ЕФЕКТИВНІСТЬ ДВОРІЧНОЇ ПРОГРАМИ ІНТЕРНАТУРИ З АНЕСТЕЗІОЛОГІЇ ТА ІНТЕНСИВНОЇ ТЕРАПІЇ ТА ВПЛИВ ВІЙСЬКОВОГО СТАНУ НА ОТРИМАННЯ КОМПЕТЕНЦІЙ ЛІКАРЯМИ-ІНТЕРНАМИ

Анотація

Резюме. Пандемія COVID-19 та повномасштабна агресія росії в Україні стали викликами для збереження якості освіти та набуттю компетенцій у медичній галузі. Тривалість підготовки у інтернатурі з анестезіології та інтенсивної терапії в Україні є втричі коротшою, порівняно з країнами високого доходу, а набуття необхідних компетенцій та готовності до самостійної роботи лікарів, що закінчили інтернатуру, залишаються невивченими.

Метою дослідження було визначення ефективності навчання за програмою інтернатури “Анестезіологія та інтенсивна терапія” та впливу повномасштабної війни на результати навчання інтернів.

Матеріали та методи. Проспективне обсерваційне дослідження проводилось на кафедрі хірургії, анестезіології та інтенсивної терапіії післядипломної освіти НМУ імені О.О. Богомольця у 2021-2022 роках. Всього у дослідження були включені 38 інтернів-випускників 2021 року, 36 інтернів-випускників 2022 року та 15 викладачів кафедри. Результати. Випускники 2022 року більш часто отримували вищий результат – 80-90 % компетентностей (р=0,07), а випускники 2021 року достовірно частіше отримували нижчий результат – 70-80 % компетентностей (р=0,039) під час заключного ОСКІ. Кількість інтернів, що відчували себе абсолютно впевненими провести анестезіологічне забезпечення для пацієнтів з ASA 1-2, ASA 3-4 та самостійно лікувати пацієнтів у відділенні ІТ достовірно не відрізнялась між випускниками 2021 та 2022 року, хоча мала тенденцію до збільшення у інтернів 2022 року випуску (p>0,05). Серед найбільш ефективних видів навчання, інтерни та викладачі обирали живі практичні заняття, семінари та симуляційні тренінги, самостійне навчання.

Висновки. Ефективність навчання за програмою інтернатури “Анестезіологія та інтенсивна терапія” була прийнятною для анестезіологічного забезпечення пацієнтів низького ризику (ASA 1-2), але потребує значного покращення щодо анестезіологічного забезпечення пацієнтів з високим ризиком та лікування критичних хворих, а початок повномасштабної війни не вплинув на набуття компетенцій лікарями-інтернами.