, Landry DW, Oz MC. Management of vasodilatory shock after cardiac surgery:identifi cation of predisposing factors and use of a novel pressor agent. Thorac Cardiovasc Surg. 1998;116(6):973.

Gold JP, Charlson ME, Williams-Russo P, Szatrowski TP, Peterson JC, Pirraglia PA et al. Improvement of outcomes after coronary artery bypass. A randomized trial comparing intraoperative high versus low mean arterial pressure. J Thorac Cardiovasc Surg 1995;110:1302–11.

Weinbroum A, Rudick V, Sorkine P, Freedman M, Geller E, et al. (1997) Midazolam versus propofol for long-term sedation in the ICU: A randomized prospective comparison. Intensive Care Med 23: 1258-1263.

Baird CR, Hay AW, McKeown DW, Ray DC (2009) Rapid sequence induction in the emergency department: Induction drug and outcome of patients admitted to the intensive care unit. Emerg Med J 26: 576-579.

Anthony T. Gerlach, Danielle M. Blais, G. Morgan Jones,1 Pamela K. Burcham, Stanislaw P. Stawicki,2 Charles H. Cook,3 and Claire V. Murphy. Predictors of dexmedetomidine-associated hypotension in critically ill patients. Int J Crit Illn Inj Sci. 2016 Jul-Sep; 6(3): 109–114.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-06-30

Як цитувати

ПЛЕЧИСТА, Є., & ДУБРОВ, С. (2022). ВПЛИВ СЕДАЦІЇ НА ГЕМОДИНАМІЧНИЙ СТАТУС ПАЦІЄНТА В РАННЬОМУ ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНОМУ ПЕРІОДІ ПІСЛЯ КАРДІОХІРУРГІЧНОГО ВТРУЧАННЯ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ ШТУЧНОГО КРОВООБІГУ. ПОРІВНЯННЯ ПРОПОФОЛ-ОРІЄНТОВАНОЇ, ДЕКСМЕДЕТОМІДИН-ОРІЄНТОВАНОЇ СЕДАЦІЇ АБО ЇХ КОМБІНАЦІЇ. PAIN, ANAESTHESIA & INTENSIVE CARE, (2(99), 35–40. https://doi.org/10.25284/2519-2078.2(99).2022.265837

Номер

Розділ

Оригінальне дослідження